Справа № 2-450/11
16 лютого 2011 року року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
при секретарі Павленко Т.І.
з участю представника позивача Богуша В.О.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч цивільну справу за позовом КП „Гадяч-житло” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкових територій та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до КП «Гадяч-житло»про стягнення моральних та матеріальних збитків,
у червні 2010 року КП «Гадяч-житло»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по утримання будинку та прибудинкової території, вказуючи, що відповідачам на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. КП „Гадяч-житло” надає житлово-кумунальні послуги, спрямовані на забезпечення умов проживання осіб у жилих приміщеннях та задоволення потреб людини у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, опаленням, вивезенням твердих побутових відходів, прибирання прибудинкової території. Відповідачі не проводять оплату за послуги і станом на травень 2010 року заборгованість з наданих послуг становить 3857 грн. 45 коп., яку слід стягти в примусовому порядку.
Заочним рішенням Гадяцького райсуду від 29.10.10 даний позов було задоволено. Ухвалою Гадяцького райсуду від 17.01.11 заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення було задоволено, назване заочне рішення скасовано.
1 лютого 2011р. ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з зустрічною позовною заявою до КП «Гадяч-житло»про стягнення моральних та матеріальних збитків в сумі 2000 грн., вказуючи, що між ними ніякі правовідносини не виникли, так як договір не укладений, рішення міської ради про затвердження тарифу не відповідає вимогам закону, так як не розроблений для кожного будинку індивідуально, підприємство надає неякісні послуги, тому відсутні підстави для оплати.
Представник КП «Гадяч-житло»Богуш В.О. в судовому засіданні позов підтримав, вказав, що ОСОБА_3 не сплачують за отримані послуги з жовтня 2006 року, з моменту утворення КП «Гадяч -житло». Даній сім'ї неодноразово надсилались проекти договорів, однак вони відмовлялись їх підписувати, договір не укладений з вини відповідачів. Послуги підприємство надавало постійно і скарги на якість послуг не надходили, просив стягти з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 3857 грн. 45 коп.., а зустрічний позов відхилити за безпідставністю.
ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що тариф міською радою сформований без індивідуального підходу до кожного будинку, тому він не згоден на таких засадах оплачувати послуги. Він був ініціатором укладання договору, КП «Гадяч -житло»тричі надсилало договори, але вони були не укладені з їх вини. Також вказав, що його квартира має іншу житлову площу та просив застосувати строки позовної давності. Крім цього просив задовольнити зустрічний позов, стягти з КП «Гадяч -житло»на підстав Кодексу законів про працю України моральну шкоду в сумі 2 тис. грн., зазначивши, що ні він, ні дружина в трудових відносинах з КП не перебувають.
ОСОБА_3 направила до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Судом встановлено, що власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Зареєстровані та проживають у даній квартирі відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3.
КП „Гадяч-житло” надає відповідачам послуги з утримання будинку, споруд та при будинкової території. Розмір щомісячної плати за надані послуги згідно розрахунку позивача станом на травень 2010р. становить 64 грн. 68 коп.
Згідно розрахунку КП „Гадяч-житло”, заборгованість за надані послуги за період з 2 жовтня 2006 року по 1 червня 2010 року становить 3857 грн. 45 коп.
Відповідно ч.3 ст. 31 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги”, органи місцевого самоврядування затверджують тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Відповідно до ч.2 ст. 32 цього ж Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховуються виходячи з розміру затверджених тарифів.
Рішеннями Гадяцької міської ради від 19.10.06р. та від 08.04.08р. КП „Гадяч-житло” затверджено перелік тарифів на послуги та перелік робіт з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій .
Відповідно до ч.2 ст.10 ЗУ “Про приватизацію державного житлового фонду” власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, згідно ст. 13 цього ж закону, експлуатаційні витрати на утримання приватизованих квартир сплачуються на рівні квартирної плати встановленого для державного житла, порядок оплати комунальних послуг в Україні єдиний, незалежно від форм власності житла.
Згідно Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власник житла за рахунок власних коштів оплачує всі витрати, пов'язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території, згідно п.14 плата за використання теплової енергії, газу… та інші послуги власниками квартир вносяться за затвердженими в установленому порядку тарифами, згідно п.17 власники квартир зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку, згідно п.35 власники житла зобов'язані виконувати ці Правила, своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, своєчасно повідомляти власника будинку про виявлені несправності.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 не зверталися у Міську раду та КП «Гадяч -житло»з заявами чи скаргами на неякісне надання послуг КП „Гадяч-житло” в період з жовтня 2006 року по червень 2010 року, між ними велась переписка лише з приводу укладання договору, формування тарифів та необхідного переліку робіт з утримання та обслуговування будинку.
Відповідно до ст. 19 ч.1 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги” відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово -комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно ст. 20 цього ж закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальнихпослуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Відповідно ст. 29 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги” договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем. Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
Відповідно до ч.2 ст. 32 цього ж Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, КП «Гадяч -житло»надсилало на адресу відповідачів тричі для підписання типовий договір, примірник якого міститься в матеріалах справи з урахуванням поправок ОСОБА_2. Таким чином, позивач виконав зобов'язання, покладені на нього законом. Факт про направлення на його адресу 3 примірників договорів підтвердив в судовому засіданні і відповідач ОСОБА_2 та надав суду докази, пред'явивши направлені на його адресу примірники договорів. Проте, на думку суду, даний договір не був підписаний стороною відповідача з надуманих ним причин. Всі наведені в судовому засіданні ОСОБА_2 приводи про не підписання договору не заслуговують на увагу, є надуманими і, суд розцінює їх як спосіб ухилення від виконання цивільно -правових зобов'язань по сплаті житлово -комунальних послуг, передбачених законодавством.
Посилання ОСОБА_2 на відсутність підстав для сплати комунальних послуг за відсутності договору між сторонами теж не заслуговують на увагу суду, так як в судовому засіданні достовірно було встановлено, що договір про надання таких послуг не був підписаний саме з його вини.
Разом з цим суд встановив, що між сторонами існують цивільні правовідносини.
Відсутність письмового договору між сторонами в даному випадку не свідчить про відсутність правовідносин, адже дії позивача та відповідачів породжують взаємні права та обов'язки. Так, підприємство надавало послуги з забезпечення холодною водою, водовідведення, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, вивезення твердих побутових відходів, прибирання прибудинкової території. Відповідачі отримували вказані послуги, що відповідно ст. 11 ЦК України є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ст.68 Житлового кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата за комунальні послуги в будинках державного та громадського житлового фонду вноситься щомісячно.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а згідно ст. 530 ЦК України у встановлений строк.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, вказані вимоги закону ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проігнорували. Суд встановив, що в зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язання по своєчасній оплаті витрат з утримання будинку та прибудинкової території, порушено майнові права КП „Гадяч - житло”.
Однак суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно свідоцтва про право власності на житло, видане 1.03.98 органом приватизації Гадяцької міської ради вбачається, що загальна площа квартири сім'ї ОСОБА_3 становить 50.2 кв.м., КП «Гадяч -житло провело розрахунок, виходячи з площі квартири 53, 90 кв.м., тому суд вважає, що в цій частині сума заборгованості підлягає перерахунку відповідно до площі квартири, вказаній у право установчому документі.
Також відповідач просив застосувати строки позовної давності.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 267 ч.3 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позовна заява надійшла до суду в червні 2010 року, тому строк позовної давності в даному випадку відраховується з червня 2007 року. Таким чином, з урахуванням строків позовної давності та зменшення площі квартири до стягнення підлягає 2390 грн. 72 коп..
Відповідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Рішенням Гадяцької міської ради від 11 березня 2010 року КП „Гадяч-житло” звільнено від сплати державного мита на 2010 р., тому стягнення державного мита на користь держави слід покласти на відповідачів.
Також на користь позивача слід стягти понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн., а на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.
Розглядаючи зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення моральних та матеріальних збитків, суд вважає, що він не може бути задоволений з наступних підстав. Позивачами не обґрунтовано в позові та не доведено в судовому засіданні факт спричинення їм матеріальних збитків. Будь -які письмові докази, розрахунки, акти про спричинення матеріальної шкоди суду не надано, ніяких пояснень з даного приводу ОСОБА_2 суду не надав, тому вказані вимоги є безпідставними. Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн., то як вбачається з позову та наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_2, такі вимоги ґрунтуються на підставі норм ст. 237-1 КЗпП України. Однак в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перебували і не перебувають у трудових відносинах з КП «Гадяч -житло», тому трудові відносини між ними не виникали. В даному ж провадженні розглядається цивільно -правовий спір, тому відсутні правові підстави для розгляду вимог про стягнення моральної шкоди за названих підстав.
Ст. 23 ЦК України визначає в чому полягає моральна шкода, але зазначених обґрунтувань позивачі теж не наводять. В якості доказів вони надали надіслані їм попередження від КП «Гадяч -житло» про наявні суми заборгованості в різні періоди. Такі докази, як підстави для стягнення моральної шкоди теж не заслуговують на увагу суду, оскільки достовірно встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали і мають заборгованість перед КП «Гадяч -житло»і, наявна в попередженнях та оголошеннях про заборгованість, інформація відповідає дійсності.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід залишити без задоволення за безпідставністю вимог.
Керуючись ст. 67, 68 ЖК України, ст.10, 13 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, ст.ст. 19-20, 29,31-32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.11, 23, 257,526, 527 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 197, 209, 212, 213, 214, 223, 224 ЦПК України, суд,
- позовну заяву КП «Гадяч-житло»про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкових територій задовольнити частково.
Стягти солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП «Гадяч-житло»заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкових територій в сумі 2390 грн. 72 коп.
Стягти з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП «Гадяч-житло»пропорційно до задоволених позовних вимог понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді по 9 грн.30 коп. з кожного, на користь держави державне мито по 25,50 грн. з кожного.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до КП «Гадяч-житло»про стягнення моральних та матеріальних збитків залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуюча :