Справа № 2-а-601/11
21 січня 2011 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючого судді Панас О.В.,
при секретарі - Райковській О.К.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвне справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної автомобільної інспекції м.Рівне про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,
14 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відділу ДАІ м.Рівне про скасування постанови інспектора ДПС ДАІ Віднічука О.М. у справі про адміністративне правопорушення серії ВК № 182570 від 08.12.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 450 грн., як незаконної, закриття провадження у справі.
За змістом позовної заяви вказав, що згідно оспореної постанови про адміністративне правопорушення від 08.12.2010 року, копію якої одержав в цей день, він керуючи автомобілем марки Мерседес Венц державний номер НОМЕР_1, не виконав вимогу сигналу світлофора, проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора, червоний. Вважає вказану постанову серії ВК № 182570 від 08.12.2010 року незаконною.
Позивач в судовому засіданні підтримав позов в межах заявлених доводів і вимог. Пояснив, що 08.12.2010р., близько 11.30год. рухався по вул..С.Бандери в м.Рівне в напрямку перехрестя вулиць С.Бандери - 16 Липня, зайняв крайню ліву сумгу, оскільки мав намір здійснити поворот ліворуч на вул.. 16 Липня. Попереду в тому ж напрямку рухався автомобіль марки «Ніссан-Прем'єра”. На зелений сигнал світлофора він виїхав на проїжджу частину перехрестя та повернув ліворуч. В цей момент «зелений»сигнал світлофора позначений стрілкою зник. Не маючи змоги повернути назад і зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 ПДР, я продовжив рух із збереженням безпеки дорожнього руху та повернув ліворуч на вулицю 16 Липня. Приблизно через 100 м. від перехрестя згаданих вулиць він був зупинений інпектором ДПС ВДАІ м.Рівне, де вже стояв автомобіль марки «Ніссан-Прем'єра”. Просив позов задовольнити.
Письмових заперечень на позовну заяву відповідачем надано не було.
Представник відповідача, будучи повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причину неявки не повідомив. Вважається доцільним, відповідно положень ст.128 КАС України, розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані в справі письмові докази, встановлені обставини, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Постановою серії ВК « 182570 від 08.12. 2010 по справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до відповідальності позивача ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 450 грн.
Згідно вищевказаної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 075690 від 08.12.2010 року, в цей день о 11.42 год. в м.Рівне вул..С.Бандери -16 Липня, керуючи автомобілем Мерседес , державний номер НОМЕР_1 не виконав вимогу сигналу світлофора, проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора «червоний», чим порушив вимоги п.8.7.3, та скоїв правопорушення, відповідальність за яке настає за ч.2 ст.122 КУпАП.
З наданих позивачем пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 не визнав правопорушення в його діях, вказуючи що виїхав на перехрестя за переднім автомобілем згідно ПДР -кут з якого зроблено відозйомку не відповідає дорожнім умовам.
Відповідно до вимог ч.2 ст.122 КУпАП підлягають адміністративній відповідальності особи за проїзд на заборонений сигнал світлофора.
Відповідно до п.8.11 ПДР, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав. Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах вимог Правил дорожнього руху оскільки достовірних доказів відповідно до
ст.251 КУпАП того, що ОСОБА_1 перетинав перехрестя на заборонений сигнал світлофора. А не закінчував рух не надав, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 289 КпАП України, ст. ст. 17, 18, 19, 70, 71, 100-102, 122, 143, 159, 161,162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1, задовольнити.
Постанову серії ВК № 182570 від 08.12.2010 року інспектора ДПС ДАІ Віднічука О.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 450 грн.., скасувати.
Постанова місцевого загального суду як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: Панас О.В.