"14" лютого 2011 р.Справа № 1/110-10-4159
За позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промисловий-інвестиційний банк” (м. Київ)
до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Укрспецреалізація” в особі Одеської філії;
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області (м. Одеса);
Закритого акціонерне товариство „Аква” (Одеська область, м. Рені)
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про визнання прилюдних торгів недійсними
Суддя Найфлейш В.Д.
Від позивача -Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промисловий-інвестиційний банк”: Завалькевич Є.В. (довіреність);
Від відповідачів: не з'явились;
Від Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області: не з'явився;
Від ЗАТ „Аква”: Корнілов О.О. (довіреність).
СУТЬ СПОРУ: про визнання прилюдних торгів недійсними
Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промисловий-інвестиційний банк” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Укрспецреалізація”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області та Закритого акціонерного товариства „Аква” про визнання прилюдних торгів та протоколів про проведення прилюдних торгів недійсними. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на позбавлення його права вибору спеціалізованої організації в порушення ст. 41 Закону України „Про іпотеку”. Крім того, за переконанням позивача, при проведенні прилюдних торгів спеціалізованою організацією було порушено порядок проведення прилюдних торгів згідно „Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна”, а саме в протоколі не відображена запропонована ціна учасника торгів представника ПАТ „Промінвестбанк” Завалькевича Є.В. в розмірі 4000000 грн., про що представником банку написано заперечення на відповідному протоколі.
Разом з цим, позивач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне майно: домоволодіння (нежитлове) загальною площею 1167,0 м разом з гідротехнічними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення, (вбудоване приміщення магазину) загальною площею 60,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, Ренійський район, АДРЕСА_2; домоволодіння, (нежитлове) загальною площею 325,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; домоволодіння, (вбудовані приміщення кафе) загальною площею 141,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, прим № 1, а також просить заборонити органам БТІ, нотаріальним органам вчиняти дії, що стосуються видачі документів, оформлення права власності, а також інші дії щодо вищеперерахованого заставного майна, на час розгляду судом позовної заяви про визнання прилюдних торгів та протоколів про проведення прилюдних торгів недійсними.
Крім того, 27.10.2010 р. до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промисловий-інвестиційний банк” про вжиття запобіжного заходу щодо Закритого акціонерного товариства „Аква” шляхом накладення арешту на вищевказане заставне майно в порядку ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим відповідною ухвалою призначено розгляд заяви в засіданні суду на 01.11.2010 р. з повідомленням заінтересованих осіб.
Ухвалою суду від 01.11.2010 р. за результатами засідання суду задоволено заяву Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промисловий-інвестиційний банк” про вжиття запобіжного заходу щодо Закритого акціонерного товариства „Аква”, накладено арешт на заставне майно ЗАТ „Аква”, а саме: домоволодіння (нежитлове) загальною площею 1167,0 м разом з гідротехнічними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення, (вбудоване приміщення магазину) загальною площею 60,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; домоволодіння, (нежитлове) загальною площею 325,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; домоволодіння, (вбудовані приміщення кафе) загальною площею 141,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, прим № 1.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.11.2010р. порушено провадження у справі №1/110-10-4159.
Заява Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промисловий-інвестиційний банк” про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на заставне майно ЗАТ „Аква” та заборони вчиняти певні дії на час розгляду справи господарським судом не задоволена у зв'язку із вжиттям запобіжних заходів щодо ЗАТ „Аква”, які за своєю суттю є аналогічними заявленим вимогам, а також достатніми для забезпечення позовних вимог. Крім того, згідно ст. 43-3 ГПК України після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову, у зв'язку з чим зважаючи на подання заявником позовної заяви та порушення провадження у справі, підстави вжиття заходів забезпечення позову згідно заяви позивача відсутні.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Укрспецреалізація” в особі Одеської філії і третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області надали суду відзиви на позов, згідно яких позовні вимоги не визнають і в задоволенні позову просять відмовити, посилаючись на дотримання вимог законодавства при проведені прилюдних торгів. Так, за переконанням названих учасників процесу, позивач особисто приймав участь в прилюдних торгах 19.10.2010 р., що свідчить про погодження з умовами проведення торгів відносно оцінки вартості майна, вибору спеціалізованої організації тощо. Крім того, згідно доводів, викладених у відзивах, після запропонованої учасником торгів ОСОБА_4 ціни в розмірі 7000000 грн. за лот № 4 представник ПАТ „Промінвестбанк” повинен був, називати вищу ціну ніж 7000000 грн., а не нижчу ціну, ніж запропонована попереднім учасником. У зв'язку із викладеним, в протоколі відображені пропозиції учасників -а саме гр.. ОСОБА_2, котрий після оголошення стартової ціни запропонував ціну в розмірі 490000 грн., і гр. ОСОБА_4 котрий після ОСОБА_2 запропонував ціну в розмірі 7000000 грн. Ціна банку в розмірі 4000000 грн., котра була запропонована після ціни ОСОБА_4 не може в даній ситуації розцінена як пропозиція покупця, отже вона і не була занесена до протоколу.
ЗАТ „Аква” надало суду пояснення від 20.12.2010 р., згідно яких просить суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на незаконність проведення спірних прилюдних торгів у зв'язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.2010 р. по справі № 1/33-10-582 про банкрутство ЗАТ „Аква”, у зв'язку з чим виконавчі провадження підлягають обов'язковому зупиненню згідно вимог ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 8 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2010 року залучено до участі у справі № 1/110-10-4159 фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в порядку ст. 27 ГПК України.
27.12.2010 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_4 надав суду відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнає і просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на аналогічні мотиви, які викладені у відзивах відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Укрспецреалізація” в особі Одеської філії і третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.12.2010 року продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів до 11.01.2011 року в порядку ст. 69 ГПК України.
11.01.2011 р. Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області звернувся до суду з заявою про зупинення провадження у справі до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області на ухвалу господарського суду Донецької області від 14 грудня 2010 р. по справі № 19/195 про визнання неправомірними дій органів ДВС.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Приймаючи до уваги, що за правилами ГПК України ухвали господарського суду набирають чинності в день їх винесення судом (п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675), у зв'язку з чим розгляд Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 14 грудня 2010 р. по справі № 19/195 не є підставою зупинення провадження у даній справі, а також враховуючи, що на час розгляду даної справи господарським судом Донецької області прийнято рішення від 29.04.2009 р. по справі № 19/195, що свідчить про можливість розгляду даної справи, заява Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2011р. на підставі ст. 24 ГПК України залучено до участі у справі № 1/110-10-4159 іншим відповідачем фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, який є власником частини майна, що є предметом спору у даній справи відповідно рішення господарського суду Одеської області від 22 грудня 2010 р. по справі № 22/185-10-5284, а саме домоволодіння, загальною площею 325,2 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 а також домоволодіння (нежитлове) загальною площею 1167 кв.м. разом із гідротехнічними спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1
Згідно ст. 24 ГПК України про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново, у зв'язку з чим строк вирішення спору по даній справі встановлений до 11.03.2011 р.
Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в засідання суду не з'явився, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення під розписку від 20.01.2011 р., відзив на позов з підтверджуючи документами не надав, у зв'язку з чим справа справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
14.02.2011р. до суду надійшло клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промисловий-інвестиційний банк” позивачу без розгляду на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неотриманням ним від позивача копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Приймаючи до уваги, що ухвалою господарського суду Одеської області від 01.11.2010р. позовна заява прийнята до розгляду і порушено провадження у справі №1/110-10-4159, у зв'язку з чим повернення позовної заяви із застосуванням ст. 63 ГПК України є неможливим, а також враховуючи, що відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не скористався своїм правом згідно ст. 22 Господарського кодексу України ознайомитись з матеріалами справи, зробити з них витяги, зняти копії, хоча мав для цього достатньо часу з 20.01.2011 р. по 14.02.2011 р., та не звернувся з вимогою до позивача відносно спонукання виконати обов'язки щодо надання копії позовної заяви згідно ст. 56 ГПК України, не звернувся до суду з обґрунтованим клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю у нього копії позовної заяви і доданих документів, зважаючи на те, що при розгляді справи № 22/185-10-5284 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 22.12.2010 р. приймав участь особисто, що свідчить про наявність у нього вказаних документів стосовно проведених прилюдних торгів, клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 14.02.2011 р. господарським судом відхиляється.
Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін та учасників процесу, суд встановив
Рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2009 р. по справі № 19/195 звернуто стягнення на користь ЗАТ Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Єнакієве Донецької області (Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промисловий-інвестиційний банк”) серед іншого на майно Закритого акціонерного товариства „Аква”, яке є предметом іпотеки, згідно договору іпотеки № 46-2007/3 від 28.03.2007 р., що укладений між Промінвестбанком і Закритим акціонерним товариством „Аква”, а саме домоволодіння (нежитлове) загальною площею 1167 м. разом з гідротехнічними спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1; нежитлове приміщення (вбудоване приміщення магазину) загальною площею 60,8 кв.м., що знаходиться за адресою Одеська область, АДРЕСА_2; домоволодіння (нежитлове) загальною площею 325,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3; домоволодіння (вбудовані приміщення кафе) загальною площею 151,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_4
На виконання вказаного рішення суду господарським судом Донецької області видано відповідні накази від 05.10.2009 р., на підставі яких Підрозділом примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області відкрите виконавче провадження згідно постанови від 22.01.2010 р.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
19.10.2010 р. в межах вказаного виконавчого провадження відбулись прилюдні торги по реалізації майна, що є предметом застави, а саме: лоту № 1, до якого увійшло домоволодіння, загальною площею 325,2 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 переможцем якого визнано ОСОБА_4 за ціною 400000 грн., про що складено протокол № 0-16031-1; лоту № 2, до якого увійшло нежитлове приміщення, загальною площею 60, 8 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, переможцем якого визнано ПАТ „АК Промислово-інвестиційний банк” за ціною 40000 грн., про що складено протокол № 0-16031-2; лоту № 3, до якого увійшло домоволодіння, загальною площею 141,9 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_4, переможцем якого визнано ПАТ „АК Промислово-інвестиційний банк” за ціною 100000 грн., про що складено протокол № 0-16031-3; лоту № 4, до якого увійшло домоволодіння (нежитлове) загальною площею 1167 кв.м. разом із гідротехнічними спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 переможцем якого визнано ОСОБА_4 за ціною 7000000 грн., про що складено протокол № 0-16031-4.
Водночас, як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.2010 р. порушено провадження у справі № 1/33-10-582 про визнання банкрутом ЗАТ „Аква” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Згідно частини 3 ст. 23 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, яка кореспондується з частиною 2 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання в разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Здійснюючи системний аналіз вказаних норм законодавства, а також враховуючи порушення справи про банкрутство Закритого акціонерного товариства „Аква”, господарський суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 4 червня 2004 р. № 04-5/1193 введення передбаченого Законом особливого порядку, спрямованого на відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, та застосування ліквідаційної процедури має на меті задоволення вимог кредиторів (повне або часткове). При цьому, наслідки порушення провадження у справі про банкрутство впливають на права та обов'язки усіх кредиторів боржника. Підставою для введення такого порядку є стан неплатоспроможності боржника, який встановлюється судом за наявності передбачених Законом ознак.
Встановлення в Законі особливого порядку задоволення майнових вимог кредиторів не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (оскільки статтею 12 Закону передбачено введення мораторію на задоволення вимог кредиторів одночасно з порушенням провадження у справі), а спрямоване на забезпечення визначеності об'єму його майна протягом усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов як для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що проявляється у забезпеченні усіх кредиторів рівними правовими можливостями при задоволенні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності усіх перед законом, у тому числі й в умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення усіх вимог кредиторів. За таких умов у справі про банкрутство вирішується завдання справедливого і пропорційного розподілу серед кредиторів майнової (конкурсної) маси боржника. Отже, господарські суди не повинні допускати під час провадження у справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню. Виключення з цього правила можуть бути встановлені лише самим Законом, зокрема у разі задоволення вимог поточних кредиторів, вимог щодо оплати (стягнення) заробітної плати та інших вимог, на які не розповсюджується дія мораторію.
На підставі колізії між нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та нормами законів України «Про іпотеку»і «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», які набули чинності з 1 січня 2004 ро ку, в частині регулювання правового становища кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, у зв'язку з порушенням провадження у справах про банкрутство, слід виходити із системного тлумачення норм наведених вище законів та враховувати таке.
До внесення відповідних змін до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтя жень»і Законом України «Про іпотеку»окремо від прова дження у справі про банкрутство не може здійснюватись, оскільки встановлення у Законі особливого порядку задово лення майнових вимог до боржника не припускає задоволен ня цих вимог в індивідуальному порядку (мораторій на задо волення вимог кредиторів передбачає припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань окремих кредиторів).
Задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), має здійснюватись за правилами, встановленими Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
При цьому, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет стосовно норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.
Окрім цього, згідно з ч. 43 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про банкрутство” № 15 від 18.12.2009 р. дія мораторію поширюється виключно на вимоги виконавчих документів, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобов'язально-правового характеру на всі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, зокрема зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі на задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, на вимоги щодо стягнення фінансових санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства, законодавства про цінні папери, про ціноутворення тощо.
Проте Підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області і Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Укрспецреалізація” не враховано наведені норми законодавства, які зобов'язують зупинення виконавчого провадження, та проведено прилюдні торги нерухомого майна належного ЗАТ „Аква” під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що суперечить вимогам Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Прилюдні торги, як визначено в п. 2.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 N 68/5, є продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну. По результатах торгів відповідно п. 6 Тимчасового положення оформляються протокол, акт, свідоцтва, які посвідчують проведення прилюдних торгів і право переможця на придбане майно, тому дійсність або недійсність прилюдних торгів арештованого майна залежить від наявності зазначених документів у сукупності, відповідно, припинення дії зазначених документів визначає недійсність прилюдних торгів, що визначено як вимога позивача у заявленому ним позові.
Оскільки зазначені документи породжують право власності на майно покупця і припиняють право власності боржника, такі документи підлягають правовій оцінці. Порушення права позивача відбулось внаслідок неправомірних дій державної виконавчої служб та організатора прилюдних торгів, які здійснили прилюдні торги майна без належного визначення правового статусу цього майна.
Частинами 1 та 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Виходячи з встановлених обставин у справі, господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсними результатів прилюдних торгів оформлених протоколами № № 0-16031-1, 0-16031-2, 0-16031-3, 0-16031-4 проведення прилюдних торгів по реалізацій майна від 19.10.2010 р. як таких, що не відповідають чинному законодавству. З урахуванням вищенаведених висновків, суд не вбачає доцільним надавати правову оцінку іншим доводам позивача, покладеним ним в обґрунтування позову і відповідним запереченням відповідача та третіх осіб.
З огляду на викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промисловий-інвестиційний банк” про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації домоволодіння, загальною площею 325,2 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 згідно протоколу № 0-16031-1; нежитлового приміщення, загальною площею 60, 8 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 згідно протоколу № 0-16031-2; домоволодіння, загальною площею 141,9 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 згідно протоколу № 0-16031-3; домоволодіння (нежитлове) загальною площею 1167 кв.м. разом із гідротехнічними спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 згідно протоколу № 0-16031-4 підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про визнання недійсними протоколів про проведення прилюдних торгів по реалізації майна № № 0-16031-1, 0-16031-2, 0-16031-3, 0-16031-4 від 19.01.2010 р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Приймаючи до уваги зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне, звернутися до приписів ст. 12 ГПК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
В свою чергу, протоколи від 19.10.2010р., що засвідчують факт проведення прилюдних торгів, не мають характеру акта в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України та підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим зазначений спір в частині вимог про визнання недійсними протоколів про проведення прилюдних торгів не підлягає вирішенню у господарських судах України.
Згідно п. 1 ч. І ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про те, що позов в частині вимог про визнання недійсними протоколів про проведення прилюдних торгів від 19.10.2010р., непідвідомчий господарським судам України, та, як наслідок, провадження у справі в цій частині позову відповідно до вимог п. 1 ч. І ст. 80 ГПК України підлягає припиненню.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу покладаються за рахунок відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Укрспецреалізація” в особі Одеської філії згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій в результаті проведених ним прилюдних торгів.
Згідно ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
За таких обставин, вжиті ухвалою суду від 01.11.2010 р. запобіжні заходи, які згідно ст. 43-3 ГПК України діють як заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ЗАТ „Аква”, а саме: домоволодіння (нежитлове) загальною площею 1167,0 м разом з гідротехнічними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення, (вбудоване приміщення магазину) загальною площею 60,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; домоволодіння, (нежитлове) загальною площею 325,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; домоволодіння, (вбудовані приміщення кафе) загальною площею 141,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 підлягають скасуванню на підставі ст. 68 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження”, ст. 23 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. 33 Закону України „Про іпотеку”, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 N 68/5, Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 4 червня 2004 р. № 04-5/1193, ч. 43 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про банкрутство” № 15 від 18.12.2009 р. ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсними результати прилюдних торгів, що відбулися 19.10.2010р., оформлені протоколами № № 0-16031-1, 0-16031-2, 0-16031-3, 0-16031-4 з реалізації домоволодіння, загальною площею 325,2 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 нежитлового приміщення, загальною площею 60, 8 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, домоволодіння, загальною площею 141,9 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_4, домоволодіння (нежитлове) загальною площею 1167 кв.м. разом із гідротехнічними спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1
3. Провадження у справі № 1/110-10-4159 в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промисловий-інвестиційний банк” про визнання недійсними протоколів № 0-16031-1, № 0-16031-2, № 0-16031-3, № 16031-4 від 19.10.2010р. про проведення прилюдних торгів по реалізації майна, що є предметом іпотеки - припинити.
4. Скасувати вжиті ухвалою суду від 01.11.2010 р. запобіжні заходи, які згідно ст. 43-3 ГПК України діють як заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ЗАТ „Аква”, а саме: домоволодіння (нежитлове) загальною площею 1167,0 м разом з гідротехнічними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення, (вбудоване приміщення магазину) загальною площею 60,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; домоволодіння, (нежитлове) загальною площею 325,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; домоволодіння, (вбудовані приміщення кафе) загальною площею 141,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Укрспецреалізація” в особі Одеської філії р/р 26003060591142 в ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 300711 (м. Одеса, вул. Тираспольська, 27/29, к. 311) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промисловий-інвестиційний банк” (м. Київ, пров. Шевченка, 12, код 00039002) 85 /вісімдесят п'ять/ грн. держмита, 118 /сто вісімнадцять/ грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Рішення підписано „18” лютого 2011 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Найфлейш В.Д.