83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
04.01.11 р. Справа № 11/157
за позовом: Приватного підприємства „Донгорліфт”, м.Горлівка
до відповідача: Комунального підприємства „Наш дім”, м.Горлівка
про розстрочку виконання рішення
Суддя: Любченко М.О.
Представники:
від позивача: Сторожук Ю.В. - по дов.
від відповідача: не з'явився
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.10.2010р. у справі №11/157 позовні вимоги Приватного підприємства „Донгорліфт”, м.Горлівка до Комунального підприємства „Наш дім”, м.Горлівка задоволено повністю: стягнено з відповідача на користь позивача борг в сумі 64 000 грн. 00 коп., державне мито в сумі 724 грн. 44 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
29.10.2010р. господарським судом було видано наказ про примусове виконання вказаного рішення.
Комунальне підприємство „Наш дім”, м.Горлівка звернулось до господарського суду Донецької області з заявою №210 від 15.12.2010р. про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 04.10.2010р. у справі №11/157 на 15 місяців.
В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на тяжке фінансове становище, яке виникло за результатами господарської діяльності підприємства, наявність зобов'язань з оплати заробітної плати, а також інших обставин, які суттєво ускладнюють виконання судового рішення. Зокрема, згідно довідки №6548/24 від 24.11.2010р. Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції станом на 17.11.2010р. загальна сума несплаченого Комунальним підприємством „Наш дім” податкового боргу складає 134 971 грн. 36 коп.
04.01.2011р. відповідачем надано клопотання №1 про розгляд вказаної заяви без участі представника Комунального підприємства „Наш дім”.
Представник позивача у судовому засіданні проти вимог, викладених в заяві №210 від 15.12.2010р., заперечив. Виходячи зі змісту пояснень б/н від 04.01.2011р. Приватного підприємства „Донгорліфт” розстрочення виконання рішення від 04.10.2010р. по справі №11/157 суперечить законним інтересам стягувача.
Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписом ст.4-5, ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009р., виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виходячи з того, що згідно із ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі „Шмалько проти України” (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина „судового розгляду”. У рішенні від 17.05.2005р. по справі „Чіжов проти України” (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення суду по справі №11/157, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Як свідчить наявний у матеріалах справи акт звірки розрахунків від 28.12.2010р., заборгованість Комунального підприємства „Наш дім” перед стягувачем складає 52 000 грн. 00 коп.
За таких обставин, рішення суду від 04.10.2010р. у справі №11/157 відповідачем в повному обсязі не виконано.
Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може, зокрема, розстрочити виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Пунктом 2 роз'яснення №02-5/333 від 12.09.1996р. президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” встановлено, що вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Одночасно, судом також повинні прийматися до уваги можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все судом повинні враховуватись такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.
За приписом ст.43 вказаного Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи положення вказаних вище норм процесуального законодавства, при зверненні до суду з клопотанням про розстрочку виконання судового рішення заявником повинні бути доведені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк.
В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на тяжке фінансове становище на підприємстві, наявність зобов'язань з оплати заробітної плати, податкового боргу.
Проте, за висновками суду зазначені обставини не є винятковими та такими, що ускладнюють виконання рішення суду від 04.10.2010р. по справі №11/157 або роблять його неможливим.
Так, надана відповідачем копія договору №98 від 20.08.2009р. про розстрочення податкових зобов'язань, довідка №6548/24 від 24.11.2010р. Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції підтверджують лише наявність у заявника заборгованості перед іншими кредиторами. В довідці №205 від 07.12.2010р. Комунальним підприємством „Наш дім” проінформовано суд про витрати підприємства на заробітну плату працівників.
При цьому, заявником не наведено жодного обґрунтування, як наявність вказаних витрат та заборгованості впливає на неможливість виконання судового рішення по цій справі.
Посилання Комунального підприємства „Наш дім” на незначні надходження грошових коштів на рахунки підприємства суд до уваги не приймає з огляду на таке:
За змістом п.5 роз'яснення №02-5/333 від 12.09.1996р. президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” відсутність коштів на рахунку в банку або їх недостатність для покриття заборгованості може бути підставою для зміни способу виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на майно боржника. Тобто, недостатність обігових коштів боржника не можна вважати безумовною, винятковою обставиною, за наявності якої виконання рішення суду має бути розстрочене.
Недостатність, відсутність або навіть негативний баланс коштів на банківському рахунку станом на певну дату не свідчить про неможливість зарахування коштів на цей рахунок у подальшому.
Таким чином, за висновками суду, обставини, якими боржник обгрунтовує заяву про розстрочку виконання судового рішення, не є винятковими, тобто такими, що дійсно ускладнюють його виконання.
Інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки виконання рішення суду - заявником не надано.
При розгляді заяви відповідача судом також враховано, що довгострокове розстрочення виконання судового рішення (15 місяців) за наявності інфляційних процесів у економіці держави, може призвести до матеріальних втрат позивача та погіршення його фінансового стану.
З огляду на те, що вимоги заявника позбавлені належного доказового обґрунтування та правових підстав, суд відмовляє у задоволенні заяви №210 від 15.12.2010р. Комунального підприємства „Наш дім” про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 04.10.2010р. у справі №11/157.
Суд звертає увагу заявника на те, що Комунальне підприємство „Наш дім” не позбавлено права та можливості повторно звернутися до господарського суду з клопотанням про розстрочку виконання судового рішення у разі виникнення обставин, що дійсно ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим з наданням належних доказів існування вказаних обставин.
Таким чином, керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні заяви №210 від 15.12.2010р. Комунального підприємства „Наш дім”, м.Горлівка про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 04.10.2010р. у справі №11/157.
Суддя Любченко М.О.