21.02.11
Чернігівської області
м. Чернігів тел. 672-847
просп. Миру,20 тел.698-166
“21” лютого 2011 року Справа №8/158/21
За позовом: Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави
в особі позивачів: 1. Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації, бульвар Шевченка, 16, м. Київ, 01133
2. Фонду державного майна України, вул. Кутузова, 18/9, м. Київ, 01133
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Полтавський державний центр науково-технічної і економічної інформації, вул. Фрунзе, 21, м. Полтава, 36000
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, пр-кт. Миру, 43, м. Чернігів, 14000
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (фактична адреса: АДРЕСА_1)
про визнання недійсними договору купівлі-продажу та доповнення до нього
Судді Т.Г. Оленич, Н.Ю. Книш, Ж.В. Блохіна
від позивача-1: Ногін В.В. -завідувач сектора юридичного забезпечення, довіреність №1/06-1-124 від 04.10.2010р.
від позивача-2: Семеній М.В. -заступник начальника відділу юридичної роботи регіонального відділення, довіреність №30 від 06.01.2011р.
від відповідача: Теслюченко Т.Л. - начальник відділу юридичної роботи, довіреність №10-6-00174 від 18.01.2011р.
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: не з'явився
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Максімова М.Є. - представник, довіреність від 22.07.2009р. зареєстрована в реєстрі за №2299
У розгляді справи приймала участь Федорченко Л.А. -начальник відділу прокуратури Чернігівської області.
Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі позивачів подано позов до відповідача про визнання недійсним договору купівлі-продажу №30/74 від 08.07.1994р. та доповнення до нього від 03.08.1995р., які укладені між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Чернігівській області та товариством покупців членів трудового колективу Чернігівського державного підприємства обчислювальної техніки і інформатики про продаж цілісного майнового комплексу, в частині включення до складу цього комплексу приміщення по АДРЕСА_2, як таких, що не відповідають вимог закону.
Відповідач в письмовому відзиві проти позову не заперечує.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів -Полтавське державне ЦНТЕІ -вважає позовні вимоги обґрунтованими, та повністю їх підтримує, зазначаючи, що підприємство є балансоутримувачем адміністративної будівлі, розташованої по вул.Фрунзе, 21 у м.Полтаві. Вказаний об'єкт внесений до Єдиного реєстру об'єктів державної власності ФДМ України. Міністерство освіти і науки України, яке, за твердженням Полтавського державного ЦНТЕІ, є органом управління державним майном, ніколи не дозволяло жодній юридичній або фізичній особі проводити приватизацію державного майна -вищевказаної адмінбудівлі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ОСОБА_1 -з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними та зазначає, що позивачі, в інтересах яких заявлено позов, не є сторонами спірного договору купівлі-продажу від 08.07.1994р. та доповнення до нього від 03.08.1995р., а тому не можуть заявляти вимоги про визнання цих договорів недійсними. Позивачами не надано доказів реєстрації за ними права власності на спірне нерухоме майно: адмінбудівлю, розташовану по вул.Фрунзе,21, у м.Полтаві, навпаки, за твердженням третьої особи, право власності на цю будівлю в 2009р. зареєстровано за ЗАТ “Чернігівське підприємство обчислювальної техніки і інформатики”. Крім того, як зазначає третя особа, вказана будівля була придбана Чернігівським державним підприємством обчислювальної техніки і інформатики на підставі договорі купівлі-продажу від 24.07.1990р. На час створення Полтавського державного підприємства обчислювальної техніки і інформатики адмінбудівля на балансі цього підприємства не перебувала. Спірний об'єкт знаходився на балансі Чернігівського ПОТІ, в тому числі і на дату проведення приватизації. Також, третя особа посилається на факти щодо правомірності укладення оспорюваних договорів, які встановлені Верховним Судом України по справі №6-28680св09 та Вищим господарським судом України по справі №40/30.
Ухвалою господарського суду від 09.02.2011р. у зв'язку з припиненням юридичної особи -Закритого акціонерного товариства «Чернігівське підприємство обчислювальної техніки і інформатики», яке було вказано в позовній заяві як відповідач-2, провадження у справі щодо вказаного учасника припинено.
Таким чином, єдиним відповідачем у справі є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, яке було зазначено в позовній заяві як відповідач-1.
В розгляді справи 21.02.2011р. прийняли участь прокурор, уповноважені представники позивачів, відповідача-1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів в судове засідання не з'явився, хоча вказана третя особа, була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення засідання господарського суду по слуханню справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення їй ухвали суду.
Оскільки явка представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом учасника судового процесу, яким вказана третя особа не скористалась. Крім того, присутні в судовому засіданні учасники судового процесу проти розгляду справи у відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів не заперечували. Враховуючи вищевикладене, суд вирішив за доцільне здійснити розгляд справи у відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів.
Документи, витребувані ухвалою від 09.02.2011р., третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів, на момент проведення судового засідання до господарського суду не надійшли.
В судовому засіданні позивачем-1 повідомлено про намір відшукати в архіві додаткові документи, що могли б підтвердити обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Оскільки строк розгляду господарського спору закінчується 23.02.2011р., позивачем-1 подано письмову заяву про продовження строку вирішення спору на 15 днів до 10 березня 2011 року.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд приходить до висновку, що клопотання позивача-1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
В силу ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально -більшістю голосів суддів.
При цьому, в силу ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Однак відповідно до ч.3 зазначеної статті, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.
Враховуючи, що на момент проведення судового засідання від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів, не надійшли витребувані судом документи, які мають значення для вирішення спору, а також приймаючи до уваги складність справи, та з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання позивача-1 та продовжити строк вирішення спору на 15 днів до 10 березня 2011 року включно.
Керуючись ст.ст.4-3, 4-7, 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Продовжити строк вирішення спору у справі №8/158/21 до 10 березня 2011 року включно.
Судді Т.Г. Оленич
Н.Ю. Книш
Ж.В. Блохіна