"28" лютого 2011 р.Справа № 16/174-10-5291
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст.. 77 ГПК України справу за позовом дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” до товариства з обмеженою відповідальністю „Опекс” про стягнення 3004,52 грн., -
Дочірнє підприємство „Одеський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (далі по тексту ДП „Одеський облавтодор”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Опекс” (далі по тексту ТОВ „Опекс”) 286,20 євро, що еквівалентно по курсу НБУ на день подання позову 3004,52 грн. заборгованості. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням ТОВ „Опекс” вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. N 879 в частині внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу та одержання відповідного дозволу на рух транспортного засобу.
Відповідач згідно з відзивом на позов проти задоволення вимог заперечував, посилаючись на те, що автомобіль RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким здійснювалося перевезення з порушенням габаритно-вагових параметрів, належав іншій особі -ПП ОСОБА_1, а відповідачем лише було передано в оренду останньому причіп, що, виключає можливість покладення на відповідача відповідальності за порушення вимог Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. N 30, іншим суб'єктом господарювання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 29 Закону України „Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року N 3353-XII до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку і пройшли державний технічний огляд (за винятком транспортних засобів, що не підлягають огляду). З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Крім того, згідно зі ст. 33 Закону України „Про автомобільні дороги” від 8 вересня 2005 року N 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. N 30, передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі виданого перевізникові Державтоінспекцією за наявності погодження з дорожніми, комунальними, залізничними та іншими підприємствами і організаціями дозволу, в якому визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів над визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та плати за проїзд. При цьому, пунктом 25 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. N 30, забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. N 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Водночас згідно з п. 22.5. Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
У відповідності до п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. N 879 на автомобільних дорогах загального користування габаритно-ваговий контроль транспортних засобів здійснюється уповноваженими Укравтодором дорожніми підприємствами та організаціями разом з відповідними підрозділами МВС.
11.05.2010р. під час здійснення габаритно-вагового контролю на пересувному пункті вагового та габаритного контролю ДП „Одеський облавтодор” на автомобільній дорозі М-14 „Одеса -Мелітополь” км 21+800 було виявлено, що за результатами контрольного зважування транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM (державний номер НОМЕР_1) з напівпричепом марки BUNG (державний номер НОМЕР_2), який пройшов відстань по дорогам загального користування тривалістю 530 км, було виявлено перевищення нормативних параметрів навантаження на одиночну вісь (12,2т), про що було складено відповідний акт № Н-93 від 11.05.2010р. Дані обставини також підтверджуються довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі М-14 „Одеса -Мелітополь” км 21+800 від 11.05.2010р.
В свою чергу, згідно з приписами п. 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. N 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
На підставі наведених приписів Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. N 879, застосовуючи ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, також затверджених вказаною постановою, позивачем за актом № Н-93 від 11.05.2010р. було здійснено розрахунок № 1760 від 11.05.2010р. плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування. Відповідно до вказаного розрахунку позивачем було нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, у подвійному розмірі в сумі 286,20 євро відповідно до формули, приведеної у п. 30 вказаного Порядку.
Посилаючись на порушення відповідачем вищенаведених положень ст. 29 Закону України „Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року N 3353-XII, Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. N 879, Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. N 30, а також невиконання ТОВ „Опекс” зобов'язань по справлянню плати за проїзд великовагового транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, у подвійному розмірі в сумі 286,20 євро, ДП „Одеський облавтодор” в межах даної справи висуваються вимоги про стягнення з відповідача до держбюджету заборгованості із плати за проїзд у розмірі 286,20 євро.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В свою чергу, відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що перевезення з порушенням габаритно-вагових параметрів автомобілем RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснювалося іншою особою, а відповідачем лише було передано в оренду цій особі причіп BUNG (державний номер НОМЕР_2), що, виключає можливість покладення на відповідача відповідальності за порушення, допущені іншим суб'єктом господарювання.
В свою чергу, виходячи зі змісту п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. N 30, п.п. 28, 32 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. N 879, обов'язок з одержання дозволу на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу та внесення коштів у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу покладений саме на перевізника.
Між тим, як вбачається зі змісту умов договору № 01/10 від 01.03.2010р., копія виправленого примірника якого була надана представником відповідача у судовому засіданні 07.03.2010р. /а.с. 29/, за вказаним договором ТОВ „Опекс” передало причіп BUNG (державний номер НОМЕР_2) у користування на умовах оренди ПП ОСОБА_1 строком до 31.12.2012р. За змістом пояснень представника відповідача вказаний договір достроково розірваний не був. Наведене дозволяє суду дійти висновку, що на час вчинення правопорушення причіп BUNG (державний номер НОМЕР_2) не перебував у володінні відповідача, а відтак, даний причіп у цей час не міг використовуватися ТОВ „Опекс” для перевезення вантажу. Більш того, жодних доказів належності автомобілю RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким здійснювалося перевезення з порушенням габаритно-вагових параметрів, товариству з обмеженою відповідальністю „Опекс”, позивачем з дотриманням вимог ст.. 32, 33 ГПК України суду представлено не було.
Наведене, в свою чергу, дозволяє дійти висновку, що ТОВ „Опекс” не виступало перевізником в даному випадку, а, відтак, у суду відсутні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності за порушення приведених по тексту рішення вище положень Закону України „Про автомобільні дороги” від 8 вересня 2005 року N 2862-IV, Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. N 30, Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. N 879.
Підсумовуючи зазначене, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог ДП „Одеський облавтодор” про стягнення з ТОВ „Опекс” плати за проїзд великовагового транспортного засобу - автомобілю RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом BUNG (державний номер НОМЕР_2), що рухався без відповідного дозволу, у подвійному розмірі в сумі 286,20 євро відмовити.
Судові витрати по сплаті держмита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести на рахунок позивача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. 29 Закону України „Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року N 3353-XII, ст. 33 Закону України „Про автомобільні дороги” від 8 вересня 2005 року N 2862-IV, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення складений 02.03.2011р.
Суддя Желєзна С.П.