ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
21 лютого 2011 р. Справа № 6/24-16/120
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О.
при секретарі судового засідання Манів-Голвецька О.С.
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Стабіл"
вул. Сотника Мартинця, 6, м.Івано-Франківськ, 76018
до відповідача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради
вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76000
про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2234 від 01.04.04р.
За участю представників сторін
Від позивача: ОСОБА_1. - директор ПП "Стабіл", паспорт серія НОМЕР_1,, (довіреність № б/н від 26.01.2010р. )
Від відповідача: Тарновська І.Я. - спеціаліст 1-ї категорії юридичного відділу виконавчого комітету Івано-Франківької міської ради , (довіреність №2085/01-17/64-в від 31.12.10р.)
В судовому засіданні 27.01.2011року, оголошена перерва до 10.02.2011р. на 10год.
В судовому засіданні 10.02.2011року, оголошена перерва до 21.02.2011р. на 10 год.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2010року, винесеного у справі №6/24 задоволено позов приватного підприємства "Стабіл" до Відповідача, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та визнано недійсним договір оренди нежитлових приміщень за №ДО-2234 від 01.04.04р.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2010року, винесеної у даній справі, рішення господарського суду Івано-франківської області від 05.05.2010року скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України, від 11.11.2010р. частково задоволено касаційну скаргу ПП "Стабіл", Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2010року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2010року у справі №6/24 скасовано , а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи , суд -
встановив:
Між Позивачем, Приватним підприємством "Стабіл" та Відповідачем, Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, 01.04.04р., був укладений договір оренди нежитлових приміщень за умовами якого, Позивачу передано в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 108,0 кв.м., розташовані в підвалі АДРЕСА_1 , з метою використання під торгівельно-комерційну діяльність.
В позовній заяві Позивач вважає, що вказаний договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства , без наміру створення правових наслідків, передбачених цим договором , а тому його слід визнати недійсним.
Спірний договір укладався сторонами лише для того, щоб вирішити питання проведення розрахунків Відповідачем по існуючому боргу перед Позивачем.
Крім цього, Відповідач передав в оренду нежитлові підвальні приміщення не будучи їх власником.
Співвласниками вказаного нерухомого майна є власники житлових і нежитлових приміщень №6 на вул. Сотника Мартинця в м. Івано-Франківську.
Позивач також вважає , що після приватизації ним приміщень 1-го поверху будинку, тобто з 28.03.2003р., він став співвласником і підвальних приміщень, площею 54,2 кв.м., яким користувався попередній власник магазину.
Власники приватизованої квартири в АДРЕСА_1 громадянини ОСОБА_2. та ОСОБА_3., користувались підвальними приміщеннями площею 53,8кв.м., яке передали у користування ПП "Стабіл", враховуючи інвестиційні вкладення підприємства в ремонт будинку.
Таким чином, користування допоміжними приміщеннями здійснювалось Позивачем виключно за згодою всіх співвласників житлових і нежитлових приміщень будинку.
В письмових поясненнях наданих Позивачем щодо обставин справи, останній вказує також, що відповідно до п. 10.2 Договору оренди нежитлових приміщень за №ДО-2234 від 01.04.04р., було передбачено нотаріальне посвідчення договору та його державну реєстрацію у Фонді комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська.
Перед підписанням договору , сторони погодили вказані умови, однак, представником Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська були безпідставно внесені виправлення в п.10.2 та 10.3 Договору, щодо обов"язку нотаріального посвідчення договору оренди. Не будучи стороною оспорюваного договору, Фонд комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська в односторонньому порядку, без погодження сторін договору, здійснив виправлення у вказаних пунктах договору, відповідно до яких нотаріальне посвідчення договору не передбачалось.
Крім цього, відповідно до ст.794 ЦК України, в редакції що діяла на момент укладення спірного договору, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.
Частиною 2 статті 210 ЦК України передбачено, що перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюється законом.
Виконавчий комітету Івано-Франківської міської ради не уповноважений проводити державну реєстрацію договорів оренди нерухомого майна, а отже держаної реєстрації спірного договору не було проведено належним чином.
Враховуючи викладені вище обставини, Позивач вважає, що договір оренди нежитлових приміщень №ДО-2234 від 01.04.04р. є неукладеним. Вказана позиція викладена Позивачем в письмових поясненнях за № 01-21/02 від 21.02.2011року.
Таким чином, в позовній заяві Позивач просить суд визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень за №ДО-2234 від 01.04.04р. з тих підстав, що спірний договір укладений сторонами без наміру створення правових наслідків, а в поданих письмових поясненнях щодо обставин справи №6/24-16/120 за номером 01-21/02 від 21.02.2011року, вважає вказаний договір неукладеним.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. Свої доводи в їх заперечення виклав у відзиві на позов, а також подав суду додаткові письмові заперечення за №41/09-15/в від 11.01.2011року.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що позивач помилково вважає договір оренди нежитлових приміщень №Д0-2234 від 01.04.2004р. таким, що укладений без наміру створення правових наслідків, тобто є фіктивним правочином.
Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Намір фіктивності правочину має бути двостороннім. Однак, виконавчий комітет таких правових наслідків не передбачав , а договір був укладений з метою передачі майна в строкове користування за визначену плату.
Такі правові наслідки були досягнуті, що підтверджується актом приймання -передачі в оренду нежитлових приміщень в підвалі будинку за адресою: АДРЕСА_1 та розрахунками місячного розміру орендної ставки, затвердженим Фондом комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська.
Щодо підстав недійсності правочину, на які посилається відповідач у своїх письмових поясненнях , представник позивача вказав, що укладений між сторонами договір оренди нежитлових приміщень, не може вважатись неукладеним, оскільки, спірний договір пройшов державну реєстрацію та набув чинності.
Відповідач вважає, що організаційні відносини, пов"язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, або майна, що перебуває у комунальній власності, та майнові відносини між орендодавцями і орендарями щодо господарського використання майна, яке перебуває у комунальній власності, регулюється Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним в даних правовідносинах, а також Цивільним кодексом України.
Статтею 10 вказаного Закону визначені істотні умови для договорів оренди ,а відповідно до ст. 12 Закону, договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Оскільки, сторони підписали договір оренди нежитлових приміщень №ДО-2234 від 01.04.04р., то всі істотні умови договору ними були визначені та погоджені .
Пунктом 6.1 Договору передбачено договір вступає в дію з моменту його державної реєстрації та діє до 31 березня 2005року.
Відповідно до ст. 794 ЦК України, Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
Оскільки на день підписання договору оренди не був розроблений на державному рівні порядок державної реєстрації, тому , виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради прийнято рішення за №23 від 27.01.2004р. "Про тимчасове здійснення державної реєстрації договорів найму (оренди) будівель, інших споруд (їх окремих частин), відповідно до якого, повноважним органом, який здійснює тимчасову реєстрацію договорів вказаного виду визначено Фонд комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська.
На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування , державну реєстрацію договору оренди нерухомого майна проведено Фондом комунальної власності 01.04.2004р. за №ДО-2234, що підтверджується витягом з журналу реєстрації.
Таким чином, договір вступив в дію з 01.04.2004р.
Щодо нотаріального посвідчення договору, то положенням п.10.2, 10.3 Договору, така дія була виключена з умов договору, шляхом внесення у вказані пункти виправлень, які погоджувались із Позивачем.
Факт погодження підтверджується наявністю відповідного запису на кожному із підписаних примірників договору.
Таким чином, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, а тому в позові просить відмовити.
Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані докази, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, а тому вважає, що в позові слід відмовити, приймаючи до уваги наступне:
Сторони у даній справі уклали договір оренди нежитлових приміщень, зареєстрований 01.04.2004р. за №ДО-2234, предметом якого була передача у строкове платне користування нежитлові приміщення ( кімнати VIII-XIII, згідно інвентаризаційної справи на будинок на АДРЕСА_1 виготовленої Івано-Франківським ОБТІ ) площею 108,0 кв.м. , розташовані в підвалі будинку за адресою: АДРЕСА_1 м. Івано-Франківськ.
Відповідно до п.6.1 Договору, цей договір вступає в дію з моменту його державної реєстрації та діє до 31 березня 2005 року.
Статтею 794 ЦК України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
Оскільки, на день укладення договору оренди нежитлових приміщень за №ДО-2234 від 01.04.2004р. , порядок державної реєстрації правочинів, вчинених щодо нерухомого майна не був визначений на державному рівні, виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 27.01.2004р. прийнято рішення "Про тимчасове здійснення державної реєстрації договорів найму (оренди) будівель, інших споруд (їх окремих частин)"
Вказаним рішенням встановлено, що державна реєстрація договорів найму (оренди) будівель, інших капітальних споруд (їх окремих частин) комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, укладених на строк не менше одного року, тимчасово здійснює Фонд комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська.
На підставі наданих Фонду тимчасових повноважень, ним було проведено державну реєстрацію Договору оренди нежитлових приміщень за №ДО-2234 від 01.04.2004р., що підтверджується витягом із журналу про державну реєстрацію договорів даного виду.
Крім цього, в пункті 10.2 Договору вказаний орган, який здійснює державну реєстрацію, а саме, Фонд комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська.
Таким чином, договір вступив в дію з 01.04.2004р. і діяв до 31.03.2005р.
На підставі укладеного договору, Відповідач передав в платне строкове користування нежитлові приміщення площею 108,0 кв.м., розташовані в підвалі АДРЕСА_1, що підтверджується актом прийняття передачі від 01.04.2004р., із зазначенням усіх характеристик переданого приміщення.
Щодо необхідності нотаріального посвідчення вказаного договору, то відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Суд вважає, що при укладанні договору оренди №ДО-2234 від 01.04.2004р. сторонами передбачені всі істотні умови характерні для договорів даного виду.
Оскільки виконання договору відбулось , що підтверджується зокрема актом приймання-передачі орендованих приміщень та розрахунками місячної орендної плати, суд вважає, що укладений договір є дійсним.
Враховуючи викладені обставини, а також те , що недійсність правочину не підтверджується наявними у справі документами, суд дійшов висновку про відповідність договору та умов його укладення вимогам чинного законодавства.
Щодо твердження Позивача про неналежність підвальних приміщень, які являються предметом договору оренди №ДО-2234 від 01.04.2004р., Відповідачу, то поставлені в позовні заяві позовні вимоги не відповідають способу захисту свого порушеного права.
Крім цього, доказів в підтвердження того, що власниками підвальних приміщень будинку №6 по вул. Сотника Мартинця є співвласники житлових та нежитлових приміщень, Позивачем не надано.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 207 ГК України, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Аналіз норм Цивільного кодексу України , якими врегульовано питання щодо договорів найму (оренди), дозволяє дійти висновку про те, що до даного виду договорів неможливо застосувати реституцію в частині виконання зобов"язання.
Таким чином, згідно із приписами частини 3 статті 207 ГК України, договір найму (оренди) може бути припинено і відповідно визнано недійсним лише на майбутнє.
Оскаржувальний договір вступив в дію 01.04.2004р., та діяв до 31.03.2005р. тобто, на момент подання позовної заяви Позивачем про визнання його недійсним, строк дії закінчився.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми закону , підстави для визнання договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2234 від 01.04.2004р., відсутні.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судові витрати слід залишити за Позивачем.
На підставі викладеного , у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.207 ГК України, ст. 202, 203, 215, 220, 794, 793 ЦК України, керуючись ст. 32, 33, 49, ст. 82, -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові приватного підприємства "Стабіл" до Відповідача, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2234 від 01.04.04р. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Калашник В. О.
повний текст складено 25.02.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Попович В. В. 25.02.11