28 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Ковалевича С.П.
суддів: Буцяка З.І., Демянчук С.В.
при секретарі -Омельчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 19 жовтня 2010 року в справі за позовом Національного університету біоресурсів і природокористування України до ОСОБА_1 про відшкодування вартості навчання.
Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Рішенням Сарненського районного суду від 19 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України 15420 грн. 05 коп. вартості навчання в докторантурі за рахунок державного бюджету та 274 грн. 20 коп. судових витрат.
У поданій на дане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Вказує, що згідно з наказом по Національному університету біоресурсів і природокористування України від 22 грудня 2008 року № 1951»С» його відраховано з докторантури як такого, що не атестований з поверненням грошових коштів. Проте відповідно до Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 309 від 1 березня 1999 року, докторант може бути відрахованим з докторантури за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин. В судовому засіданні було встановлено, що поняття «невиконання індивідуального плану роботи»та «не атестований»не є тотожними.
Стверджує, що термін «індивідуальний план роботи докторанта»вищевказаним Положенням не визначений. Підготовка та затвердження його індивідуального плану роботи повинна була бути визначена у типовій угоді, яка між ним та позивачем укладена не була.
Апелянт відмічає, що судом не було досліджено доказів щодо наявності або відсутності його індивідуального плану, який повинен був бути затвердженим
.............................................................................................................................................
Справа № 22-467/11 Головуючий в 1 інстанції: Довгий І.І.
Категорія № 57 Доповідач: Ковалевич С.П.
Вченою Радою вищого навчального закладу не пізніше тримісячного терміну після зарахування його до докторантури.
Не встановлено правомірність дій позивача щодо порядку відрахування відповідача з докторантури та належним чином не досліджено Положення про вчену раду Національно-наукового інституту лісового та садово-паркового господарства.
Посилаючись на викладені обставини, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вірно виходив з того, що ОСОБА_1 не дотримався умов Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, а тому зобов»язаний відшкодувати вартість навчання в користь Університету в сумі 15420 грн. 05 коп.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів аспіранти і докторанти зобов”язані виконувати індивідуальний план роботи над дисертацією.
Відповідно до п.22 вищевказаного Положення аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених пунктом 19 цього Положення.
Рішення про відрахування аспіранта або докторанта приймає вчена рада вищого навчального закладу, наукової установи. На підставі рішення вченої ради аспірант або докторант відраховується з аспірантури або докторантури наказом керівника вищого навчального закладу, наукової установи.
Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.
Судом встановлено, що індивідуальний план роботи за перший рік навчання відповідач не виконав, внаслідок чого наказом ректора від 22 грудня 2008 року № 1951»С» його відраховано з докторантури з 5 грудня 2008 року.
Вищевказаний наказ про відрахування ОСОБА_1 не оспорив.
В судовому засіданні підтвердив, що за час навчання в докторантурі йому було виплачено стипендію в розмірі 15420 грн. (а.с. 105-зворот). Зауважень на протоколи судових засідань відповідач не подавав.
Доводи апеляційної скарги щодо неповноти встановлення обставин справи судом першої інстанції спростовуються матеріалами справи.
Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 19 жовтня 2010 року відхилити.
Рішення Сарненського районного суду від 19 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді: