Справа № 2-229/11
17 лютого 2011 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого-судді Шаповал Т.В.
при секретарі Отюговій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за позовом АТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Полтавської обласної дирекції АТ«Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до АТ «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання крединого договору, визнання договору застави недійсним , -
03 вересня 2010 року АТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Полтавської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору. Посилався на те, що 17 квітня 2008 року із ОСОБА_2 укладено кредитний договір, згідно умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 15 000 доларів США строком користування до 17 квітня 2014 року зі сплатою за користування кредитом 9, 26 % річних. Крім того 17 квітня 2008 року з відповідачем ОСОБА_3 укладено договори поруки, згідно з якими вона зобов'язалася перед банком відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором.
Також вказував, що умови договору ОСОБА_2 виконані не були, станом на 25 серпня 2010 року відповідач має прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 9 421, 29 грн., що за курсом НБУ складає 1 194, 08 доларів США, прострочену заборгованість за процентами в розмірі 6 757, 79 грн., що за курсом НБУ складає 856, 50 доларів США, заборгованість по нарахованим відсоткам 564, 21 грн., що за курсом НБУ -71, 51 доларів США, нарахована пеня за порушення строків повернення кредитних коштів у розмірі 8 390, 07 грн., що за курсом НБУ складає 1 063, 38 доларів США та пеня за прострочення сплати процентів у розмірі 5 368, 91 грн., що за курсом НБУ складає 680, 47 доларів США, тому в поданій до суду позовній заяві просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму боргу за кредитним договором в розмірі 108 491 грн. 84 коп.
19 жовтня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду зустрічну позовну заяву про розірвання кредитного договору, визнання недійсним договору застави.
В поданій до суду зустрічній позовній заяві позивачі вказували, що банком істотно порушуються умови кредитного договору, а саме невірно розраховує суму пені, пеня нараховується з 18.08.2008 року, однак не враховано, що сплинув строк позовної давності її нарахування. Крім того, вважають, що договір застави підлягав обов»язковому нотаріальному посвідченню. Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.
Прохали розірвати правочин, який оформлений Кредитним договором №014/20340/73/104028, укладений 17.04.2008 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 з усіма правовими наслідками розірвання договору -з моменту винесення рішення суду. Зобов»язати ОСОБА_2 повернути ПОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»грошову суму в розмірі 94 732, 86 грн., що еквівалентно 12 006, 70 доларів США з розстрочкою платежів на 60 місяців, за таких умов, що місячний платіж буде складати 1 578,88 грн. Розстрочити виконання рішення суду шляхом сплати грошових сум. Розірвати правочин, який оформлений Договором поруки №014/20340/73/104028, укладений 17.04.2008 року між ПОД АТ «Райффайзен Банк Аваль, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з моменту розірвання кредитного договору. Визнати недійсним правочин, який оформлений Договором застави транспортного засобу №014/20340/73/104028, укладений 17.04.2008 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 з моменту його укладення. Зобов»язати відповідача АТ «Райффайзен Банк Аваль» від імені якого виступає ПОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» виключити з реєстру обтяжень рухомого майна запис про заставу рухомого майна, яке було передано у заставу за договором застави транспортного засобу №014/20340/73/104028, укладений 17.04.2008 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2, а саме автомобіль марки Шкода Фабіа Класік 1.2 легковий комбі, 2008 року випуску, кузов №НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 виданий 17.04.2008 року ВРЕВ м. Полтава. Вважати запис у розділі «особливі відмітки»«ДОВ.РАХ.(РОСТРОЧКА) ЦБР- 1051 93 17.04.2008 @ КРЕДИТ ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» - в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на транспортний засіб за реєстраційним номером НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, а саме автомобіль Шкода Фабіа Класік 1.2 легковий комбі, 2008 року випуску, кузов №НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 виданий 17.04.2008 року ВРЕВ м. Полтава -недійсним. Скасувати нараховану пеню в сумі 1743, 85 доларів США.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини. В задоволенні зустрічного позову просив відмовити за його безпідставністю.
В судовому засіданні відповідач та представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не заперечувала проти існування заборгованості по кредитному договору та відсоткам, однак вважає, що розрахунок пені є невірним. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль». Зустрічний позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 17 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/20340/73/104028 , за яким Банк надав відповідачу кредит в сумі 15 000 доларів США.
Пунктом 1.2. кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами Позичальник сплачує процентну ставку 9, 260 % річних.
Пунктом 1.1. кредитного договору передбачено, що датою остаточного погашення Кредиту є 14.04.2014 року.
Пунктом 10.1 Крединого договору визначено, що за порушення строків повернення кредиту та відсотків за кредит Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Також встановлено, що 17 квітня 2008 року між Банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 014/20340/73/104028 .
Відповідно до вказаних договорів поруки відповідач ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання перед позивачем відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № 014/20340/73/104028 від 17 квітня 2008 року.
17 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір застави транспортного засобу №014/20340/73/104028, а саме автомобіля марки Шкода Фабіа Класік 1.2 легковий комбі, 2008 року випуску, кузов №НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 виданий 17.04.2008 року ВРЕВ м. Полтава.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках , встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як на істотне порушення умов кредитного договору позивачі в зустрічній позовній заяві посилаються на те, що п. 3.6 Кредитного договору передбачено черговість погашення заборгованості, а саме нарахована пеня, комісія, заборгованість за процентами, заборгованість за кредитом. Згідно довідки, виданої банком 01.10.2009 року прострочена заборгованість по кредиту відсутня, однак станом на 01.10.2009 року поточна заборгованість становила 11 925,69 доларів США. Крім того, пеня нараховується в розмірі 1% від суми простроченої заборгованості, замість 0,5 % як передбачено Кредитним договором.
Пунктом 3.6 Крединого договору передбачено, що у відповідності з чинним законодавством Позичальник здійснює погашення заборгованості за договором в наступному порядку:нарахована пеня, комісія, заборгованість за процентами та заборгованість за кредитом. З підписанням договору сторони домовились, що у випадку порушення Позичальником будь -якої з умов договору Банк має право самостійно визначити інший порядок погашення заборгованості.
Відповідно наданого АТ «Райффайзен Банк Аваль»розрахунку нарахування пені вбачається, що Банком нараховується пеня 0,5 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Статтею 559 ЦК України передбачені випадки припинення поруки.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до АТ «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання крединого договору, зобов»язання ОСОБА_2 повернути ПОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»грошову суму в розмірі 94 732, 86 грн., що еквівалентно 12 006, 70 доларів США з розстрочкою платежів на 60 місяців, за таких умов, що місячний платіж буде складати 1 578,88 грн., розстрочити виконання рішення суду шляхом сплати грошових сум задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено та судом не встановлено порушення Банком умов договору. Крім того, оскільки в судовому засіданні не встановлено підстав для розірвання кредитного договору, будь-які підстави для розірвання договору поруки, який укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, відсутні.
Згідно з нормами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в поданій до суду зустрічній позовній заяві посилаються на те, що згідно п. 3.7 кредитого договору при наданні кредиту Договір застави Позичальник повинен нотаріально посвідчити та внести відомості про обтяження у відповідні державні реєстри за власний рахунок у відповідності з діючим законодавстом. Оскільки в момент укладення договору застави Банком проігноровано вимоги кредитного договору щодо його нотаріального посвідчення, а тому договір в цілому має бути визнаний недійсним.
Як встановлено судом, кредитний договір 17 квітня 2008 року укладений сторонами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, які були ним обумовлені. Будь-які підстави вважати, що правочин суперечить ЦК України чи іншим актів цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, судом не встановлені.
Суд, врахувавши вищевикладені обставини приходить до висновку про відмову в задововленні позовних вимог про визнання договору застави недійсним, оскільки п.3.7 Кредитного договору, на який посилаються позивачі передбачає обов»язок саме Позичальника нотаріально посвідчити даний договір. Крім того, не підлягають задововленню позовні вимоги щодо зобов»язання відповідача виключити з реєстру обтяжень рухомого майна запис про заставу рухомого майна, вважати запис у розділі «особливі відмітки»«ДОВ.РАХ.(РОСТРОЧКА) ЦБР- 1051 93 17.04.2008 @ КРЕДИТ ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» - в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на транспортний засіб за реєстраційним номером НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, а саме автомобіль Шкода Фабіа Класік 1.2 легковий комбі, 2008 року випуску, кузов №НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 виданий 17.04.2008 року ВРЕВ м. Полтава -недійсним та щодо скасування нарахованої пені в сумі 1743, 85 доларів США, оскільки вони є безпідставними.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу кредит в сумі 15 000 доларів США.
Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свого обов'язку за кредитним договором належним чином не виконував, згідно графіку платежі за кредитним договором не сплачував.
Як встановлено судом, станом на 25 серпня 2010 року прострочена заборгованість за кредитом становить 9 421, 29 грн., прострочена заборгованість за процентами 6 757, 79 грн., нараховані проценти -564, 21 грн., поточна заборгованість за кредитом 77 989, 57 грн.
Згідно з п.10.1. кредитного договору від 17 квітня 2008 року сторони передбачили, що за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 0,5 % від простроченої суми за кожний день прострочення.
Судом встановлено, що позивач в межах п. 10.1. кредитного договору нарахував до сплати відповідачу ОСОБА_2 пеню, яка є несплаченою в розмірі 13 758, 98 грн.
Посилання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в зустрічній позовній заяві на пропуск позивачем строків позовної давності щодо нарахування пені не заслуговує на увагу.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Станом на час звернення АТ «Райффайзен Банк Аваль» до суду з позовними вимогами, так і на час розгляду справи судом, між сторонами існують договірні відносини згідно з кредитним договором від 17 квітня 2008 року. Тому будь-які правові підстави вважати, що позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні до суду з позовними вимогами, відсутні.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Оскільки відповідач ОСОБА_3 уклала 17 квітня 2008 року договір поруки, згідно з яким взяла на себе зобов'язання відповідати в повному обсязі за кредитним договором, суд приходить до висновку, що сума за кредитним договором підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в солідарному порядку.
Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягають задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача суму за кредитним договором в розмірі всього 108 491, 84грн.
Також відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі по 602 грн. 46 коп. з кожного.
При пред'явлені зустрічного позову, посилаючись на порушення Закону України «Про захист прав споживача» позивачами було сплачено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення не в повному обсязі.
Однак застосування Закону України «Про захист прав споживачів»до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавсто в системі кредитування. Тому суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню державне мито в розмірі 469,41 грн. з кожного (враховуючи вимоги майнового характеру та суму сплаченого державного мита) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 41 грн.50 коп. з кожного (враховуючи сплачену суму)
Керуючись ст.ст.526, 527,610, 611 ЦК України ст.ст. 3,10, 11, 57, 60, 61,79, 88, 212-215ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Полтавської обласної дирекції АТ«Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Полтавської обласної дирекції м.Полтава ( м.Полтава, вул.Монастирська,5-а. рах.. № 290955819 у Полтавській дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 331605, ЕДРПОУ 22550043) суму в розмірі 108 491, 84 грн., що за курсом НБУ станом на 25 серпня 2010 року становить 13 750, 55 доларів США грн. - солідарно.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Полтавської обласної дирекції м. Полтава судові витрати з кожного в розмірі по 602 грн. 46 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кожного по 41 грн. 50 коп. недоплачених витрат на інформаційно -технічне забезпечення при подачі зустрічного позову на користь держави та з кожного по 469 грн. 41 коп. недоплаченого при подачі зустрічного позову судового збору на користь держави
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до АТ «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання крединого договору, визнання договору застави недійсним відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий суддя Т.В. Шаповал