Справа № 11-40/2011 року Головуючий у 1-й інстанції: Бутенко С.Б.
Категорія: ч.1 ст.122 КК України -С.Т. Доповідач: Костенко В.Г.
2011 року лютого місяця 15 дня. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - суддіКостенка В.Г.,
суддівЗахожая О.І., Тараненка Ю.П.,
при секретарі
технічному секретарі
за участю прокурораГончаренко Н.В.,
Пашаєвій Е.В.,
Подворчана Ю.М.,
засудженогоОСОБА_8,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора м. Комсомольськ Полтавської області, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_8 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 12 липня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Павлівка Новогеоргієвського району Кіровоградської області, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, пенсіонер, одружений, з вищою освітою, несудимий,
визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та звільнений від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно вироку, ОСОБА_8 визнаний винуватим в тому, що він 12 жовтня 2004 року близько 22 години, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_2, умисно наніс потерпілому ОСОБА_9 удар рукою в перенісся, від якого той упав, а потім декілька ударів ногою по лівій частині тулуба, заподіявши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді саден в області обличчя, синців в області плеча та перелому 7-9 ребер зліва.
В апеляції прокурор, не оспорюючи кваліфікацію дій ОСОБА_8, просить вирок скасувати і постановити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч.1 ст.122 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі та на підставі ст.49 КК України звільнити його від відбування покарання в зв'язку із закінченням строків давності.
Засуджений ОСОБА_8 в апеляції просить вирок скасувати, а провадження у справі закрити, оскільки злочину він не вчиняв, так як в той час перебував у м. Кременчук. Також ставить під сумнів показання потерпілого та свідка ОСОБА_10, не вважає доказом винуватості висновки судово-медичних експертиз та посилається на показання своїх родичів - свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, як на підтвердження своєї непричетності до вчинення злочину.
Інші учасники процесу вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який частково підтримав принесену апеляцію і просив вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд, пояснення засудженого на підтримку своєї апеляції, провівши часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 371 КПК України, неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку (постанови), є:
1) незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню;
2) застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню;
3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
Згідно вимог ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності встановлений ст. 11-1 КПК України і передбачає, що суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
За приписами п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 23 грудня 2005 року, ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, з дня вчинення якого минуло більше ніж 5 років. При цьому перебіг давності не зупинявся та не переривався. Проте, в судовому засіданні ОСОБА_8 заперечував проти закриття справи у зв'язку з закінчення строків давності.
Відповідно до ч.5 ст.74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вироком суду суперечить кримінальному закону, а тому вирок підлягає до скасування, а справа поверненню на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
При цьому колегія суддів позбавлена можливості постановити новий вирок, про що ставиться питання в апеляції прокурора, оскільки судом ОСОБА_8 покарання не призначалось. В зв'язку з наведеним апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення.
При новому судовому розгляді необхідно також перевірити доводи апеляції ОСОБА_8
Керуючись ст.ст. 365, 366, 374 КПК України, колегія суддів, -
Апеляції помічника прокурора м. Комсомольськ Полтавської області, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого задовольнити частково.
Вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 12 липня 2010 щодо ОСОБА_8 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Костенко В.Г. Захожай О.І. Тараненко Ю.П.