Категорія №8
Іменем України
24 лютого 2011 року Справа № 2а-557/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравцової Н.В.,
суддів Борзаниці С.В., Широкої К.Ю.,
при секретарі Бражник В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії,-
12 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії, у якому позивач просив суд:
- зобов'язати Державну податкову адміністрацію України виключити інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів про позивача, які обліковуються за серією та номером паспорта згідно Наказу № 602/1226 від 19.10.2004;
- зобов'язати Державну податкову адміністрацію України здійснювати в подальшому облік позивача, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, ім'ям та по-батькові, та за місцем проживання);
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Свердловську Луганської області здійснювати в подальшому облік позивача, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку (за прізвищем, ім'ям та по-батькові, та за місцем проживання);
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Свердловську Луганської області анулювати раніше проведений згідно Наказу № 602/1226 від 19.10.2004 запис в паспорті позивача про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Свердловську Луганської області скасувати інформацію про позивача, що була надана до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції у Волинській області, згідно Наказу № 602/1226 від 19.10.2004;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Свердловську Луганської області провести у паспорті позивача запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис посадової особи гербовою печаткою.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він є віруючим громадянином та вірним чадом Української Православної Церкви, сповідає православну релігію.
Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Свердловську та до Державної податкової адміністрації України із заявами у яких просив здійснювати в подальшому облік, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера; у паспорті позивача провести запис про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою; виключити інформацію з Державного реєстру про позивача які обліковуються за серією та номером паспорта, згідно наказу № 602/1226; скасувати інформацію з інформаційного фонду ДПІ про позивачів облік яких ведеться згідно спільного наказу між ДПАУ та МВС України; знищити ідентифікаційний номер позивача; скасувати всю інформацію та ідентифікаційний номер з Державного реєстру ДПА України; вилучити всю інформацію про позивача та ідентифікаційний номер з інформаційного фонду Луцької ОДПІ.
У своїх відповідях відповідачі фактично відмовили у задоволенні вимог (в деяких випадках взагалі відповіді не надали), посилаючись на дію Порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи платника - податків та інших обов'язкових платежів, що затверджений спільним наказом ДПАУ та Міністерством внутрішніх справ України від 19.10.2004 № 602/1226, затвердженого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 № 1345/9944, який набрав чинності з 01.11.2004.
Вимоги, що ґрунтуються на положеннях статей Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», а саме в частині знищення облікової картки та вилучення з інформаційного фонду Державного реєстру присвоєний номер та всю інформацію згідно наказу №602/1226, відповідачі у своїх відповідях взагалі проігнорували.
Подані позивачем заяви до відповідачів повністю ґрунтуються на положеннях статей Закону України, а не Порядку.
Також ст.22 Конституції України не допускається звуження прав людини з ухваленням підзаконних нормативних актів у вигляді: наказів, інструкцій, положень, які викликають занепокоєння і хвилювання серед громадськості.
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Невиконання своїх обов'язків, порушення норм чинного законодавства державними органами - відповідачами змусило позивача звернутися до суду для захисту прав та свобод гарантованих Конституцією України, міжнародним та українським законодавством, зокрема, права під власним ім'ям - жити та виконувати обов'язки перед державою без застосування цифрового кодифікатора, права відмовитися від номера.
Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності.
Представники першого відповідача - Державної податкової адміністрації України та другого відповідача - Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, про що надали письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначили, що Закон України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», а також Порядок внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затверджений спільним наказом від 19.10.2004 № 602/1226 ДПА України та МВС України з 01.01.2011 втратили чинність, у зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України.
Новий порядок обліку осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, визначено Податковим кодексом України та Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, який затверджено наказом ДПА України від 17.12.2010 № 954.
Відповідно до нового порядку, облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний податковий орган ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям, по-батькові і серією та номером паспорту.
Оскільки позивач не заперечує, що він є платником податків та обов'язкових платежів, то вся інформація в документах щодо його об'єктів оподаткування або сплачених податків повинна містити також відомості про серію та номер паспорту.
Також, представники відповідачів зазначили, що відомості з вказаного Державного реєстру використовуються податковими органами виключно для здійснення контролю за додержанням податкового законодавства України та є інформацією з обмеженим доступом.
Прийняття інших нормативних документів, які б передбачали інший порядок обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера, діючим законодавством України не передбачено.
З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності позивача, від якого надійшла заява про розгляд адміністративної справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Порядок формування Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів було врегульовано Законом України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», а також Порядком внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим спільним наказом від 19.10.2004 № 602/1226 ДПА України та МВС України.
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» було визначено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Механізм реалізації цієї норми було визначено Порядком внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим спільним наказом від 19.10.2004 № 602/1226 ДПА України та МВС України.
Відповідно до п.п.1.4 та 1.5 п.1 Цього Порядку було визначено, що особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, у разі відсутності (наявності) в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації.
Пунктом 3 Порядку було встановлено, що посадова особа органу державної податкової служби отримує заповнену заяву з додатком.
У разі відсутності розбіжностей між даними заяви та пред'явленими документами приймає заяву, про що робить відповідний запис на заяві та формує особову справу.
Після прийняття заяви орган державної податкової служби за місцем реєстрації особи проводить перевірку наявності інформації про особу в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - ДРФО) щодо достовірності поданих даних.
У термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявнику довідку, форму якої наведено в додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови. Термін дії довідки - 30 календарних днів.
Відповідно до п.5 Порядку, після отримання фізичною особою, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, вищевказаної довідки, така особа повинна надати до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою № В3 та паспорт громадянина України.
Посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає надану фізичною особою довідку щодо повноти та правильності її заповнення та відповідності до пред'явленого паспорта.
У разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7-9 сторінку паспорта відмітку такого змісту: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера».
Відповідно до п.п.1.3 п.1 Порядку, громадяни України, які відмовились від прийняття ідентифікаційного номера, обліковуються як платники податків та інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта.
У судовому засіданні встановлено, що позивач вже скористався правом відмови від ідентифікаційного коду та правом унесення відповідної відмітки до його паспорта.
Так, оглядом копії 7 сторінки паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 (а.с.8) встановлено, що на цій сторінці наявна відмітка такого змісту: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера».
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що Закон України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», а також Порядок внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затверджений спільним наказом від 19.10.2004 № 602/1226 ДПА України та МВС України з 01.01.2011 втратили чинність, у зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України.
Новий порядок обліку осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, визначено Податковим кодексом України та Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, який затверджено наказом ДПА України від 17.12.2010 № 954.
Так, відповідно до п.63.2 ст.63 ПК України взяттю на облік або реєстрації в податкових органах підлягають усі платники податків.
Пунктом 63.5 статті 63 ПК України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та інших обов'язкових платежів реєструються в податкових органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податку у порядку, визначеному цим Кодексом.
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний податковий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, но-батькові і серією та номером діючого паспорту. У паспортах зазначених осіб податковим органом робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорту (пункт 63.6 ст.63 ПК України).
Ці дані повинен зазначати як податковий орган в усіх свідоцтвах, довідках, патентах, в інших документах або повідомленнях, які надсилаються вказаним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів, так і навпаки - особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків - в податкових деклараціях, платіжних документах щодо податків та зборів, в інших фінансових документах.
Облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний податковий орган, згідно п.70.1 ст.70 ПК України, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям, по-батькові і серією та номером паспорту.
Тобто, починаючи з 01.01.2011 облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по-батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Відповідно до п.8 р.8 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, який затверджено наказом ДПА України від 17.12.2010 № 954, за зверненням фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та подала повідомленні до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання для обліку її в окремому реєстрі Державного реєстру, орган державної податкової служби після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по-батькові, серією і номером паспорту вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма, дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено у додатку 8 до Положення.
На час розгляду адміністративної справи іншого порядку обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера, діючим законодавством України не передбачено.
Врахувавши все вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачі діють на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст.94 КАС України у випадку відмови у задоволенні позову особі, яка не є суб'єктом владних повноважень, сплачені нею судові витрати не повертаються.
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 24 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 01 березня 2011 року, про що згідно вимог ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 березня 2011 року.
Головуючий суддяН.В. Кравцова
суддя
суддяК.Ю. Широка С.В. Борзаниця