ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 42/16406.05.09
За позовом Головного управління МВС України в м. Києві
до Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”
про зобов'язання укласти додаток до договору
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Морміль М.П.,
від відповідача Іващенко О.В.
у березні 2009 року Головне управління МВС України в м. Києві звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено договір № 520081 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 січня 2008 р.
Під час укладення між ним та відповідачем додаткової угоди та додатків №№ 1 та 3 до вказаного договору виникли розбіжності щодо тарифу (ціни) на теплову енергію у додатку № 3 до договору.
Посилаючись на те, що відповідач безпідставно не погодив запропоновані ним умови додатку № 3 до договору, надіславши свій проект цього додатку, позивач з підстав ст.ст. 26, 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ч. 1 ст. 187, ч. 6 ст. 276 ГК України просив задовольнити позов та зобов'язати відповідача укласти додаток № 3 до договору № 520081 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 січня 2008 р. у запропонованій ним редакції.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що 1 січня 2008 р. між сторонами у справі було укладено договір №520081 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання, а останній -щомісячно оплачувати вартість спожитої теплової енергії на умовах договору.
У лютому 2009 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду та додатки №№ 1 та 3 до договору № 520081, від прийняття якої відповідач відмовився.
Фактично між сторонами виник спір щодо визначення ціни купівлі-продажу теплової енергії.
За умовами запропонованого додатку № 3 до договору розрахунки з позивачем за відпущену теплову енергію позивачем проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2249 від 10 грудня 2004 року, відповідно до якого за кожну відпущену 1 Гкал абонент сплачує енергопостачальній організації 77,68 грн. без врахування ПДВ для опалення та гарячого водопостачання.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
За змістом ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради № 230 від 2 березня 2009 року з 10 лютого 2009 року поновлено у дії розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 року “Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам”. Згідно із зазначеним розпорядженням затверджено тариф та теплову енергію для відпуску бюджетним організаціям у розмірі 205,94 грн./Гкал.
Враховуючи наведене, пропозиції відповідача щодо укладення додатку № 3 до договору 520081 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 січня 2008 р. згідно з тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2249 від 10 грудня 2004 року є таким, що не відповідають чинному законодавству та є безпідставними, то у позові відповідно до вимог ст. 15 ЦК України слід відмовити.
Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд
У позові Головного управління МВС України в м. Києві відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар