Справа№ Головуючий в 1-ій інст.: Цвіркун О.С.
Категорія: Ц-19,27 Суддя-доповідач:
24 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючої- судді Шеремет А.М.
суддів: Гордійчук С.О., Хилевича С.В.
при секретарі -Колесовій Л.В.
з участю представника позивача Шпатуська Р.В., представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу акціонерного товариства „Банк”Фінанси та кредит” на заочне рішення Рівненського міського суду від 12 січня 2011 року по цивільній справі за позовом акціонерного товариства „Банк”Фінанси та кредит” в особі філії „Північно-Західне регіональне управління АТ „Банк”Фінанси та кредит” (далі АТ „Банк”Фінанси та кредит”) до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -
Заочним рішенням Рівненського міського суду від 12 січня 2011 року задоволено частково вказаний позов. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь АТ „Банк”Фінанси та кредит” в особі філії „Північно-Західне регіональне управління АТ „Банк”Фінанси та кредит” заборгованість по тілу кредиту та відсотки за користування кредитом в розмірі 5590,74 Євро, що відповідно до курсу НБУ на день проголошення рішення становить 57608 грн. 53 коп., та пеню за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 1000 грн. 00 коп. та судові витрати по справі.
Не погодившись з рішенням суду АТ „Банк”Фінанси та кредит” подали апеляційну скаргу, покликаючись на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано всі обставини справи, що і призвело до неправильних висновків.
Зазначають, що судом помилково зменшено розмір пені та стягнуто її на їхню користь лише 1000 грн. 00 коп., оскільки відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК чітко визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання”. Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, що, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Крім того, вказують, що згідно п. 7.1. кредитного договору визначено, що за прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочки.
Доводять, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по кредитному договору. Дані обставини підтверджуються відомістю розрахунку заборгованості по кредиту де вказано кількість днів прострочення виконання зобов'язання, сума боргу на яку нараховується пеня та ставка пені.
За наведених підстав просить заочне рішення Рівненського міського суду від 12 січня 2011 року змінити в частині стягнення пені. Задовольнити позовні вимоги в цій частині стягнувши 111 246 грн. 41 коп.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що 23 квітня 2008 року між АТ „Банк”Фінанси та кредит” та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір про видачу та використання платіжної картки №016-Р/000940 та договір про відкриття кредитної лінії у формі овердрафту від 25 квітня 2008 року № 016-KV000940 згідно з яким боржнику було надано відновлювальну кредитну лінію з розміром кредитного ліміту в сумі 5000 Євро терміном до 30 квітня 2010 року з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 14 % .
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 своїх зобов'язань, за кредитним договором утворилась заборгованість по основній сумі кредиту 5000 Євро, заборгованість по процентах -590,74 Євро, та нарахована позивачем пеня за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків 111 246 грн. 41 коп.
Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від прострочення суми за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 3.2., 3.2.1., 4.3, 4.4., цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплати проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неналежне виконання відповідачкою грошового зобов'язання і стягнення з неї на користь Банку суми боргу за кредитом та відсотків за його користування, розмір яких не оспорюється ОСОБА_5
Задовольняючи частково позов в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із положень ч. 3 ст. 551 ЦПК України, згідно якої, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи те, що розмір пені значно перевищує суму заборгованості та те, що за користування кредитом позивачем нараховуються відсотки, а порушенням зобов'язання відповідачем не завдані збитки позивачу, то суд першої інстанції вірно визначив суму в розмірі 1000 грн. 00 коп.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону і не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 551,610,611ЦК України, ст. ст. 11, 303, 304, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства „Банк”Фінанси та кредит” відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 12 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: Шеремет А.М.
Судді: Гордійчук С.О.
Хилевич С.В.