ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
24 лютого 2011 р. Справа № 2/122
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Cудді Круглової О.М.
При секретарі Григорійчук Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"м. Одеса, Проспект Гагаріна, 12-а, від імені якого діє Івано-Франківське відділення №299 акціонерного товариства "Імексбанк" вул.Незалежності,65,Івано-Франківськ,76000
до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2
про стягнення 91332,15 грн. заборгованості за кредитним договором.
представники сторін: не з"явилися.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№5246 від 20.12.10 про стягнення з відповідача 91332,15 грн. заборгованості, в тому числі 50000 грн. простроченого тіла кредиту, 34122,15 грн. відсотків за користування кредитом та 7210 грн. пені.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак направив суду клопотання за вх.№ 1631/11- свх від 24.02.2011р., в якому підтримує позовні вимоги в заявленому обсязі та просить суд розглянути справу за наявними у ній матеріалами. В обгрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем умов Договору кредитної лінії №52 від 16.08.06 та додаткових угод № 1 від 26.12.07, №2 від 14.04.08, №3 від 14.05.08, №4 від 18.08.08, №5 від 27.10.08. №6 від 14.02.09 та №7 від 24.09.10, а саме не повернув отриманий кредит в термін обумовлений вказаним договором, не сплатив відсотки за користування кредитом.
Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 22.12.10. від 11.01.10 та 27.01.10 та 10.02.11, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.2, 34, 40, 45).
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом
встановлено:
16.08.06 між акціонерним комерційним банком "Імексбанк", правонаступником по всіх правах і зобов'язаннях якого є публічне акціонерне товариство „Імексбанк", що підтверджується поданим позивачем наказом про зміну найменування банку від 14.08.09 (а.с.22), від імені якого діє Івано-Франківське відділення №299 "Імексбанк" надалі Кредитор та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, надалі Позичальник укладено Договір кредитної лінії №52, а також додаткові угоди №1 від 26.12.07, №2 від 14.04.08, №3 від 14.05.08, №4 від 18.08.08, №5 від 27.10.08. №6 від 14.02.09 та №7 від 24.09.10.
Відповідно до п. 1.1. Договору кредитор (позивач) надає Позичальнику (відповідачу) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Як зазначено у п. 1.1.1 Договору надання коштів буде здійснюватися окремим частинами на умовах визначених цим Договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 50000 грн. (згідно додаткової угоди №2 - 200000 грн.), надалі за текстом кожна частина окремо - „Транш", а у сукупності - „Транші", зі сплатою 19 (вісімнадцять) відсотків річних (згідно додаткової угоди №1 - 20 відсотків річних, додаткової угоди №3 - 28 відсотків річних, додаткової угоди №5 - 32 відсотків річних) та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма Траншами до 24.11.10 (згідно додаткової угоди №7 - до 24.11.10) на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу надано кредитні кошти в сумі 50000 грн. на підставі платіжних доручень №3 від 18.08.06, №2 від 21.08.06. №3 від 22.08.06 та №4 від 31.08.06 (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи - а.с.27-30), тобто, позивач виконав взяті на себе зобов"язання належним чином.
Пунктом 2.7. Договору встановлено, що нарахування відсотків за користування траншем кредиту коштами здійснюється у валюті кредиту на фактичну суму заборгованості на позичковому рахунку щоденно за методом факт/факт виходячи з фактичної кількості днів у році та сплачуються Позичальником щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця в період дії цього договору .
Відповідно до ст.533 ЦК України грошове зобов"язання має бути виконане в гривнях. Відповідно до ч. 2 вказаної статті, якщо у зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений законом чи іншим нормативно-правовим актом.
З матеріалів справи вбачається, що Позичальник (Відповідач) не виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Договору кредитної лінії №52 від 16.08.06 та додаткових угод № 1 від 26.12.07, №2 від 14.04.08, №3 від 14.05.08, №4 від 18.08.08, №5 від 27.10.08. №6 від 14.02.09 та №7 від 24.09.10, у встановлені строки не повернув кредит у сумі 50000 грн. та не сплатив відсотки за користування кредитом у сумі 34122,15 грн.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язуєтьсяя надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язуєтьсяя повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність " поняття банківського кредиту визначається як будь-яке зобов'язанняя банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-якезобов'язанняя придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язанняя боржника щодо повернення заборгованої суми, а також назобов'язанняя на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Кредитний договір є концесуальним, він вважається укладеним із моменту досягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами , двостороннім ( встановлює права й обов"зки як для кредитодавця, так і для позичальника) та відплатним (обов'язковаа відплатність фінансових послуг з надання кредиту у вигляді процентів).
Згідно із ч.2 ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок сплати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) й виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Слід визнати також обгрунтованою вимогу позивача щодо стягнення 7210 грн. пені за період прострочки з 04.04.10 по 03.10.10, слід зазначити наступне:
Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно п. 4.1 Договору, у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків та прострочення строків повернення кредиту, визначених у Договорі, Позичальник сплачує Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми, що мало місце в даному випадку.
Пунктом 6 ст.232 ГК України передбачено: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З врахуванням вищенаведеного слід стягнути з відповідача 50000 грн. простроченого тіла кредиту, 34122,15 грн. відсотків за користування кредитом та 7210 грн. пені.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 913,32 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.509, 526, 527, 546, 549, 629, 651, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230, 231, 232, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 - 85Господарського процесуального кодексу України, суд,-
позов Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Івано-Франківського відділення №299 АТ "Імексбанк" до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 91332,15 грн. заборгованості за кредитним договором - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" м.Одеса, Проспект Гагаріна, 12-а, (код ЄДРПОУ 20971504) - 50000 (п"ятдесять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 34122 (тридцять чотири тисячі сто двадцять дві) грн. 15 коп. - відсотків за користування кредитом, 7210 (сім тисяч двісті десять) гривень 00 коп. пені, 913 (дев"ятсот тринадцять) грн. 32 коп. державного мита та 2365 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Круглова О.М.
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
_______помічник судді Шунтов О. М. 24.02.11