Справа № 2-а-1872/11
28 лютого 2011 року
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Кучина Н.Г.
розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання дій незаконними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни,
Позивач 15 лютого 2011 року звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача виплатити для неї невиплачене в повному об'ємі як дитині війни, підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в період з 01 січня 2006 по 31 грудня 2006 року, 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 . Просить визнати дії Управління Пенсійного фонду в місті Рівне незаконними
Ухвалою суду від 17 лютого 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1. до Управління пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання дій незаконними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2006 року по 11 серпня 2011 року - залишено без розгляду.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року N 2195-ГУ з наступними змінами - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік»від 28.12.2007 року в статтю 6 названого Закону внесені зміни. Зміст цієї статті викладений в наступній редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 внесення зазначених змін визнано неконституційним.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, а також до ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з дня визнання неконституційними норм закону про бюджет на 2008 рік ці норми закону втратили чинність. Саме з цього часу такій категорії осіб, як "діти війни", поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної Соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком законодавче визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідач з 22.05.2008 року здійснює виплату підвищення для позивачів як дітям війни виходячи із розмірів встановлених пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», які є значно нижчими ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами суд вважає,що виплата підвищення «дітям війни»має здійснюватись у розмірах встановлених Законом, тому відмова Управління саме в такий спосіб здійснювати вказану виплату позивачам є незаконною, а їхнє порушене право підлягає захисту.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в межах шестимісячного терміну.
Поряд з тим, позов у частині зобов»язання управління пенсійного фонду України в місті Рівне нараховувати та виплачувати в подальшому соціальну допомогу «як дитині війни» відповідно до ст. . 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни»не підлягає до задоволення, оскільки позивачем на надано суду жодного доказу у підтвердження невизнання, оспорювання чи порушення його права відповідачем у майбутньому, а доказування наявності підстав для задоволення позову в цій частині не може ґрунтуватись на припущеннях. .
Керуючись ст.6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни», ст. 19, 92 Конституції України ст.ст. 6-14, 18, 71, 94, ч. 2 ст. 99, ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково .
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 11 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року - незаконними
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Рівне здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги як дитині війни для ОСОБА_1 за період , що передує даті звернення до суду, а саме, з 11 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно, з урахуванням виплачених сум
В задоволенні решти позовних вимог відмовити .
Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду на протязі 10-ти днів з моменту отримання копії постанови.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною
Суддя: Кучина Н.Г.