"10" березня 2011 р. № 01-15/5004/402/11
Суддя господарського суду Волинської області Черняк Л.О., розглянувши матеріали
за позовом Любомльської міської ради Любомльського району Волинської області
до Підприємця ОСОБА_1
про визнання договору про тимчасове користування землею (на умовах оренди) укладеного 01.06.2000року, посвідченого і зареєстрованого в реєстрі 30.06.2000 року за № 1032 приватним нотаріусом Любомльського нотаріального округу Волинської області недійсним, зобов'язання підприємця укласти договір оренди землі на умовах нині діючого законодавства та стягнення з відповідача судових витрат по справі.
встановив:
Позивач - Любомльська міська рада Любомльського району Волинської області звернувся в господарський суд з позовною заявою до відповідача - підприємця ОСОБА_1 про визнання договору про тимчасове користування землею (на умовах оренди) укладеного 01.06.2000року, посвідченого і зареєстрованого в реєстрі 30.06.2000 року за № 1032 приватним нотаріусом Любомльського нотаріального округу Волинської області недійсним, зобов'язання підприємця укласти договір оренди землі на умовах нині діючого законодавства та стягнення з відповідача судових витрат по справі.
Позовна заява не може бути прийнята судом, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
Згідно ст. 56, п. 2 ст. 57 ГПК України позивач при поданні позову повинен надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
В порушення вимог вищевказаних статей позивачем не подані докази відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.
Згідно ст.ст. 45, 46 ГПК України позовні заяви оплачуються державним митом; державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку та розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.
В порушення вимог ст.ст. 45, 46 , п. 3 ст. 57 ГПК України позивач, звертаючись до суду із позовом про визнання недійсним договору оренди землі, невідно сплатив держмито у встановленому розмірі.
Згідно підпункту „б” пункту 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” державне мито сплачується у розмірі: „із заяв немайнового характеру - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.
Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15 при перерахуванні мита з рахунку платника до позовної заяви додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в доход бюджету ______грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Позивач до позовної заяви додав платіжне доручення №103 від 17.02.2011 року про сплату державного мита в сумі 8 грн. 50 коп. Напис про зарахування мита в дохід бюджету на ньому відсутній.
Згідно п. 4, 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Керуючись п.4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ухвалив:
1.Позовну заяву на 42 аркушах, в т.ч. платіжні доручення від 17.02.2011 року №103 про сплату державного мита та №104 про сплату витрат на ІТЗ, повернути позивачу без розгляду.
2. Роз'яснити сторонам, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Л. О. Черняк