22 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Собіни І.М., Василевича В.С.
при секретарі: Приходько Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Національного університету водного господарства та природокористування на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету водного господарства та природокористування про визнання дій неправомірними та стягненння моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2010 року визнано дії кафедри гідромеліорації Національного університету водного господарства та природокористування по відхиленню питання розгляду дисертаційної роботи ОСОБА_1 неправомірними.
Стягнуто з Національного університету водного господарства та природокористування на користь ОСОБА_1 3000 грн. завданої їй моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з Національного університету водного господарства та природокористування 08 грн. 50 коп. державного мита в прибуток місцевого бюджету м. Рівне та 37 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погодившись з вказаним рішенням суду Національний університет водного господарства та природокористування подав апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим, незаконним, прийнято без дотримання норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Вказує, що питання розгляду дисертаційної роботи не є трудовим спором і вирішується у відповідності до Закону України «Про вищу освіту»до діючих Положення «Про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів»затвердженого Постановою КМУ від 01 березня 1999 року № 309 та порядку «Присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника»
Справа № 22-372/2011 Головуючий в 1 інстанції: Бердій М.А.
Категорія: 57 Доповідач: Демянчук С.В.
затверджених КМУ від 07 березня 2007 року № 423 зі змінами та доповненнями.
Так відповідно до ст. 53 ЗУ «Про вищу освіту» особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, є студенти (слухачі), курсанти, екстерни, асистенти-стажисти, інтерни, клінічні ординатори, здобувачі, аспіранти (ад'юнкти) та докторанти.
Здобувач -особа, яка прикріплена до аспірантури вищого навчального закладу і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі.
Зазначає, що позивач по 01 липня 2010 року перебувала з університетом у трудових відносинах у статусі працівника, займаючи посаду асистента кафедри обчислювальної математики. Свою роботу, яку позивач пише і питання недопущення якої до захисту оспорює, позивач створює при кафедрі гідромеліорацій університету.
Таким чином, предмет спору не відноситься до трудових правовідносин.
Звертає увагу на те, що відповідно до постанови КМУ № 309 від 01 березня 1999 року «Про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів»творча робота позивача, яка називається нею дисертацією, не може бути названа такою.
Крім того вказує, що на сьогоднішній день позивач не перебуває у статусі здобувача, не має наукового керівника і робота, яку вона хоче винести на захист як кандидатську дисертацію, може носити назву твору з претензією на науковість.
Також вказує, що позивачці було відмовлено у задоволенні заяви про прийняття і винесення на розгляд спеціалізованої вченої ради університету її кандидатської роботи з тих підстав, що перелік документів, доданих нею, не є повним відповідно до вимог наказу ВАК України від 29 травня 2007 року № 342.
Просив скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2010 року та закрити провадження у справі, судові витрати стягнути з позивача.
В судовому засіданні апеляційного суду представники Національного університету водного господарства та природокористування підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі.
ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала, вважає висновки суду першої інстанції правильними. Просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, таким чином визнавши дії кафедри гідромеліорації Національного університету водного господарства та природокористування по відхиленню питання розгляду дисертаційної роботи ОСОБА_1 неправомірними, суд першої інстанції виходив зі встановлених обставин того, що по незрозумілих суду причинах позивачці було відмовлено кафедрою гідромеліорації питання по розгляду питання її дисертаційної роботи, яка була виконана в повному обсязі та на високому науковому рівні, як слідує з протоколу № 2 від 21.10.2008 року. Відповідачем не надано доказів правомірності дій НУВГП.
Таким чином, вважаючи дії відповідача неправомірними, стягнуто з Національного університету водного господарства та природокористування на користь ОСОБА_1 3000 грн. завданої їй моральної шкоди.
Однак, з такими висновками суду про часткове задоволення вимог погодитися не можна, оскільки має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.
При розгляді позову суд, у порушення вимог ст. ст. 10, 212-215 ЦПК України, не встановив обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема, не врахував положень чинного законодавства та підстав і умов за яких допускається особа до розгляду питання дисертаційної роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, з 01.06. 2009 року ОСОБА_1 була відрахована як здобувач кафедри гідромеліорації у зв'язку зі зміною напрямку дисертаційної роботи. ОСОБА_1 дані обставини визнаються . Зазначений наказ не оспорювався. Таким чином, позивачка не перебуває у статусі здобувача, не має наукового керівника.
Відповідно до ст. 53 ЗУ "Про вищу освіту" особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, є студенти (слухачі), курсанти, екстерни, асистенти-стажисти, інтерни, клінічні ординатори, здобувачі, аспіранти (ад'юнкти) та докторанти.
Здобувач -особа, яка прикріплена до аспірантури вищого навчального закладу і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі.
Як вбачається з досліджених законів та законодавчих актів, для того, що позивачка була допущена до розгляду питання її дисертаційної роботи, остання має бути здобувачем на кафедрі гідромеліорації. Окрім того, остання має дотримуватися щодо розгляду оспорюваного питання спеціальної процедури.
Так, згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 309, від 01.03.1999 року "Про затвердження Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів", ст. 47 передбачено, що для прикріплення до вищого навчального закладу, наукової установи з метою написання кандидатської дисертації здобувач подає на ім'я його керівника заяву, до якої додається список опублікованих наукових праць і винаходів та копія диплома про вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра. Для прикріплення до вищого навчального закладу, наукової установи з метою складання кандидатських іспитів здобувач подає на ім'я його керівника тільки заяву та витяг з рішення вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи, де виконується дисертаційна робота.
Ст.48 зазначається, що керівник вищого навчального закладу, наукової установи на підставі письмового висновку передбачуваного наукового керівника за результатами співбесіди із здобувачем та висновків відповідної кафедри, відділу, лабораторії видає наказ про прикріплення здобувача і призначення наукового керівника.
Науковими керівниками здобувачів призначаються, як правило, доктори наук або за рішенням вченої ради, як виняток, кандидати наук.
Здобувачі протягом місяця після прикріплення до вищого навчального закладу, наукової установи подають на кафедру у відділ, лабораторію на затвердження погоджений з науковим керівником індивідуальний план роботи. Теми дисертацій здобувачів після погодження на кафедрі, у відділі, лабораторії затверджуються вченою радою вищого навчального закладу, наукової установи. /ст. 49/
Відповідно до ст. 50, здобувачі працюють над дисертаціями за індивідуальними планами роботи, щорічно звітують на засіданні кафедри, відділу, лабораторії і атестуються науковими керівниками.
Організацію, облік і контроль за роботою здобувачів над дисертацією здійснює відділ аспірантури вищого навчального закладу, наукової установи, до яких вони прикріплені.
Здобувачі, які не виконують індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених у пунктах 19 та 20 цього Положення, на підставі висновків атестації наукового керівника і висновків кафедри, відділу, лабораторії підлягають відрахуванню . / ст.51/
Окрім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. № 423 врегульовано Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника.
Зокрема: 11. Дисертація на здобуття наукового ступеня є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто здобувачем у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої монографії. Підготовлена до захисту дисертація повинна містити висунуті здобувачем науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, а також характеризуватися єдністю змісту і свідчити про особистий внесок здобувача в науку;
18.Організація, де виконувалася дисертація або до якої був прикріплений здобувач, проводить попередню експертизу дисертації та робить висновок про її наукову та практичну цінність. Висновок видається здобувачеві не пізніше ніж через два місяці після надходження для попередньої експертизи кандидатської та не пізніше ніж через три місяці -докторської дисертації. Керівник організації несе персональну відповідальність за якість, об'єктивність і своєчасність підготовки висновку.
Таким чином, оскільки позивачкою не спростовано висновку суду про те, що вона не перебувала на кафедрі гідромеліорації в статусів здобувача, так як була раніше звідти відрахована, тому відповідно до вищевикладеного вимоги останньої є необґрунтованими.
Також не ґрунтуються на вимогах закону і доводи позивачки про те, що їй незаконно було відмовлено у задоволенні заяви про прийняття і винесення на розгляд спеціалізованої вченої ради університету її кандидатської роботи з тих підстав, що перелік документів, доданих нею, не є повним відповідно до вимог наказу ВАК України від 29 травня 2007 року № 342, оскільки остання не надала доказів належного подання документів відповідно до визначеного для цього переліку.
Поза компетенцією суду зроблений висновок суду першої інстанції про те, що дисертаційна робота ОСОБА_1 виконана в повному обсязі та на високому науковому рівні. Як зазначалося п.18 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, організація, де виконувалася дисертація проводить попередню експертизу дисертації та робить висновок про її наукову та практичну цінність.
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких належних та, заслуговуючих на увагу доказів, які б спростовували висновки суду, відповідач суду не надав.
Належними і допустимими доказами в передбаченому законом порядку, ОСОБА_1 зазначені в даному рішенні висновки суду не спростувала. Окрім того, на вимогу суду, позивачка не вказала жодного нормативного акту, якими остання обґрунтовувала свої позовні вимоги, та які б спростовували доводи апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 53 Закону України "Про вищу освіту", Постановою Кабінету Міністрів України № 309, від 01.03.1999 року "Про затвердження Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів", Постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р.№ N 423 про Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, ст. 307, 309, 314, 316- 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Національного університету водного господарства та природокористування задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дії кафедри гідромеліорації Національного університету водного господарства та природокористування по відхиленню питання розгляду дисертаційної роботи ОСОБА_1 неправомірними; стягненні з Національного університету водного господарства та природокористування на користь ОСОБА_1 3000 грн. завданої їй моральної шкоди - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дії кафедри гідромеліорації Національного університету водного господарства та природокористування по відхиленню питання розгляду дисертаційної роботи ОСОБА_1 неправомірними; стягненні з Національного університету водного господарства та природокористування на користь ОСОБА_1 3000 грн. завданої їй моральної шкоди відмовити.
В решті рішення залишити без змін .
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий суддя: Демянчук С.В.
Судді : Собіна І.М.
Василевич В.С.