Справа №2-а-313/11
22 лютого 2011 року 11 год.00 хв. м. Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі судді Малкова В.В.,
розглянувши у скороченому провадженні в приміщенні Кузнецовського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську про перерахунок пенсії,
Позивач звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську (далі - УПФ) з вимогою зобов'язати відповідача провести дії по виплаті підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст..39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796), додаткової пенсії у розмірі, встановленому ст..51 цього Закону та щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст..37 Закону №796. Крім того просить зобов»язати відповідача збільшити пенсію на 1% заробітку понад 20 - річний стаж.
У встановлений законом строк відповідач заперечень проти позову не подав.
В результаті повного, всебічного і об»єктивного дослідження наявних у справі доказів та керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.
Позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, отримує пенсію за віком, додаткову пенсію, проживає у м.Кузнецовську Рівненської області, загальний трудовий стаж позивача становить 31 рік. Вказані факти підтверджуються: посвідченням НОМЕР_1, пенсійним посвідченням позивача, розпорядженням УПФ від 17.01.11. Підвищення пенсії та грошова допомога, передбачені ст..39 та ст..37 Закону №796 позивачу не виплачуються.
Статтею 49 Закону №796 передбачено, що пенсії постраждалим, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Конкретний розмір додаткової пенсії для постраждалих 2 категорії визначений у статті 51 вказаного Закону. У відповідності із ч.1 та ч.3 ст.37 Закону №796 органи, які виплачують пенсії здійснюють пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства. Частиною 2 статті 39 Закону №796 встановлено, що непрацюючі пенсіонери, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, отримують підвищення пенсії у розмірі, встановленому частиною 1 цієї статті.
Статті 37, 39, 50 - 54 Закону №796 неодноразово змінювались. Зміни внесені у Закон №796 Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI щодо визначення КМУ розмірів підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, державних пенсій та додаткових пенсій постраждалим категорії 1, 2, 3 і 4 визнано такими, що не відповідають Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008). Отже при розгляді спору слід застосовувати положення Закону №796 у редакції, яка була чинною до внесення вказаних змін.
Так, статею 51 Закону №796 передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема особам віднесеним до категорії 2, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Частинами 1 та 3 ст.37 цього Закону встановлено, що громадянам, які проживають, зокрема в зоні посиленого радіоекологічного контролю, органом, який виплачує пенсії, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування - 30 процентів від мінімальної заробітної плати. Частинами 1 та 2 ст.39 Закону №796 встановлено, що непрацюючим пенсіонерам, які проживають, зокрема у зоні посиленого радіоекологічного контролю, виплачується підвищення пенсії у розмірі одна мінімальна заробітна плата.
Позивач не надав суду доказів про те, що він є непрацюючим пенсіонером. У зв»язку з цим вимоги позивача про зобов»язання відповідача вчинити дії по виплаті йому підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, суд вважає необґрунтованими. Тому у задоволенні вказаної вимоги позову слід відмовити.
Позивач постійно проживає у м.Кузнецовську Рівненської області. У відповідності із ПЕРЕЛІКОМ наcелених пунктів, віднеcених до зон pадіоактивного забpуднення внаcлідок Чоpнобильcької катаcтpофи (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991р. № 106), м.Кузнецовськ Рівненської області віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю. Отже невиплата відповідачем позивачу грошової допомоги, передбаченої ст..37 Закону №796, є незаконною.
На думку суду, відповідач незаконно проводить виплату додаткової пенсії позивачу виходячи із розміру додаткової пенсії , що визначені постановами КМУ № 654 від 16.07.08 та № 530 від 28.05.08. Вказані суми пенсійних виплат не відповідають розміру додаткової пенсії особам віднесеним до 2 категорії, що встановлений у ст.51 Закону №796. Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого розміру мінімальної пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі-Закон N 1058), положення статті 28 Закону №1058 слід застосовувати у даному спорі, як вихідний критерій розрахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсій постраждалим категорій 1-4. Таким критерієм є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 вказаного Закону, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при розрахунку та виплаті позивачу додаткової пенсії, передбаченої ст..51 Закону №796, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. При нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної грошової допомоги, слід застосовувати розмір допомоги -30 процентів від мінімальної заробітної плати, як це передбачено статею 37 Закону №796, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законами про Державний бюджет України на відповідний період.
Для захисту та відновлення порушеного права позивача на отримання пенсійних виплат у встановленому законом розмірі, необхідно зобов'язати УПФ здійснити перерахунок та виплати позивачу додаткову пенсію та грошову допомогу у зв»язку з обмеженням продуктів харчування у розмірі встановленому законом з 1.08.2010 року.
Відповідно до пункту 2 ст. 56 Закону №796 право на пенсію у повному розмірі мають, зокрема, громадяни віднесені до категорії 2, за умови стажу роботи для чоловіків не менш як 20 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку. Позивач має право на вибір пенсійного забезпечення. Це право було враховане відповідачем при оформленні позивачу пенсії за віком. Збільшення пенсії проведене від стажу позивача понад 25 років, у відповідності із вимогами щодо страхового стажу встановлено ст.28 Закону №1058. Проте відповідач не врахував, що ст.56 Закону №796 передбачена інша межа - 20 років стажу для чоловіків. Виходячи із того, що Закон №796 є спеціальним законодавчим актом, дія якого регулює права постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає, що збільшення пенсії позивачу слід здійснити на 1 процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років наявного у нього стажу. Зазначеної правової позиції додержується і Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України і Вищий адміністративний суд України (ухвали від 10.06.08 та від 24.10.06 по справі №К-23842 відповідно).
У задоволенні вимоги позивача про нарахування збільшення пенсії на 1% заробітку починаючи з 25.07.10 слід відмовити, оскільки дана вимога не впливає на розрахунок стажу позивача та розмір заробітку позивача, з якого обчислена пенсія.
Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору на підставі п.3 р.7 КАС, п.18 та п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», витрати по сплаті судового збору компенсуються за рахунок держави.
На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 11, 71, 94, 160-163, 183-2 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську провести перерахунок та виплатити позивачу ОСОБА_1 додаткову пенсію відповідно до ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно із ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, починаючи з 1 серпня 2010 року по день ухвалення постанови суду, та з урахування проведених позивачу пенсійних виплат за вказаний період.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати, встановленої законами про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 1 серпня 2010 року по день ухвалення постанови суду.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську нарахувати ОСОБА_1 збільшення пенсії у розмірі один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів заробітку позивача з якого обчислювалась пенсія.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Звільнити сторони від сплати судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Малков В.В.