Справа № 2-37/11
"23" лютого 2011 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М., при секретарі Корольовій Т. О., розглянувши ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про усунення від права спадкування,
У липні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просив усунути відповідачів від права спадкування за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті їх матері ОСОБА_5 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, посилаючись на те, що відповідачі ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві, яка через похилий вік була у безпорадному стані.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі, просив суд усунути відповідачів від права спадкування за законом на спадщину яка відкрилася після смерті їх матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року у вигляді Ѕ частини будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1. Посилався на те, що відповідачі ухилялися від надання допомоги матері за її життя. Мати за життя потребувала за станом здоров»я та похилим віком сторонньої допомоги та уходу, але ніхто з відповідачів, які також як і він є синами померлої такої допомоги матері не надавали. Відповідач ОСОБА_2 який проживав біля матері за її життя не давав їй користуватися городом, у зв»язку з чим мати була вимушена у 2009 році звернутися до суду з позовом «про визначення порядку користування земельною ділянкою». ОСОБА_2 допомогу матері не надавав, висловлювався на її адресу брудними словами. Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 біля десяти років не спілкувалися з матір»ю, вона хворіла, потребувала допомоги, але відповідачі на її та його прохання не реагували, та матері не допомогали. Просить суд усунути його братів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 від права спадкування за законом на спадщину після смерті матері ОСОБА_5.
Відповідач ОСОБА_3 Іванлвич позов не визнав, та пояснив, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 його мати, всі вони мешкають неподаліку друг від друга в с. Сартана. Мати ОСОБА_5 мешкала у АДРЕСА_1 та була власником Ѕ частки, власником другої частки будинку був їх брат ОСОБА_2. У нього та його братів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 були добрі стосунки з матір»ю. Мати приходила до нього в гості, він матері допомогав за власної інеціативи грошима, або продуктами харчування, так як він держав у дворі господарство. Коли мати ставила у будинку вікна, то він давав їй гроші, бо в неї не хватало на установку вікон. Знає, що у матері також були добрі стосунки з ОСОБА_4 та ОСОБА_1, до яких мати також ходила у гості, та які навідували її за місцем її проживання.Пропонував матері перейти жити до нього, на що мати відмовилась. Мати весь час ходила до церкви, допомогала до останього при похованні людей, робила обряди для померлих. Гроші за це не завжди брала, просто допомогала людям безкоштовно. Отримувала пенсію. Йому відомо, що мати зверталася до суду з позовом до ОСОБА_2, про розподіл земельної ділянки, але потім забрала свою заяву. Коли протягом їх дорослого життя мати іноді і хворіла то вони почерзі та їх дружини усіх братів навідовали мати, допомогали їй, приносили продукти харчування. Мати до останього часу робила все своїми силами, ходила пішки або їздила на автобусі до церкви та допомогала людям робити обряд поховання. Мати нез»находилась в безпорадному стані, робила все сама та ще і до останього допомогала іншим людям. Вважає, що на стосунки матері та їх брата ОСОБА_2 подіяло втручання їх брата Сергія- позивача по справі. Вже довгий час позивач не спілкується з братами. Він ні коли не чув, щоб хтось з братів висловлювався на адресу матері брудними словами. Просив у позові відмови, по тій причині, що мати не знаходилась у безпомічному стані та не потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування. Та ніхто з братів ні коли не ухилявся від надання допомоги матері за її проханням.
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, та пояснив, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 його мати, що весь час всі брати та їх дружини та діти спілкувалися з померлою та допомогали їй за її проханням. Мати приходила до нього та до інших братів у гості. Вони завжди приділяли матері увагу, він пропонував матері жити з ним, але мати казала що в неї є свій дім, куди до неї приходять подруги та вона там нікому не заважає. Коли мати міняла у будинку двері у 2008 році, то він давав їй гроші для цього.У 2007 році разом з позивачем копав у матері у дворі траншею під воду. Його дружина красила вікна та білили у будинку матері. Потім вже сам робив ремонт у ванній кімнаті матері, штукатурив та обробляв шви у ванній кімнаті, зберався класти плитку за проханням матері. Але пізніше від матері почув, що позивач проти цього, він не бажав щоб мати до них ходила та вони їй допомогали. Зі слів матері йому стало відомо, що позивач заборонив їй ходити до синів. Мати останній час робила все як скаже їй позивач. Вважає, що позивач винен у стосунках які склалися у їх сім»ї, бо він не розмовляє вже довгий час не з ким з братів. Мати хоча і була людиною похилого віку, але весь час самостійно забезпечувала умови свого життя, допомогала іншим людям при похованні, щодня самостійно ходила до церкви і не потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування. Ні він, ніхто з його братів у його присутності не висловлювалися на адресу матері брудними словами та не ухилялися від надання допомоги. Просив у позові відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, та пояснив, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 його мати, з якою він жив спочатку разом у будинку, а потім будинок розділили на дві частини. Вважає, що позивач винен у відносинах між матір»ю та братами. З позивачем він не спілкується з 1990 року. Дійсно мати зверталася з позовом до суду про визнання порядку користування земельною ділянкою, але потім забрала свій позов. Мати хоча і була людиною похилого віку, але весь час самостійно забезпечувала умови свого життя, допомогала іншим людям при похованні, щодня самостійно ходила до церкви і не потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування. Всі брати до дня смерті матері підтримували з нею стосунки та допомогали їй за її проханням по необхідності. Мати до всіх братів ходила у гості і всі брати ділилися з нею тим, що було у них у господарстві, продуктами харчування, грошима якщо була така потреба.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною позивача та проживає разом з ним з 1986 року. Знає всі відносини між братами та матір»ю. Деякий час ОСОБА_6 жив на квартирі та вони з позивачем казали померлій щоб вона забрала їх до себе. Бо вона жила сама у великому будинку. Всі інші сини крім ОСОБА_6 живуть у власних будинках, які їм допомогли побудувати батьки за життя. Після повернення ОСОБА_6 до дому померла скаржилася їй на плохе ставлення до неї молодшего сина ОСОБА_7 та невістки. З її слів їй відомо, що ОСОБА_6 висловлювався на її адресу брудними словами. Також їй відомо, що сини ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пропонували матери перейти жити до них, але вона відмовилась. Померла була віручою людиною, до останнього хожного дня ходила до церкви, до неї приходили інші бабусі у гості, тому вона не з ким не бажала жити щоб не заважати. Померла будучи віручою людиною допомогала при похованні, але гроші за це не брала. Взагалі померла самостійно забезпечувала умови свого життя, готувала їсти, садила город. Коли померла хворіла вона за нею доглядала, деякий час вона жила у них вдома, вона її купала та готовила їжу. Позивач у 2007-2008роках робив у неї у будинку ремонт, деякий час йому допомогав ОСОБА_9 та його дружина. У померлої були акції у заводі які вона викупила та робила за них ремонт, десь біля чотирьох з половиною тисяч гривень.Зі слів померлої їй відомо, що ОСОБА_8 завжди їй приносив продукти харчування- м»ясо, курей та інше, бо в нього своє господарство. Також їй зі слів померлої відомо, що вона образилась на своїх синів та хотіла, щоб частка її будинку перейшла до позивача.Позивач також пропонував померлій жити постійно з ними, але вона відмовилась.
Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали цивільних справ 2-37/2011,2-1417/2009 вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі за наступними підставами.
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 складеного виконкомом Сартанської селищної ради Іллічівського району міста Маріуполя Донецької області, актовий запис № 61 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 83 роки.(а.с.7)
Згідно свідоцтв про народження : ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2 -в графі мати указано ОСОБА_5.(а.с.8,29,30,31)
Згідно довідки третьої маріупольської державної нотаріальної контори після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2.Також в справі зберігаються заяви від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2(а.с.68).
Згідно довідок з Маріупольської міської лікарні №1 ОСОБА_5 з 2004 року перебувала на обліку у лікарні з діагнозом ІБС, церебральний атеросклероз, атеросклеротический кардіосклероз з гипертензією. Сторонього догляду не потребувала. (69,80).
Згідно довідки Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя ОСОБА_5 отримувала пенсію протягом 2010 року у сумі 706 гривень.
Згідно за правилами ч.3 ст.1224 ЦК України не мають право на спадкування за законом повнолітні діти, а також інші особи, які ухилялися від виконання обов»язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Згідно з ч.5 ст.1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
В судовому засіданні поясненнями сторін, свідків, матеріалами цивільної справи було встановлено, що померлаОСОБА_5 за життя не перебувала в безпорадному стані, самостійно забезпечувала умови свого життя, не потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування.
Так свідки ОСОБА_13,ОСОБА_14,ОСОБА_15,ОСОБА_16 повідомили суду, що ОСОБА_5 самостійно забезпечувала умови свого життя, щодня ходила до церкви, до останього часу допомогала при похованні робити обряд, грошей за це не брала. Вони добре знають позивача, то часто бачили як померла самостійно до останього часу приходила до нього у гості. Також їм відомо, що померла ходила у гості до ОСОБА_9 та ОСОБА_8, бо всі вони мешкають неподалеку. Зі слів померлої їм відомо, що в неї не ладилися стосунки з сином ОСОБА_7. На синів ОСОБА_17 та ОСОБА_18 не скаржилася. В безпомічному стані вони її не бачили, до останнього ходила самостійно хоч і з палочкою, померла була кріпкою бабусею.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов»язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов»язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов»язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Отже, ухилення характеризується умисною формою вини.
Так свідки ОСОБА_19, ОСОБА_20,ОСОБА_21 повідомили суду, що знають сім»ю ОСОБА_5 біля 20 років. Знають померлу та всіх синів. Стосунки зі сторонами по справі хороші, вони мешкають всі неподалеку в п. Сартана. Померла ОСОБА_5 була крепкою бабусею, до останього ходила самостійно до всіх синів у гості та до церкви. Також постійно допомогала на похоронах.Стороннього догляду, допомоги не потребувала, самостійно забезпечувала умови свого життя, садила город. Їм відомо, що всі сини постійно допомогали померлій продуктами харчування, вона приходила до них у гості, вони всі пропонували їй перейти жити до них, якщо їй буде самостійно жити важко. ОСОБА_17 та ОСОБА_18 допомогали робити ремонт у будинку.Також їм відомо, що між братами ОСОБА_21,ОСОБА_8, ОСОБА_9 з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку була сварка та померла через це дуже шкодувала, що їй приходиться вибирати між синами бо вони разом відмовлялися спілкуватися.Померлу бачили накануні смерті 03.06.2010 року вона самостійно йшла по вулиці та розмовляла зі свідками.
Суд не бере до уваги подачу позову ОСОБА_5 до суду у 2009 році до ОСОБА_2 «про визнання порядку користування земельною ділянкою»як докази погіршення відносин між померлою та сином ОСОБА_7, тому що данний позов залишено померлою ОСОБА_5 без розгляду. ЇЇ звернення до суду у 2009 році свідчить про її задовільний стан здоров»я та бажання самостійно забезпечити умови свого життя.
У зв»язку з вишенаведеним, суд, вважає, що позивачем не доведено в судовому засіданні перебування ОСОБА_5 у безпорадному стані і потребування нею сторонньої допомоги та факт ухилення відповідачів від надання їй допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 81, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.1224 ЦК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про усунення від права спадкування -відмовити.
На рішення може бути подано апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: А. М. Іванченко