Справа 2-а-46/11
28 лютого 2011 року Демидівський районний суд
Рівненської області
Одноособово суддя - Лободзінський А.С. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області про зобов»язання нарахувати та виплатити передбачене ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії за період з 1 вересня 2010 року по 28 лютого 2011 року,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області, в якому просить зобов»язати нарахувати та виплатити підвищення до пенсії за період з 1 вересня 2010 року по 28 лютого 2011 року. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004року має право на виплату підвищеної пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. На даний час, правило ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року є чинним та змін не зазнало. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, підвищення до пенсії в передбаченому законодавством розмірі їй не виплачувалось.
Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому Управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі, просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на відсутність нормативно-правового регулювання виплати щомісячного підвищення до пенсії «дітям війни»за вказаний у позові період, а також бюджетних асигнувань на вказані цілі. Зазначає, що за таких умов не було підстав для нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Управління діяло в межах діючого законодавства, а тому його дії є правомірними. На даний час, питання щодо виплати підвищення до пенсії «дітям війни»врегульовано шляхом внесення змін до ст..6 Закону України №2195, а саме п.21 та п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р»та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №107 від 21.12.2007 р., а також п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»Відповідно до яких підвищення до пенсії «дітям війни»виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни згідно статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», та з 01.01.2008 року становить 47 грн, з 01.04.2008 року-48,10 грн, з 01.07.2008 року-48,20 грн., а з 01.10.2008року до теперішнього часу становить 49,80 грн..
Вивчивши подані відповідачем заперечення та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов»язання нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за період з 1 вересня 2010 року по 28 лютого 2011 року, підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказане підтверджується документом, що посвідчує її особу -(а.с.4 ). Отже, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року позивачка наділена статусом «дитини війни»(а.с. 6).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11. 2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Цей Закон згідно розділу IV (прикінцеві та перехідні положення), набув чинності з 1 січня 2006 року. На даний час правило ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року є чинним та змін не зазнало. Однак, підвищення до пенсії в розмірі передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачці не виплачувалось, що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі від 08.02.2011 №249( а.с. 7) Враховуючи, що згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд прийшов до висновку, що управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі зобов»язано було враховувати положення ст. 6 вказаного Закону при нарахуванні пенсії позивачу.
При цьому, дії управління по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії «дітям війни" відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", згідно якої і підвищення до пенсії виплачується в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка з 01.01.2008 року становить 47 грн, з 01.04.2008 року-48,10 грн, з 01.07.2008 року-48,20 грн., а з 01.10.2008року до теперішнього часу становить 49,80грн. є неправомірними. Так, вказана Постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом, і суперечить положенням ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Крім того, відповідно до ст. 3 вказаного Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Отже, виплата надбавки до пенсій має здійснюватись у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, суд вважає доведеним факт порушення управлінням Пенсійного фонду України в Демидівському районі права ОСОБА_1 на одержання підвищеної пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року з 1 вересня 2010 року по 14 лютого 2011року, тобто по дату звернення до суду з адміністративним позовом. У зв»язку з чим, порушене право позивачки підлягає захисту.
Для захисту порушеного права позивачки , суд вважає необхідним зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, як «дитині війни»в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року.
Стосовно вимоги позивачки зобов»язати нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни по 28 лютого 2011року, то суд відмічає наступне. Зі змісту ч.1 ст. 17 КАС України, вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв»язку із здійсненням суб»єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Оскільки позивачка звернулась з адміністративним позовом до суду 14 лютого 2011 року, то вимоги зобов»язати нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни по 28 лютого 2011року спрямовані на майбутнє, оскільки пов»язані з правовідносинами, які ще не виникли, а тому виходять за межі компетенції адміністративного суду і до задоволення в цій частині не підлягають.
Враховуючи вище викладене, на підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004 року, керуючись ст.ст. 7-12,71, 183-2, 256 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області про зобов»язання нарахувати та виплатити передбачене ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії за період з 1 вересня 2010 року по 28 лютого 2011 року-задовольнити частково. Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Демидівському районі Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 1 вересня 2010 року по 14 лютого 2011 року включно, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року, з врахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовити. Постанова підлягає до негайного виконання. Постанова може бути оскаржена сторонами до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Демидівський районний суд Рівненської області, шляхом подання в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови апеляційної скарги.