Справа № 1-80/11
24 лютого 2011 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в особі:
головуючого судді А. О. Стадійчук
при секретарі Лаврик О.В.
за участю прокурора Стецюка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України,, одруженого, вищою освітою, військовозобов'язаного, не працюючого, не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого за ст.164 ч.1 КК України,
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 7 грудня 1998 року ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше Ѕ частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитину, починаючи з 4 грудня 1998 року і до повноліття дітей.
Тривалий час, а саме: в грудні 2008 року; в період з 27 лютого 2009 року по 23 листопада 2009 року; з 1 грудня 2009 року по 23 березня 2010 року; з 1 квітня 2010 року по 14 липня 2010 року; з 1 серпня 2010 року по 1 листопада 2010 року - ОСОБА_1, маючи вищу педагогічну освіту, являючись засновником фермерського господарства «Атена», яке зареєстроване за його місцем проживання, маючи можливість сплачувати аліменти з коштів отриманих від його діяльності, від ведення домашнього господарства, від заняття підприємницькою діяльністю, творчою та педагогічною діяльністю, в порушення прав своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на повноцінне життя та всебічний розвиток, своєю пасивною поведінкою стосовно працевлаштування, шляхом бездіяльності, спрямованої на невиконання рішення суду про стягнення з нього аліментів, злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей.
На неодноразові попередження державного виконавця про сплату аліментів, ОСОБА_1 не реагував і продовжував уникати від сплати аліментів.
З 1 грудня 2008 року по 1 листопада 2010 року утворилась заборгованість по аліментах в розмірі 6 462 грн. 57 коп.
25 березня 2009 року ОСОБА_1 був засуджений Дубенським міськрайонним судом за ч.1 ст.164 КК України до одного року обмеження волі з іспитовим строком на один рік. Згідно вироку суду, станом на 1 грудня 2008 року заборгованість по аліментах становила 13 218 грн. 20 коп.
Станом на 1 лютого 2011 року загальна заборгованість по аліментах становить 19 680 грн. 50 коп.
Підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині злочину передбаченого ч.1 ст.164 КК України визнав повністю та пояснив, що відповідно до рішення Дубенського районного суду від 7 грудня 1998 року він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частини усіх його заробітків. Аліменти він платить по мірі можливості. Ніде не працює так як не має роботи. В 2009 році він був судимий за ст.164 ч.1 КК України, також за несплату аліментів на дітей. Аліменти буде платити як будуть кошти.
Крім визнання своєї вини підсудним, його вина повністю доведена показами потерпілих та матеріалами кримінальної справи.
Потерпіла ОСОБА_2 в суді пояснила, що після розлучення вона змушена була подати ОСОБА_1 на аліменти, так як вона залишилася з двома дітьми і у неї було важке матеріальне становище. В добровільному порядку підсудний їй не платить аліменти на дітей. Син ОСОБА_3 навчається в м. Рівне в інституті, вона за його навчання платить 7100 грн. в рік. Син кожен день їздить в м. Рівне на навчання так як не вистачає коштів , щоб заплатити за квартиру. Дочка ОСОБА_4 після 9-го класу змушена була поступити на навчання в Мирогощанський аграрний технікум, так як там платять стипендію. Як діти хворіли то батько ніякої матеріальної допомоги на їх лікування не надавав. Після того як відносно ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа, то він декілька разів платив по 200 - 300 гривень. В добровільному порядку він не бажає платити аліменти.
Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що як він був малий то йому батько трохи допомагав. Особисто йому батько гроші не давав. Ніякої матеріальної допомоги батько їм не надає, протягом 2009 - 2010 років матеріально, ні грошима ні якимось майном, не допомагав.
Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що батько їм допомагав до 2000 року, поки не був одружений, а як одружився то перестав матеріально допомагати. Після 9-го класу вона змушена іти навчатися в Мирогощанський аграрний технікум, так як там вона отримує стипендію і частину коштів дає братові ОСОБА_3 на навчання. Батько не надає їм ніякої допомоги.
Оскільки підсудний вину визнав повністю, суд вислухавши думку учасників судового розгляду, відповідно до вимог ст.299 КПК України прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував у підсудного та інших учасників судового розгляду чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. При цьому їм роз'яснено, що в даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ті фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Органи досудового слідства вірно кваліфікували злочинні дії підсудного ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
При визначенні виду та міри покарання підсудному, суд враховує характер скоєного злочину, особу винного - який позитивно характеризується, раніше був судимий за аналогічний злочин, але не зробив для себе ніяких висновків, після порушення відносно нього кримінальної справи сплатив незначну суму заборгованості по аліментах тоді як у нього була можливість їх сплачувати, а загальна сума заборгованості по аліментах є значною і становить 19 662 грн. 50 коп., а тому відносно нього може бути призначене покарання у вигляді обмеження волі.
На підставі викладеного та керуючись ст..ст.323, 324, 327 КПК України, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України та призначити йому покарання 2 (два) роки обмеження волі.
При відбуванні покарання підсудним в кримінально-виконавчій установі ОСОБА_1 залучити до праці та відраховувати зароблені ним кошти на виплату аліментів на утримання дітей та погашення заборгованості по невиплачених аліментах.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб через Дубенський міськрайонний суд.
Суддя :