21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
24 лютого 2011 р. Справа 7/224-10
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Вільна Україна" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія"
до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
стягнення 8 387,39 грн.
Головуючий суддя Банасько О.О.
Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.
Представники
позивача : не з'явився.
відповідача : не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Видавництво "Вільна Україна" корпоративне підприємство ДАК " Укрвидавполіграфія " звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8387,39 грн. заборгованості.
Ухвалою від 10.12.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/224-10 та призначено до розгляду на 26.01.2011 року.
В зв'язку з неявкою сторін та неподання останніми документів розгляд справи було відкладено до 09.02.2011 року.
28.01.2011 року до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи мотивоване перебуванням його юриста у відпустці.
В судове засідання призначене на 09.02.2011 року сторони повторно не з'явились.
На підставі поданого клопотання позивача строк розгляду даного спору було продовжено на 15 днів - до 24.02.2011 року.
З огляду на неявку сторін розгляд справи було відкладено до 23.02.2011 року.
11.02.2011 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника мотивоване складним фінансовим становищем підприємства.
В судове засідання призначене на 23.02.2011 року представники сторін не з'явились.
При цьому суд констатує, що останні належним чином повідомлялись про час та місце судового засідання, оскільки ухвалу від 09.02.2011 року надіслано останнім рекомендованим листом.
Про поінформованість сторін щодо наявності в провадженні суду господарської справи № 7/224-10 свідчить подача позивачем клопотань, а також поштові повідомлення про вручення поштових відправлень наявні в матеріалах справи з яких вбачається факт отримання як позивачем так і відповідачем ухвал суду від 10.12.2010 року та від 26.01.2011 року.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.
За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 23.02.2011 року оголошувалась перерва до 24.02.2011 року з метою повного, всебічного об'єктивного вивчення матеріалів справи.
За відсутності сторін справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
01.09.2009 року між ВАТ "Видавництво "Вільна Україна" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія"" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 20 , згідно п.1.1 якого Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 88,8 кв.м., а саме 74,0 кв.м. - офісні приміщення і 14,8 кв.м. - площі загального користування (частина коридору, вбиральні, холу), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на дванадцятому поверсі редакційного корпусу.
Орендар вступає у строкове платне користування Майном з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі Майна, який підтверджує технічний стан майна і є невід'ємною частиною цього Договору (п.3.1 Договору).
Зменшення чи збільшення орендованої площі оформлюється додатковими угодами до діючого Договору, які є його невід'ємною частиною (п.3.4 Договору).
Після закінчення строку оренди Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю орендоване приміщення протягом 3-х робочих днів з моменту закінчення строку оренди згідно акту-приймання-передачі (п.3.5 Договору).
У випадку дострокового розірвання Договору, орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю згідно акту приймання-передачі, орендоване приміщення протягом 3-х робочих днів з моменту отримання повідомлення про розірвання (відмови від) договору (п.3.6 Договору).
Згідно п.3.8 Договору його дія припиняється після підписання Сторонами акту приймання-передачі орендованого приміщення від Орендаря Орендодавцю. Обов'язок щодо складання Акта приймання-передачі про повернення Майна покладається на Орендаря.
Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами Акта приймання-передачі (п.3.11 Договору).
В розділі 4 Договору сторонами погоджено плату за користування майном та порядок здійснення розрахунків.
Зокрема, згідно п.4.1 Договору базова орендна плата за 1 кв.м. орендованого приміщення складає 40,0 грн. з ПДВ.
Базова орендна плата на місяць за орендоване приміщення складає 3552,00 грн. з ПДВ (п.4.2 Договору).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.4.3 Договору).
Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно не пізніше 30 числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Орендодавця на підставі наданих ним рахунків. У разі користування Майном протягом неповного календарного місяця добова орендна плата за дні користування визначається згідно рахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п.4.4 Договору).
Згідно п.4.10 Договору платежі пов'язані з використанням майна, такі як: опалення, водопостачання, водовідведення, охорона будинку, плата за користування земельною ділянкою, вивезення побутових відходів сплачуються орендарем до 10 числа звітного місяця. відповідно до виставленого рахунку-фактури. Оплата за спожиту електроенергію сплачується Орендарем згідно показів електролічильника плюс 14 % за втрати електромережі, а у випадку відсутності електролічильника згідно виставлених рахунків.
За умовами Договору до обов'язків Орендаря з поміж іншого віднесено: своєчасно у повному обсязі здійснювати оплату за користування Майном та проводити розрахунки з Орендодавцем згідно з розділом 4 даного Договору; у разі припинення або розірвання Договору. в триденний термін повернути Орендодавцю майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в користування з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) Майна з вини Орендаря; нести всі витрати, пов'язані з використанням майна, такі як: опалення, оплата спожитої електроенергії, водопостачання, водовідведення, охорона будинку, плата за користування земельною ділянкою, вивезення побутових відходів, дезинфекція, а також інші експлуатаційні витрати тощо (п.п.5.1.2, 5.1.6, 5.1.8 Договору).
В п.11.1 Договору сторонами погоджено строк оренди з 01.09.2009 року по 31.08.2010 року. Строк оренди може бути продовжений виключно шляхом укладання нового Договору. За 1 місяць до припинення дії цього Договору Орендар та/або Орендодавець можуть звернутись з усною або письмовою пропозицією щодо укладення нового договору оренди на наступний термін, узгоджений Сторонами.
01.09.2009 року сторонами було підписано акт приймання-передачі Майна згідно якого Орендар прийняв в орендне користування Майно загальною площею 88,8 кв.м..
Також сторонами було підписано в якості додатку до Договору кошторис комунальних послуг в місяць, який включав в себе вартість обслуговування телефонної мережі, вартість обслуговування ліфтів, плату за охорону, плату за електроенергію, плату за водопостачання та водовідведення та розрахунок лати за перший місяць оренди нерухомого майна тощо.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату орендної плати, відшкодування електроенергії та комунальних послуг, а також взаємно підписано відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за серпень-вересень 2010 року.
За твердженням позивача відповідач порушив взяті на себе зобов'язання в частині своєчасності та повноти оплати орендної плати в зв'язку з чим на момент звернення з позовом до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 8387,39 грн..
В підтвердження наведеного позивачем надано суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, податкові накладні тощо.
Також судом встановлено, що після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено на рахунок позивача 4000,00 грн., що підтверджується відповідними банківським виписками за 25.01.2011 року та 04.02.2011 року.
Непроведення оплати відповідачем спонукало позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Передача позивачем приміщення відповідачу в оренду та прийняття останнім цього приміщення в користування означає, що в останнього виникло зобов'язання по оплаті за користування даним приміщенням відповідно до умов укладеного Договору.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.ч.1, 3, 5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу правомірною та обґрунтованою.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем було частково погашено заборгованість після порушення провадження у даній справі після звернення останнього до суду.
Як наголошено в п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості в сумі 4000,00 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження в частині основного боргу.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.75, п. 11 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 23227 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Вільна Україна" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія", вул.Володимира Великого. 2, м.Львів Львівської області, 79053 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 05905697) - 4387 грн. 39 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
4. Провадження у справі в частині стягнення 4000 грн. 00 коп. припинити відповідно до п.11 ч.1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмета спору.
5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Банасько О.О.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 01 березня 2011 р.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу - вул. В. Великого 2, м. Львів, 79026.
3 - відповідачу - АДРЕСА_1, 23227.