"15" лютого 2011 р.
Справа № 4/5004/101/11
за позовом першого заступника прокурора Волинської області в інтересах держави - Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Волинської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Луцьк
до відповідача: сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна", с. Прохід, Ратнівський район
про стягнення 14 039,32грн.
Суддя Слободян П. Р.
Представники:
від позивача: Фурс С.М. - юрисконсульт, дов. в справі
від відповідача: Ковальчук П. О. - довіреність у справі
В судовому засіданні взяв участь: Ревуха І. В. - прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області
Суть спору: перший заступник прокурора області звернувся в суд з позовом в інтересах держави від імені Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” в особі Волинської філії Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” і просить стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Україна” 14039,32грн. в т.ч. 7982,85грн. - основного боргу, 370,13грн. - пені, 71,64 - 3% річних, 162,70грн. - інфляційних втрат, 5452,00грн. штрафу.
В клопотанні № 21 від 15.02.2011р. про уточнення позовних вимог представник позивача просить стягнути в інтересах держави ВАТ “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” в особі Волинської філії Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” з сільськогосподарського виробничого кооперативу “Україна” 7982,85грн. основного боргу, 509,12грн. - пені, 98,54 - 3% річних, 370,39грн. - інфляційних втрат, 5452,00грн. штрафу
В судовому засіданні представник позивача подав клопотання від 15.02.2011р., в якому просить припинити провадження у справі в частині стягнення 7982,85грн. основного боргу в зв'язку із сплатою.
Відповідач у клопотанні від 15.02.2011р. просить суд максимально зменшити штрафні санкції, врахувати скрутну фінансово - господарську ситуацію в господарстві, в зв'язку із складними погодно - кліматичними умовами, що виникли упродовж минулого року (весняна повінь та літня посуха) на початку цього року повінь, в результаті чого СВК "Україна" недобрав більше половини врожаю, поніс великі збитки та змушений додатково закупляти корма для зимівлі худоби.
Із досліджених наявних матеріалів справи, пояснень прокурора та представників сторін господарський суд, встановив:
11.04.2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” (лізингодавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Україна” (лізингоодержувач) був укладений договір прямого лізингу №3-08-107 спл.
Згідно пункту 1 розділу 1 договору лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю лізингодавця та визначений у додатку до договору, що є специфікацією предмету лізингу, а лізингоодержувачу сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.
Позивач свої зобов'язання виконав повністю, про що свідчить акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки №42 від 03.06.2008р., підписаний обома сторонами.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 4.1. розділу 4 даного договору з моменту підписання двостороннього акту одержання предмета лізингу лізингоодержувач за користування останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу, винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу; черговість сплати лізингових платежів кратна 3-ом місяцям; термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання двостороннього акту; перший лізинговий платіж сплачується через 3 місяці з дати підписання двостороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.
Як вбачається з графіку сплати лізингових платежів, сільськогосподарський виробничий кооператив “Україна” повинен був 03.09.2010р. сплатити за договором лізингу 11585,50грн., 03.12.2010р. сплатити за договором лізингу 11585,50грн.
Однак, відповідач за користування предметом лізингу розрахувався частково в сумі 15188,15грн..
Отже, основний борг відповідача перед позивачем на момент звернення з позовом становить складає 7982,85грн.
У своєму клопотанні представник позивача подав клопотання від 15.02.2011р., в якому просить припинити провадження у справі в частині стягнення 7982,85грн. основного боргу в зв'язку із сплатою.
Згідно пункту 7.1 розділу 7 договору за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідно до уточненого розрахунку позивача розмір пені за становить 509,12грн.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з уточненого розрахунку розмір 3% річних становить 98,54грн., розмір інфляційних втрат за той же період становить 162,70грн.
Згідно п. п. 6.1, 6.2, 7.2 договору предмет лізингу підлягає страхуванню, яке здійснює відповідач, при цьому у договорі страхування відшкодування можливого завданого збитку в межах страхової суми, має бути встановлене на користь позивача. Договір страхування укладається на весь строк дії цього договору з щорічним повідомленням лізингодавцю.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Сторони у п.7.2 договору домовились, що у разі порушення зобов'язань, визначених цим договором, відповідач сплачує штраф в розмірі 2% від вартості предмета лізингу за кожний випадок порушення, що не звільняє відповідача від обов'язку по виконанню умов договору.
Відповідно до розрахунку позивача розмір штрафу становить 5452,00грн.
Відповідно до ст. 233 ГК України, п. 3. ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи зазначене вище, клопотання відповідача, важке фінансове становище останнього, що підтверджується довідкою № 56 від 14.02.2011р. управління агропромислового розвитку Ратнівської РДА, господарський суд прийшов до висновку про можливість зменшення розміру штрафу до 10% і стягнути його в сумі 545,20грн.
У зв'язку з цим, в позові про стягнення 4906,80грн. пені слід відмовити.
Провадження у справі про стягнення 7982,85грн. основного боргу слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80ГПК України в зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки зазначена заборгованість сплачена відповідачем в процесі судового розгляду, що підтверджується копіями виписок руху коштів по банківському рахунку, клопотанням представника позивача від 15.02.2011р.
Оскільки спір до суду доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному об'ємі необхідно стягнути з відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, в дохід державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу “Україна” (44108, с. Прохід Ратнівського району Волинської області, код ЄДРПОУ 03735860) на користь відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” в особі Волинської філії Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” (43010 м. Луцьк, вул. Дубнівська, 18а, код ЄДРПОУ 25944216) 7982,85грн. основного боргу, 509,12грн. - пені, 98,54 - 3% річних, 370,39грн. - інфляційних втрат, 545,20грн. штрафу.
3. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу “Україна” (44108, с. Прохід Ратнівського району Волинської області, код ЄДРПОУ 03735860) в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 102грн. (одержувач коштів УДК у м. Луцьку, банк одержувача ГУДКУ у Волинській області, МФО: 803014, р/р 31113095700002, код економічної класифікації доходів 22050000) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. (одержувач коштів УДК у м. Луцьку, банк одержувача ГУДКУ у Волинській області, МФО: 803014, р/р31217259710002, код економічної класифікації доходів 22050000).
4. Провадження у справі в частині стягнення 7982,85грн. основного боргу, припинити.
5. В частині стягнення 4906,80грн. штрафу, відмовити.
Суддя П. Р. Слободян