11 лютого 2011 р. Справа № 2а-13633/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Павловського Д.П.
суддів Барановського Р.А., Захарчук Н.В.
при секретарі Бесчасові Д.В.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача 1-2 Дерець Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці Дніпропетровської області, Державної митної служби України про визнання незаконними та скасування наказів,-
28 жовтня 2010р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач, з урахуванням уточнень до позову, просить визнати наказ Державної митної служби України №1825-к від 29.09.2010 року «По особовому складу митних органів», в частині, що стосується безпосередньо ОСОБА_1 та наказ Дніпропетровської митниці №928-к від 30.09.2010 року незаконними та скасувати їх.
Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 28.10.2010р.
У судовому засіданні позивач доповнив позовні вимоги та просив скасувати накази Державної митної служби України №1825-к від 29.09.2010 року та Дніпропетровської митниці Державної митної служби України №928-к від 30.09.2010 року в частині, що стосується його, поновити його на посаді заступника начальника відділу митного оформлення №3 Дніпропетровської митниці з 30.09.2010року, стягнути на його користь середній заробіток за період з 29 вересня 2010 року по 11 лютого 2011 року.
Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив задовольнити позов за викладених у ньому підстав.
Представник відповідачів-1,2 заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наявні у матеріалах справи заперечення на позовну заяву вих.№17-07-2/9255 від 07.12.2010р. та вих.№21/2405 від 07.12.2010р., якими обґрунтована така позиція.
Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії трудової книжки, наказу № 724-к від 29.07.2010 р. «Про призначення на посаду заступника начальника відділу митного оформлення № 3 Дніпропетровської митниці, наказу Державної Митної служби України за № 1825-к від 29.09.2010 року "По особовому складу митних органів", наказу Дніпропетровської митниці № 928-к від 30.09.2010 року, лікарняного Положення про відділ митного оформлення № 3, посадової інструкція заступника начальника відділу митного оформлення № 3, посадової інструкції начальника відділу митного оформлення №3, акту перевірки дотримання вимог законодавства посадовими особами Дніпропетровської митниці при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів групи 06, згідно УКТЗЕД, що надходили на адресу ПП «Торговий Дім «Колібрі»від 18.08.2010.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 відповідно до ст.17 Закону України „Про державну службу" 16 грудня 1993 року прийняв присягу державного службовця, і з цього часу перебуває на державній службі.
Остання посада позивача - заступник начальника відділу митного оформлення № 3 Дніпропетровської митниці (наказ № 724-к від 29.07.2010 р.).
У вересні 2010 року, в той час, коли позивач знаходився на лікарняному (з 20 вересня по 06 жовтня 2010 року включно - листок непрацездатності серія АВП № 838795), на виконання наказу державної Митної служби України за № 1825-к від 29.09.2010 року «По особовому складу митних органів", був виданий наказ Дніпропетровською митницею № 928-к від 30.09.2010 року, в якому було зазначено:
Вважати ОСОБА_1, заступника начальника відділу митного оформлення №3 Дніпропетровської митниці, таким, якому припинено перебування на державній службі в митних органах України, 30 вересня 2010 року відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України „Про державну службу" - за порушення Присяги державних службовців".
Згідно із частиною 1 статті 30 Закону України „Про державну службу", державна служба припиняється, передусім, із загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), а також, з підстав, визначених даною статтею.
Таким чином, при звільнені особи з публічної служби за загальними підставами, передбаченими КПпЗ України, на цю особу поширюються гарантії передбачені Кодексом законів про працю України.
Відповідно до ч.3 ст.40 КПпЗ України, не допускається звільнення робітника з ініціативи власника, або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.
Із 20 вересня по 06 жовтня 2010 року, включно, позивач знаходився на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АВП № 838795, про що керівництву Дніпропетровської митниці було відомо.
Не зважаючи на вищевикладене, на виконання наказу Державної Митної служби України за № 1825-к від 29.09.2010 року "По особовому складу митних органів", Дніпропетровською митницею був виданий наказ № 928-к від 30.09.2010 року „Про припинення виконання обов'язків за посадою, та проведення розрахунків" відносно позивача.
Остання посада ОСОБА_1 - заступник начальника відділу митного оформлення № 3 Дніпропетровської митниці, не є номенклатурною одиницею Державної Митної служби України. На роботу приймався Дніпропетровською митницею і при звільнені у трудовій книжці за законом і інструкцією повиннмй бути запис наказу Дніпропетровської митниці,але у трудовій книжці позивача про „Припинення перебування на державній службі..." у графі „На підставі чого винесений запис" записано: " Наказ ДМСУ (Державної митної служби України) від 29.09.2010 № 1825-к".
Таким чином, працюючи заступником начальника відділу митного оформлення № 3 Дніпропетровської митниці, під час виконування своїх службових обов'язків, позивач ніяких порушень Присяги державного службовця не вчиняв.
Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адмінісгративного позову. Відповідно, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача і у справах про поновлення на публічній службі.
У наказі Державної Митної служби України № 1825-к від 29.09.2010 року "По особовому складу митних органів", та в наказі Дніпропетровської митниці №928-к від 30.09.2010 року, про звільнення позивача з публічної служби, відповідач так і не навів ніяких конкретних фактів, допущених нібито ним, тих чи інших порушень, зловживань, тощо, а обмежився лише загальними посиланнями на порушення нібито ним своїх службових обов'язків, які нібито мали місце в період з 26.07.2010, 02.08.2010 та 09.08.2010 р.
Підставою для видання вищевказаних наказів про звільнення позивача з публічної служби є „Акт перевірки дотримання вимог законодавства посадовими особами Дніпропетровської митниці при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів групи 06, Згідно УКТЗЕД, що надходили на адресу ПП «Торговий Дім «Колібрі»" від 18.08.2010.
Зі змістом Акту про проведення перевірки ні по закінченю перевірки ні під час вирішення питання про накладення стягнення, позивач офіційно ознайомлений не був.
На момент припинення публічної служби позивач дисциплінарних стягнень не мав. За 18-річний період роботи неодноразово заохочувався керівництвом митниці цінними подарунками, грамотами, грошовими преміями, має відомчу відзнаку Держмитслужби - нагрудний знак «За сумлінну службу», нагороджений Указом Президента України орденом-хрестом «За мужність»3-го ступеню. За весь період проходження служби в митних органах, при проведеннях щорічних оцінок виконання службових обов'язків, при проведенні чергових атестацій, він характеризувався тільки з позитивного боку, про що можуть свідчити документи, які зберігаються в його особистій справі.
Під час перевірки позивача опитували як заступника начальника відділу, а не як виконуючого обов'язки начальника ВМО№3 разом з іншими заступниками начальника ВМО№3, а в наказі Державної митної служби №1825-к відносно позивача вказують як на виконуваючого обов'язків начальника ВМО№3. Крім того, основна частина фактів порушень, зазначених в наказі Держмитслужби від 29.09.2010 №1825-к, сталася або в період коли позивач ще не працював у ВМО№3, або вже не виконував обов'язків начальника відділу у зв'язку з виходом з чергової відпустки начальника відділу ОСОБА_4
Таким чином, виходячи з вищевикледеного, позивач з 30 вересня 2010р. по 11 лютого 2010р. знаходився у вимушеному прогулі і ніде не працював, заробітної платні та інших доходів не отримував, на підтвердження даного факту в судовому засіданні була досліджена трудова книжка позивача, копія якої долучена до матеріалів справи.
Згідно довідки Дніпропетровської митниці Дніпропетровської області від 04 лютого 2011р., загальний дохід позивача в липні 2010р. та в серпні 2010р. становив 9 040,67грн. Середній місячний заробіток на час звільнення становив 5 115,06грн. Середньоденний заробіток на день становив 237,91грн.
Тривалість вимушеного прогулу з 30 вересня 2010р. по 11 лютого 2010р. склала 97 робочих днів, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за вказаний період (237,91х96) склав 22839,36 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконується постанова суду про поновлення на посаді у відносинах з публічної служби.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем була належним чином обґрунтована його позиція і доведена неправомірність рішення відповідачів, та доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Скасувати наказ Державної митної служби України №1825-к від 29.09.2010 року в частині, що стосується ОСОБА_1.
Скасувати наказ Дніпропетровської митниці Державної митної служби України №928-к від 30.09.2010 року про припинення ОСОБА_1 виконання обов'язків за посадою та проведення розрахунку.
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу митного оформлення №3 Дніпропетровської митниці з 30.09.2010року.
Допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу митного оформлення №3 Дніпропетровської митниці.
Стягнути з Дніпропетровської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 30 вересня 2010року по 11 лютого 2011року у розмірі 22839 (двадцять дві тисячі вісімсот тридцять дев'ять)грн. 36 коп.
Присудити на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова складена у повному обсязі 16.02.2011р.
Судді
Д.П. Павловський
Р.А. Барановський
Н.В. Захарчук