14 лютого 2011 року 09:34 Справа № 2а-0870/201/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Калашник Ю.В.,
при секретарі судового засідання Баланчук І.М.,
за участю представників:
позивача - Жмурко Т.І. (довіреність від 05.11.2010 №734/9/32-227);
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 21.01.2011 №69)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с.Богатирівка Вільнянського району Запорізької області
про стягнення фінансових санкцій
У січні 2011 року Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача фінансові санкції у розмірі 1 700,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилається на Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення відповідачем приписів указаного Закону, а саме, зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру. На підставі матеріалів перевірки позивачем прийняте рішення від 16.03.2010 №080494 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн. Оскільки у встановлені законодавством строки відповідач суму фінансових санкцій не сплатив, позивач просить позов задовольнити та стягнути 1 700,00грн.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та зазначив, що у відповідача наявна довідка про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, а висновки позивача, викладені у акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позову.
На підставі ст. 160 КАС України судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом установлені наступні обставини.
ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та зареєстрований Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області 05.04.2006, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2.
Посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області 11.03.2010 проведена позапланова виїзна перевірка господарської одиниці - кафе, розташованого у АДРЕСА_1, що належить відповідачу, за результатами якої складений акт від 11.03.2010 №43/32/НОМЕР_1 про результати позапланової виїзної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (далі - Акт).
Під час перевірки встановлені порушення відповідачем приписів ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 418/95-ВР), а саме: зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.
На підставі висновків Акта та виявлених порушень позивачем прийнято рішення від 16.03.2010 №080494 про застосування фінансових санкцій (далі - рішення), яким до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 1 700,00 грн. Указане рішення направлене відповідачу поштою та отримане ним 30.03.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №07760735. У адміністративному чи судовому порядку відповідачем рішення не оскаржувалось.
У зв'язку із несплатою відповідачем суми фінансових санкцій у добровільному порядку позивач звернувся до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Закон № 418/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України
Відповідно до ст.1 Закону №481/95-ВР місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Згідно до ч. 30 ст. 15 Закону №481/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання (ч.31 ст. 15 Закону №481/95-ВР).
Згідно ч.33 ст.15 Закону №481/95-ВР довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.
Із матеріалів справи вбачається, що момент проведення перевірки - 11.03.2010 місце зберігання алкогольних напоїв відповідача було внесено до Єдиного державного реєстру, про що свідчить Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП №152516, видана 10.03.2010. Із пояснень представника відповідача встановлено, що під час проведення перевірки указана довідка не була надана перевіряючим, оскільки знаходилась у відповідача, який не був присутній при перевірці. Указаний факт представником позивача не спростований.
Наказом ДПА України від 28.05.2002 №251 затверджений «Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання» (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2.5 Порядку довідка повинна перебувати у місці зберігання та пред'являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на здійснення перевірки.
Згідно п.1.4 Порядку у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у порядку, установленому чинним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону № 418/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Так, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень;
Тобто, з урахуванням вищевикладених норм, суд вважає, що підставою для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону №418/95-ВР є саме зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру. При цьому, відповідальність за відсутність довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру указаним Законом не встановлена.
Аналізуючи вищевикладені норми та матеріали справи, суд дійшов висновку, що на момент проведення перевірки відповідач зберігав алкогольні напої у місці, внесеному до Єдиного державного реєстру, що підтверджується відповідною довідкою. При цьому відсутність такої довідки у місці зберігання не може бути підставою для застосування фінансових санкцій у порядку, встановленому ст.17 Закону № 418/95-ВР.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 15.02.2011.
Суддя Ю.В.Калашник