Справа № 2-а-1299/11
28 лютого 2011 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
головуючий Герасимчук М.К.,
при секретарі Стельмах І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, зобов"язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне здійснити перерахунок та виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війні за період з липня 2010 по грудень 2010 року та здійснювати в подальшому щомісячну виплату 30% надбавки до пенсії як дитині війни.
В обґрунтування позовних вимог вказується, що маючи статус „дитини війни”, відповідно до положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (далі - Закону), вона щомісячно повинна отримувати соціальну грошову допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, всупереч зазначеним положенням така допомога з 2006 року не виплачувалася. Доводить, що згідно ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав суду заперечення на позовну заяву, в яких просить в задоволенні позову відмовити, справу розглянути у відсутності представника Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ст. 1 Закону має статус дитини війни.
Відповідно до ст. 6 Закону, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
З заперечення на позовну заяву вбачається, що з липня 2010 року зазначеній категорії осіб підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи соціальної допомоги, виплачується відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Дане посилання суд визнає є безпідставним, так як Постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, а відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Крім того, за ст. 3 Закону, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За чинним законодавством пенсія позивачу повинна нараховуватись і виплачуватись із урахуванням мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та відповідними нормами закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Також, безпідставним є посилання відповідача на те, що фінансування виплат за Законом проводиться із державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України.
Згідно із Законом, дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, тому, керуючись положеннями Указу Президента України № 121/2001 від 01 березня 2001 року та Постановою №1261, суд приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачу мало виплачуватись підвищення до пенсії.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
З наведеного слідує, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити з липня 2010 року по грудень 2010 року щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком є обґрунтованими. Відтак, на відповідача слід покласти обов"язок нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки на 2010 рік дія положень ст. 6 Закону не зупинялась і сам відповідач не надав належного обґрунтування підстав, виходячи з яких ним проводилось часткове нарахування та виплата вказаного підвищення в цей період.
Позов у частині зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до ст. 6 Закону, при нарахуванні пенсії не підлягає до задоволення, оскільки позивачем на надано суду жодного доказу у підтвердження невизнання, оспорювання чи порушення його права відповідачем у майбутньому, а доказування наявності підстав для задоволення позову в цій частині не може ґрунтуватись на припущеннях.
Керуючись ст. 71, 160-163 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року із урахуванням ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум.
В задоволенні позовних вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в подальшому - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Герасимчук М.К.