22.02.2011 Справа № 9/113
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", с. Петриків Тернопільської області
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Європродторг", м. Мукачево
про стягнення 177 700 грн.
Суддя Г.Й. Бобрик
Представники:
від позивача - Чорняк М.П. - представник по дов. від 19.10.2010 р.
від відповідача - Данько В.В. - заступник директора
СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", с. Петриків Тернопільської області заявило позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Європродторг", м. Мукачево про стягнення 177 700 грн., з них 114 922,02 грн. основного боргу, 4 652,78 грн. пені, 6 422,17 грн. 3% річних та 51 376,72 грн. 24% за користування чужими коштами.
Заявою від 21.02.2011 р. № 2/01-10 позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму 32 127,30 грн. основного боргу, 2 601,52 грн. пені, 29 754,34 грн. 24% за користування чужими коштами, 3 719,37 грн. три відсотки річних та 16 857,86 грн. інфляційних втрат.
Суд приймає та задовільняє заяву позивача про уточнення позовних вимог, яка фактично, в частині стягнення суми пені, 3% річних та 24% за користування чужими коштами, є зменшенням розміру позовних вимог. А заяву, в частині стягнення з відповідача суми 16 857,86 грн. інфляційних витрат, суд не задовільняє, так як ця вимога не була заявлена позивачем в позовній заяві та не є предметом спору.
Відповідач наданим суду письмовим поясненням визнав основний борг в сумі 32 127,30 грн. Проти стягнення пені, річних та інфляційних витрат заперечує. Так як вважає, що сторонами не був визначений строк оплати товару та договір № 3/11 від 31.12.2007 р., на який покликається позивач в позовній заяві фактично не існує, і, відповідно, вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій є безпідставними.
Вивчивши та оцінивши матеріали справи в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
позивач постачав відповідача товарами народного споживання, що підтверджується долученими до позовної заяви видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками сторін.
Факт отримання від позивача товарів не заперечує представник відповідача в судовому засіданні.
Відповідач, отриманий товар оплатив частково на підтвердження чого позивач долучив до позовної заяви виписки з особового рахунку відповідача. Згідно розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, заборгованість відповідача станом на день звернення з позовом в суд (грудень-місяць 2010 р.) склала суму 114 922,02 грн. Згідно наявного в матеріалах справи Акту взаємозаліку від 30.05.2009 р. борг ТОВ "Європродторг" перед ТОВ "Славпродукт" склав суму 129 468,84 грн.
Враховуючи заяви позивача про уточнення суми основного боргу та двосторонній Акт звірки від 08.11.2010 р., основний борг, тобто вартість неоплаченого відповідачем товару станом на 08 листопада 2010 р. склала суму 32 127,30 грн.
Заборгованість в сумі 32 127,30 грн., яка виникла у зв"язку з не оплатою відповідачем отриманих від позивача товарів визнана відповідачем у письмовому поясненні та усно представником відповідача у судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Отже, заявлену позивачем вимогу про стягнення з відповідача 32 127,30 грн. основного боргу суд задовільняє, як таку, що обгрунтована та документально не підтверджена та визнана відповідачем.
Згідно з поясненнями представника позивача заборгованість в розмірі 32 127,30 грн. (уточненому в процесі судового розгляду) визначена, як така, що утворилась внаслідок неоплати товару за спірними, долученими до позовної заяви, накладними, так як між сторонами протягом тривалого періоду існують господарські взаємовідносини та взаєморозрахунки. При цьому, представник позивача зазначив, що зарахування платежів відповідача здійснено як в часткову оплату товару, отриманого за спірними накладними, так і в оплату товару за накладними, які не стосуються предмету спору.
Окрім стягнення суми основного боргу, позивач заявою від 21.02.2011 р. про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 2601,52 грн. пені, 29754,34 грн. 24% за користування чужими коштами, 3719,37 грн. 3% річних та 16857,86 грн. інфляційних витрат. При цьому, покликаючись на договір № 3/11 від 31.12.2007 р. та статтю 625 Цивільного кодексу України.
Однак, наявні в матеріалах справи докази не підтверджують, що постачання товару по спірних накладних у спірному періоді здійснювалось згідно Договору № 3/11 від 31.12.2007 р. та наявність такого договору заперечується відповідачем. У розрахунку заборгованості, доданому позивачем до позовної заяви, зазначено період поставки з березня 2009 р. по 2010 р., а наявні в матеріалах справи видаткові накладні виписані за період з 2008 р. по липень 2009 р. До того ж, жодна з наявних видаткових накладних не містить покликання на договір № 3/11 від 31.12.2007 р., як на підставу постачання (замовлення товару). Зі слів представника покликання у деяких видаткових накладних на договір № ВО -251 від 23.10.2007 р., як на підставу постання товару є помилковим Даний договір фактично відсутній.
Позивач заявив вимогу про стягнення заборгованості, що виникла за поставлену продукцію згідно накладних, долучених до позовної заяви, а також з урахуванням платежів, що надійшли від відповідача. Оскільки, за змістом позовної заяви та додатково доданих представником позивача письмових заяв не було обґрунтовано чітко та з посиланням на відповідні докази та обставини, виникнення заборгованості, а саме за спірними поставками, суд ухвалою зобов”язував позивача подати обґрунтований розрахунок розміру позовних вимог, у якому чітко зазначити та документально підтвердити дані про вартість поставки за кожною спірною накладною, підстави проведення такої поставки, розмір зарахованого за кожною спірною поставкою платежу та підставу такого зарахування. Наявність обґрунтованого розрахунку позовних вимог є необхідним для підтвердження доводів позивача щодо спірних поставок та зарахування платежів, виходячи із змісту ст.ст. 3, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.
Враховуючи вищенаведене, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, позивач не підтвердив належними доказами отримання товару відповідачем саме за договором № 3/11 від 31.12.2007 р.; вказані накладні та платіжні документи не містять жодних посилань на договір № 3/11 від 31.12.2007 р.
Оскільки, платіжні документи не містять жодних посилань на договір № 3/11 від 31.12.2007 р. та не свідчать про проведення відповідачем проплат за накладними, доданими до позовної заяви, суд залишає без розгляду позовні вимоги про стягнення 2 601,52 грн. пені, 29 754,34 грн. 24% за користування чужими коштами та 3 719,37 грн. три відсотки річних.
Керуючись ст.ст. 11, 526, 625, 629, 655, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 44-49, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов, з урахуванням заяви позивача від 21.02.2011 р. № 2/01-10 про уточнення позовних вимог, задоволити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Європродторг", м. Мукачево, Ілони Зріні, 62/1 (код ЄДРПОУ 33852814) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", с. Петриків, вул. Об”їзна, 12/6а Тернопільської області (код ЄДРПОУ34042038) суму 32 127,30 грн. основного боргу та суму 2013 грн. на відшкодування судових витрат.
Видати наказ.
3. Позовні вимоги, в частині стягнення суми 2 601,52 грн. пені, 29 754,34 грн. 24% за користування чужими коштами та 3 719,37 грн. три відсотки річних, залишити без розгляду.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Г.Й. Бобрик
Вступна та резолютивна частина рішення оголошена 22.02.2010 р.
Рішення підписано 28.02.2011 р.