Вирок від 11.02.2011 по справі 1-1/11

Справа №1-1/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого -судді Сидоренко З.С.,

за участі: секретаря Пінчук О.М.,

прокурора Соловей І.Т.,

захисника ОСОБА_1,

законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_2,

представника служби у справах дітей та молоді Дубровицької РДА Мозоль Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Дубровиця справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта неповна загальноосвітня (8 класів), неодружений, не працює, громадянин України, раніше судимий 28.03.2007 року Дубровицьким районним судом Рівненської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,

за ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального висновку підсудний ОСОБА_4 21 квітня 2007 року вступивши у попередню злочинну змову з жителем с. Висоцьк ОСОБА_5 26 квітня 2007 року біля 02 години, шляхом зриву навісних замків на вхідних дверях, проник в приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_2, що розташований в АДРЕСА_2 та належить ПП ОСОБА_6. З торгової зали магазину ОСОБА_4 таємно викрав гроші в сумі 800 грн., біля 2-х кілограмів ковбаси "Сервелат", вартістю 29,5 грн. за один кг. на суму 59 грн., пляшку горілки "Хортиця" 0,5 л. вартістю 19,5 грн., дві буханки хліба вартістю 1,9 грн., на суму 3,8 грн., блок цигарок "Вінстон легкі", вартістю 28 грн., та інші товарно- матеріальні цінності, чим завдав підприємцю ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 2429,81 грн.

Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викрали із сумочки, що лежала під прилавком і належали продавцю цього ж магазину ОСОБА_7 гроші в сумі 600 грн.

Всього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було викрадено грошей та товарно- матеріальних цінностей на загальну суму 3029,81 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю та показав, що дійсно він здійснив крадіжку з магазину ІНФОРМАЦІЯ_2, що в АДРЕСА_2. Дану крадіжку він здійснив не сам, а з матір'ю та її співмешканцем. Здійснив це він тому, що так йому наказала мати. Вона сказала, що якщо він цього не зробить, то вона його вб'є.

26 квітня 2007 року біля 02 години він пішов разом із матір'ю та її співмешканцем до магазину. Там за допомогою металевої палиці, шляхом зриву навісних замків на вхідних дверях, вони проникли в приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_2, що розташований в АДРЕСА_2 та належить ПП ОСОБА_6 З торгової зали магазину таємно викрали біля 2-х кілограмів ковбаси "Сервелат", пляшку горілки "Хортиця" 0,5 л., дві буханки хліба, блок цигарок "Вінстон легкі", гроші.

Із викраденого товару мати дала йому лише цигарки та 230 гривень. Горілку, ковбасу та хліб мати із співмешканцем забрали собі.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_2 суду пояснив, що його сестра ОСОБА_8 є матір'ю ОСОБА_4 Мати на неповнолітнього підсудного мала негативний вплив з дитинства, вона змалечку вчила його красти і постійно спонукала його до цього. Сама ж ОСОБА_8 зловживала спиртними напоями і вела аморальний спосіб життя, а тому негативно впливала і на свого сина.

Крім визнання вини підсудним, його вина у вчиненому стверджується наступними доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_9, який суду показав, що в день вчинення крадіжки до нього прийшли підсудний ОСОБА_4 та ОСОБА_10, щоб пограти на ігровій приставці. Він чув, як ОСОБА_4 пропонував ОСОБА_10 обікрасти магазин ІНФОРМАЦІЯ_2, що в АДРЕСА_2 Рівненської області. ОСОБА_10 не погоджувався, однак ОСОБА_4 сказав, що обікрасти магазин дуже просто. ОСОБА_10 не погодився на дану пропозицію. Він сам також відмовляв ОСОБА_4 від вчинення крадіжки, який згодом теж відмовився.

Показаннями свідка ОСОБА_5, який суду показав, що на момент скоєння крадіжки із магазину ІНФОРМАЦІЯ_2, що в АДРЕСА_2, його не було в селі, він перебував на роботі в м. Києві.

Показаннями свідка ОСОБА_8, яка суду показала, що про крадіжку з магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 вона нічого не знала. Вона не могла залякувати свого сина ОСОБА_4, адже у АДРЕСА_2 вона не була років чотири або п'ять. ЇЇ до сина не допускає її брат ОСОБА_2

Показаннями потерпілого ОСОБА_6Ю.(а.с.40), оголошеними та перевіреними в судовому засіданні.

Показаннями потерпілої ОСОБА_7Г.(а.с.47), оголошеними та перевіреними в судовому засіданні.

Показаннями свідка ОСОБА_11В.(а.с.42), оголошеними та перевіреними в судовому засіданні.

З протоколу огляду місця події від 26.04.2007 року (а.с.3-10) вбачається, що місцем крадіжки є магазин ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2, що належить ПП ОСОБА_6, де місцем проникнення є вхідні двері.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 07.11.2007 року(а.с.67-71), з якого вбачається, де, коли і при яких обставинах ОСОБА_4 вчинив крадіжку з магазину ІНФОРМАЦІЯ_2, що належить ПП ОСОБА_6

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_8 про свою непричетність до скоєння крадіжки, та свій вплив на підсудного ОСОБА_4

В судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт збитків в сумі 3029,81 грн., завданих підсудним ОСОБА_4 приватному підприємцю ОСОБА_6, оскільки інших доказів, окрім показань потерпілими про розмір та величину завданих збитків у справі немає. Натомість своє підтвердження в судовому засіданні знайшов факт збитків, завданих підсудним ОСОБА_4 в сумі 1510, 30 грн.

Проаналізувавши висновок амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 176/10 від 13.04.2010 року, суд критично оцінює положення висновку про те, що ОСОБА_4 не виявляє таких індивідуально-психологічних особливостей як підкореність, нерішучість, адже із моменту скоєння злочину (26.04.2007 року) до проведення експертизи (13.04.2010 року) пройшло три роки, і психіка підсудного могла зазнати суттєвих змін.

Факт нестійкості критичного ставлення до себе, невміння протистояти аморальному прикладу стверджується характеристикою, виданою директором Висоцької ЗОШ 1-111 ступенів ОСОБА_12 на ОСОБА_4 як учня 8-Б класу (а.с.82).

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_4 від 03.10.2007 року вбачається, що ніхто із родичів, окрім дядька ОСОБА_2 не виявив бажання взяти хлопця під опіку (а.с.83). Тому в даному випадку суд погоджується із висновком амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 176/10 від 13.04.2010 року, що рівень інтелектуального розвитку досліджуваного ОСОБА_4 знаходиться в межах між легкою розумовою відсталістю та низькою нормою інтелектуального розвитку, що свідчить не про розумовий дефект, а про соціальну та педагогічну занедбаність. Це в свою чергу дає суду підставу стверджувати те, що підсудний ОСОБА_4 не критично поставився до вироку суду від 28.03.2007 року та його потребою самоствердитися перед матір'ю.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 судом визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4, суд не знаходить.

Характеризуючи особу підсудного, суд враховує визнання вини, те що злочин скоєно неповнолітнім, підсудний ОСОБА_4. з неблагополучної, малозабезпеченої та неповної сім'ї, матір ОСОБА_4 своїми діями, такими як незабезпечення їжею, одягом, прямо та опосередковано спонукала його до скоєння злочину, навіть коли він перебував в період іспитового строку.

На даний час, як встановлено в судовому засіданні, і це стверджує його законний представник ОСОБА_2, підсудний ОСОБА_4 позитивно характеризується, став на шлях виправлення, перебуває у громадянському шлюбі, від якого у нього народилася дитина, тому приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_4 не являє собою суспільної небезпеки і його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст. ст. 323, 324, 349 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Дубровицького районного суду Рівненської області від 28 березня 2007 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки 2(два) місяці.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном 1 (один) рік, з покладенням обов'язків передбачених ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк засудженому ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Апеляція може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд.

Суддя: