Справа № 2-а-317/11
28 січня 2011 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді Панас О.В.,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвне в порядку письмового провадження справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до відділу Рівненської роти ДПС для ОДДЗ ВДАІ УМВС України в Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ,
23 листопада 2010 року позивач звернувся з позовом до відділу Рівненської роти ДПС для ОДДЗ ВДАІ УМВС України в Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВК № 167086 від 08.11.2010 року.
Відповідач, будучи повідомленим про час і місце судового розгляду справи у встановленому порядку, надав письмові заперечення на позовну заяву, згідно яких позовні вимоги вважає безпідставними, оспорену постанову законною, просить розглянути справу без участі представника.
В судове засідання представник відповідача не з'явився.
Позивач надав суду заяву, в якій просить розглянути праву в його відсутності порядку письмового провадження.
Справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження, відповідно положень ст.ст.122, 128 ч.6 КАС України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Постановою серії ВК 167086від 08.11. 2010 року в справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до відповідальності позивача ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255 грн.
Згідно вищевказаної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 052655 від 08.11.2010 року ОСОБА_1, в цей день о 12.36 год., на а-д Київ-Чоп с.Біля Криниця, керуючи автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті більше ніж на 55 км/год, при обмеженні швидкості руху згідно д.з.5.45., рухався зі швидкістю 95 км/год, швидкість вимірювалась приладом «Беркут»»№ 0808015, чим порушив вимоги п.12.4 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України.
З наданих позивачем пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 не визнав правопорушення в його діях, вказуючи що з порушенням в його діях не згідний, так як це була швидкість попереднього автомобіля. В позовній заяві належність показів приладу до руху його автомобіля вважає не доведеним, вказує на відсутність складу правопорушення в його діях.
Відповідно до положень ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Встановлено, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності не визнала подію та вину у вчиненні правопорушення, вказуючи на їх відсутність. Доказів правопорушення в діях порушника, які б спростували доводи порушника, протоколом про адміністративне правопорушення не наведено, відсутні письмові докази, докази відео чи фото фіксування технічними засобами. Також не відібрано пояснення від свідків та очевидців події адміністративного правопорушення, щодо події та вини особи у вчиненні правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення.
Посилання в протоколі на покази приладу «Беркут»суд не вважає достатніми для підтвердження правопорушення в діях позивача, оскільки такий прилад не має функцій фото відео зйомки, роздруківки показників приладу станом на час складення протоколу суду не надано. Таким чином, достовірних доказів, які б підтверджували та ідентифікували належність зазначених протоколом швидкісних показників приладу «Беркут»саме автомобілю під керуванням позивача не надано.
Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав. Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 247, 251, 258, 280 КпАП України, керуючись ст. ст. 17-19, 70, 71, 122, 143, 159-163,167,171-2,185,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1, задовольнити.
Постанову Інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ ВДАІ УМВС України в Рівненській області Шильмана Миколи Миколайовича серії ВК 167086 від 08 листопада 2010 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., скасувати.
Постанова місцевого загального суду як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: Панас О.В.