Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
Іменем України
22.02.2011
Справа №5002-22/17223-2007
за позовом - ОП «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокоммуненерго», м. Керч, вул. Кірова, 79
до відповідача - Керченської міської лікарні № 2, м. Керч, вул. 12 Квітня, 1
про стягнення 32284,79 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Міхєєва Л.В., представник, дов від 12.01.2011 року
Обставини справи:
Позивач - ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокоммуненерго» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Територіального медичного об'єднання № 2, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 32284,79 грн., у тому числі: заборгованість за відпущену теплову енергію за договором № 185 в сумі 28949,77 грн., збитки від інфляції - 2616,02 грн., 3% річних - 719,00 грн., мотивуючі позовні вимоги неналежним з боку відповідача виконанням зобов'язання щодо оплати виставлених позивачем рахунків, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 28949,77 грн.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, просить суд в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25.03.2008 року провадження по справі № 2-14/17223-2007 зупинено до розгляду справи № 2-1/1706-2008А.
За резолюцією Заступника Голови Господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. від 30.09.2008 року справу № 2-14/17223-2007 передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.10.2008 року справу № 2-14/17223-2007 прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А. із привласненням справі № 2-22/172223-2007, справу призначено до розгляду.
Відповідач надав суду пояснення по суті спору, відповідно до яких просить суд в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 30.03.2010 року провадження по справі № 2-22/17223-2007 зупинено провадження по справі до завершення розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду по адміністративній справі № 2-1/1706-2008А.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 09.11.2009 року провадження по справі № 2-22/17223-2007 поновлено, справу призначено до розгляду.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01.12.2009 року провадження по справі зупинено до завершення розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду по адміністративній справі № 2-1/1706-2008А.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 11.01.2011 року провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 09.02.2011 року змінено назву відповідача з «Територіального медичного об'єднання № 2» на «Керченська міська лікарня № 2».
Позивач в судове засідання не з'явився, 21.02.2011 року до суду надійшла заява позивача про відмову від позовних вимог та припинення провадження по справі на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Але, суд відхиляє вказану заяву з огляду на те, що подана до суду заява підписана директором філії «В.Я. Супрун», однак, суд звертає увагу на те, що доказів повноважень особи, яка підписала таку заяву, суду надано не було.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -
встановив:
Позивач, як виробник послуг по теплопостачанню, керуючись Правилами користування тепловою енергією, 09 лютого 2006 року уклав з відповідачем договір №185 на відпуск теплової енергії на потреби опалення при наявності приладів обліку, зі строком дії п'ять років.
Відповідно до укладеного договору постачальник прийняв на себе зобов'язання поставляти теплову енергію до споруд відповідача (споживача), загальна площа яких складає 10863,00 м.кв., які розташовані в м. Керчі по вул. 12 Квітня, 1.
В свою чергу відповідач відповідно до п. 4.5. договору прийняв на себе обов'язок на підставі наданого рахунка сплачувати вартість відпущеної теплової енергії в термін до 20-го числа місяця, що минає.
Однак, позивач вказує на те, що відповідач прийняті на себе зобов'язання належним чином не виконував, оплату робив не в повному обсязі, у зв'язку з чим, за ним утворилася заборгованість.
Так, за період з листопада 2006 року по квітень 2007 року включно позивач відпустив відповідачу теплову енергію на суму 203273,17 грн. Відповідно відомостей бухгалтерського обліку, за спірний період відповідачем сплачено 174323,40 грн. Таким чином заборгованість склала 28949,77 грн.
У зазначений період між сторонами з метою підтвердження достовірності сум нарахувань за відповідні місяці та оплат у погашення цих нарахувань, неодноразово проводилося звірення взаємних розрахунків, про що складалися належні акти.
Однак, згідно з актом звірки взаємних розрахунків, який був складений станом на 01.01.2007 року заборгованість утворилась внаслідок не прийняття відповідачем сум нарахувань вартості теплової енергії у листопаді та грудні 2006 року. Тому, в подальшому при звіренні взаємних розрахунків заборгованість у сумі 29949,77 грн. не змінювалась.
Зазначена сума виникла тому, що у листопаді 2006 року позивач здійснив розрахунок вартості теплової енергії по тарифу 805,20 грн. за 1 Гкал, якій був затверджений наказом № 88 від 30.06.2006 року, тоді як відповідачем прийняті нарахування, яки розраховані відповідно до тарифу 210,64 грн. за 1 Гкал.
Позивач вказує, що первісно, підприємство внаслідок помилкового застосування тарифу 210,64 грн. за 1 Гкал, який був затверджений рішенням Виконкому Керченської міської ради № 987 від 25.10.2006 року виставило відповідачеві рахунок за листопад 2006 року в сумі 8391,90 грн. Але, оскільки таки існує спеціально визначений у законі порядок застосування тарифів для проведення розрахунку за теплову енергію позивач письмово повідомив відповідача про допущену помилку та надав інший рахунок, в якому був застосовано діючий тариф та який відповідач до сплати не прийняв.
Таким чином виникла розбіжність у рахунку за листопад 2006 року в сумі 23687,27 грн.
Розбіжність у грудні 2006 року в сумі 5262,50 грн. виникла внаслідок не прийняття відповідачем до сплати вартості теплової енергії в сумі 47438,20 грн. та не обґрунтованого прийняття до сплати вартості в сумі 42175,50 грн.
Таким чином, сума заборгованості склалася внаслідок розбіжностей за листопад-грудень 2006 року сумі 28949,77 грн.
Позивач вважає, що згідно з укладеним договором відповідач повинен був сплачувати вартість теплової енергії по тарифу 384,14 грн. за 1 Гкал, але внаслідок змін у вартості енергоносіїв та собівартості теплової енергії постійно змінювався тариф, якій підлягав застосуванню, про що було окремо зазначено у п. 4.11. договору № 185.
Позивач посилається на те, що відповідно з Законом України «Про теплопостачання» № 2633 від 02.06.2005р., якій визначає загально-правові принципи діяльності у галузі теплопостачання, нормативне формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахування змін цін на енергоносії та інших витрат є загальним принципом господарської діяльності у галузі теплопостачання. Так згідно із статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи, які сформовані с урахуванням собівартості виробництва теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування. Обов'язок доведення до споживачів тарифів згідно зі статтею 25 Закону покладається на виробника.
Відповідно із статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» якій визначає загальні засади господарських відносин у сфері надання та споживання комунальних послуг, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги також належить до повноважень органів місцевого самоврядування. При цьому пунктом 5 статті 31 зазначеного Закону визначено, що у разі зміни вартості послуг новий тариф повинен бути доведений до відома споживачів не менш як за 30 днів до його введення.
Рішенням Керченської міської ради № 987 від 25.10.2006 року був введений тариф на опалюваний сезон 2006-2007р. у розмірі 210,64 грн. за 1 Гкал. Зазначене рішення було опубліковано у міській газеті «Керченский рабочий» №123 від 31 жовтня 2006 року.
Таким чином, позивач вважає, що рішення про затвердження тарифів, нові тарифи могли бути застосовані до розрахунків вартості теплової енергії починаючи з 01 грудня 2006 року.
Але, позивач помилково 30.11.2006 року надав відповідачу рахунок № 10109, в якому вартість спожитої теплової енергії була розрахована по тарифу 210,64 грн. за 1 Гкал, тоді як на цей місяць діяв тариф 805,20 грн. за 1 Гкал затверджений наказом № 88 від 30.06.2006 року, тому, позивач вважає, що відповідач не обґрунтовано відмовився прийняти до розрахунку тариф 805,20 грн., чим порушив права та майнові інтереси позивача.
Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Наказом № 88 від 30.06.2006 року ОП «Кримтеплокоммуненерго» затверджені тарифи на теплову енергію і послуги теплопостачання для інших споживачів в розмірі: - за 1 Гкал теплової енергії з ПДВ - 805,20 грн.
Як вказувалось раніше, рішенням Керченської міської ради № 987 від 25.10.2006 року був введений тариф на опалюваний сезон 2006-2007р. у розмірі 210,64 грн. за 1 Гкал. Зазначене рішення було опубліковано у міській газеті «Керченский рабочий» №123 від 31 жовтня 2006 року.
Відповідно до статті 6 та пункту 2 статті 7 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» встановлено, що з 01.01.2005 року зобов'язання з затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги входить до компетенції органів місцевого самоврядування.
Згідно з пунктами 3, 4 статті 31 Закону, органи місцевого самоврядування повинні розглянути надані підприємствами розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво та реалізацію послуг теплопостачання та затвердити їх на сесіях міських рад. А у випадку затвердження тарифів нижче розміру економічно обґрунтованих витрат, передбачити дотацію у відповідному місцевому бюджеті.
Постановою Господарського суду АР Крим від 06.05.2008 року у адміністративній справі № 2-1/1706-2008А за адміністративним позовом ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», до відповідачів - Керченської міської ради, Виконавчого комітету Керченської міської ради, про визнання недійсним з моменту прийняття рішення №1095 від 13.11.2006р., яким внесено зміни в рішення Виконавчого комітету Керченської міської ради від 25.10.2006р. №987 «Про тарифи на послуги теплопостачання в м. Керч», зокрема зазначене рішення доповнено пунктом 7, яким передбачено введення тарифів на послуги теплопостачання з 01.11.2006р. - адміністративний позов задоволено, визнати нечинним рішення Виконавчого комітету Керченської міської ради №1095 від 13.11.2006р. «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 25.10.2006р. №987 «Про тарифи на послуги теплопостачання в місті Керчі».
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.07.2008 року у справі № 2-1/1706-2008А апеляційну скаргу Виконавчого комітету Керченської міської ради задоволено, постанову Господарського суду АР Крим від 06.05.2008 року у справі № 2-1/1706-2008А скасовано, прийнято нову постанову, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.11.2010 року № К-13671/08 (справа № 2-1/1706-2008А) касацій скаргу ОП «Кримтеплокоммуненерго» в особі Кримської філії ОП «Кримтеплокоммуненерго» залишено без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.07.2008 року - без змін.
Таким чином, суд вважає за необхідне зауважити те, що відповідачем здійснювалась оплата вартості спожитої теплової енергії за тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування, що віднесено до його компетенції, в той час як позивач виставляв рахунки відповідачу на оплату вартості теплової енергії за тарифом, встановленим самим позивачем, що, на думку суду, є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству.
Більш того, сторони пояснили суду, що сума боргу за даним позовом по суті є результатом різниці між застосуванням тарифів, в той час, як на думку суду, обґрунтованим було застосування тарифу, встановленого на опалюваний сезон 2006-2007р. у розмірі 210,64 грн. за 1 Гкал.
Оскільки при розгляді справи встановлена безпідставність позовних вимог щодо стягнення суми боргу за договором № 185 від 09.02.2006 року, то позовні вимоги відносно стягнення з відповідача нарахованих, індексу інфляції та 3% річних задоволенню також не підлягають.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
вирішив:
В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Повне рішення складено 22.02.2011 року.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.