Рішення від 22.02.2011 по справі 16/2550

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року Справа №16/2550

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем Волна С.В., за участю представників сторін:

позивача: Дахненко О.М. - за довіреністю у справі;

першого відповідача: не з'явився;

другого відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Індекс -Банк" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та до товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" про стягнення 1 443 456,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем пред'явлено позов до боржника (СПД ОСОБА_2) та до його поручителя (ТОВ "Кристал") про стягнення (солідарно) простроченої заборгованості по кредиту в загальному розмірі 1 446 544,18 грн. з яких: 1 342 434,87 грн. строкової заборгованості по кредиту, 32 387,04 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 68 634,49 грн. прострочених процентів за користування кредитом, 3 087,78 грн. пені на несплату кредиту на підставі кредитного договору № 55/201 від 02 липня 2008 року та договору поруки № 55/201-п від 02 липня 2008 року. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Представники відповідачів в останні судові засідання не з'являлися, причини неявки не відомі. Першим відповідачем подано суду зустрічний позов від 28.01.2011 року, який ухвалою від 22.02.2011 року залишено без розгляду через ненадання суду витребуваних матеріалів та неявку представника в засідання.

Суд вважає, що неявка представників відповідачів розгляду спору не перешкоджає та ухвалює розгляд справи провести за відсутності представників відповідачів за наявними документами згідно ст. 75 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

02 липня 2008 року між акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" в особі філії "Черкаська дирекція" АТ "Індекс - Банк" (позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір № 55/201 (далі кредитний договір), у відповідності до якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії, у валюті, у розмірі 200 000,00 доларів США, а відповідач зобов'язується прийняти кредит, використовувати його за цільовим призначенням, сплатити плату за Кредит та повернути позивачу кредит в повному обсязі в порядку та у строки обумовлені договором. Строк функціонування кредитної лінії з 02 липня 2008 року по 01 липня 2018 року (п. 1.1 кредитного договору). Сторонами також укладено і графік погашення суми кредиту (а.с. 14).

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Укладений кредитний договір цим умовам відповідає.

02 липня 2008р. між акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" в особі філії "Черкаська дирекція" АТ "Індекс - Банк" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кристал" (поручитель) було укладено договір поруки № 55/201-п (далі - договір поруки а.с.17-18), згідно якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання солідарно відповідати перед кредитором по зобов'язанням позичальника, які виникають в останнього з умов кредитного договору № 55/201 від 02 липня 2008 року, щодо повернення в повному обсязі наданого позичальнику кредиту в сумі 200 000,00 доларів США, сплати відсотків та інших платежів (в тому числі пені, штрафів), передбачених кредитним договором (п. 1.1 договору поруки).

30 жовтня 2009 року між позивачем та першим відповідачем було укладено договір № 2 (а.с. 15) про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 55/201 від 02.07.2008 року яким було змінено графік погашення кредиту та визначено новий порядок нарахування процентної ставки по кредиту, а саме:

- за ставкою 14,75% річних в період з 02.07.2008 р. по 31.10.2009 р.;

- за ставкою 12,75% річних в період з 01.112009 р. по 30.09.2010 р.;

- за ставкою 14,75% річних в період з 01.10.2010 р. до кінця терміну користування кредитом.

При цьому проценти за користування кредитом нараховуються із розрахунку 360 днів на рік.

У відповідності до умов кредитного договору п. 4.2.2. проценти нараховуються щомісячно на наступний робочий день після закінчення чергового періоду нарахування процентів на фактичну заборгованість позичальника за кредитом та за фактичну календарну кількість днів користування кредитом.

Договори укладено сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства. Доказів визнання недійсним чи розірвання обох договорів сторонами у справу не надано.

На виконання умов кредитного договору позивач перерахував першому відповідачу 194 000,00 доларів США, що підтверджується виписками руху коштів по рахунку позичальника (а.с. 51-58).

Заперечень проти неотримання кредитних коштів позичальник суду не надав.

За доводами та розрахунками позивача, позичальник на погашення боргу по кредиту сплатив лише 20 805,00 доларів США. Залишок боргу таким чином складає 173 195,00 доларів США, з яких прострочена заборгованість по кредиту складає 4 080,00 доларів США , а поточна -169 115,00 доларів США.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом п. 7.2.2. кредитного договору позивач має право, письмово повідомивши про це позичальника, вимагати достроково повернути виданий позичальнику кредит у повному обсязі, а позичальник повинен виконати ці вимоги в строк не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Вимогу від 21.12.2010 року про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів ( а.с. 19-20) позичальнику та поручителю було вручено 22.10.2010 року ( а.с. 21). Вимоги банку виконані не були, з чого і виник спір.

На підставі викладеного, позивач довів своє право дострокового стягнення боргу по кредиту і його вимоги підлягають до виконання. Доказів про сплату заборгованості позивачу у повній сумі у справу не подано, а тому до примусового стягнення підлягає борг по кредиту в загальній сумі 173 195,00 доларів США.

Як вказано вище, у відповідності до договору № 2 до кредитного договору ( а.с. 15) проценти за користування кредитом нараховуються:

- за ставкою 14,75% річних в період з 02.07.2008 р. по 31.10.2009 р.;

- за ставкою 12,75% річних в період з 01.112009 р. по 30.09.2010 р.;

- за ставкою 14,75% річних в період з 01.10.2010 р. до кінця терміну користування кредитом.

Сума процентів, що підлягають сплаті, нараховується щомісячно на наступний Робочий День після закінчення чергового Періоду Нарахування Процентів та в день повного погашення кредиту та в останній Робочий День грудня відповідного року на фактичну календарну кількість днів користування Кредитом у відповідному періоді, та охоплює період з дня надання Кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості по кредиту ( не враховуючи цей день) (п. 4.2.2). Нараховані проценти сплачуються Позичальником у Валюті Кредиту щомісячно до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за Періодом Нарахування Процентів та в день повного погашення Кредиту за минулий період Нарахування Процентів, відповідно до графіку погашення (п. 4.2.3). У разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов'язаний протягом всього терміну прострочення і до повного повернення кредиту сплачувати банку проценти у розмірі та порядку всиновленому цим договором ( п. 4.2.4).

За доводами та розрахунками позивача, починаючи з червня 2010 року позичальник почав допускати заборгованість по сплаті процентів, яка станом на грудень 2010 року досягла розміру 8 646,32 доларів США.

Заперечень проти правильності розрахунку боргу по процентах у справу не надано. Розрахунок процентів зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору. Строки сплати процентів за період червня-грудня 2010 року є такими, що настали, доказів сплати процентів у повному розмірі в справу не подано, а тому до примусового стягнення належить 8 646,32 доларів США процентів.

Заборгованість по кредиту та процентах позивач просить стягнути у гривневому еквіваленті до суми боргу, яка становить 1 374821,91 грн. по кредиту та 68 634,49 грн. по процентах. Такі вимоги не суперечать положенням чинного законодавства та не порушують прав сторін, а тому підлягають до задоволення.

Згідно п. 10.1.1. кредитного договору, у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з Боргових зобов'язань Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банка пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням Боргового зобов'язання за весь час прострочення. Пеня, передбачена цим договором нараховується Банком у валюті заборгованості та сплачується позичальником у національній валюті заборгованості за офіційним курсом НБУ на дату здійснення відповідного платежу.

Така умова договору про встановлення розміру пені відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 549 ЦК України, згідно якої пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за нормами якого розмір пені, що підлягає сплаті, не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ за період нарахування.

За розрахунками позивача, за період з 14.06.2010 року по 02.12.2010 року Позичальник повинен сплати пеню за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 779,93 грн., а по прострочених процентах - 2 307,85 грн., а всього - 3 087,78 грн.

Розрахунок пені по кредиту та по процентах зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору. Докази про сплату пені в справі відсутні, а тому дана вимога підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання підлягають до виконання належним чином та у встановлений договором строк.

На підставі викладеного, до примусового стягнення на користь позивача належить:

- 169 115,00 доларів США ( що еквівалентно 1 342 434,87 грн.) - строкової заборгованості по кредиту;

- 4 080,00 доларів США ( що еквівалентно 32 387,04 грн.) простроченої заборгованості за кредитом;

- 8 646,32 доларів США ( що еквівалентно 68 634,49 грн.) прострочені проценти за користування кредитом;

- 3 087,78 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів

Загальна сума кредитної заборгованості позичальника становить 1 446 544,18 грн.

Сторонами по справі складено акт звірки заборгованості по кредитним зобов'язанням позичальника станом на 02.12.2010 року, яким підтверджено існування заборгованості позичальника перед позивачем у вказаному розмірі.

Позивач просить стягнути з відповідачів нараховану заборгованість солідарно, як із позичальника так і з його поручителя. При цьому судом встановлено наступне:

У відповідності до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Згідно ст. 543 ЦК у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як вказано вище, пунктом 1.1 договору поруки (а.с. 17-18) між позивачем та другим відповідачем було передбачено, що ТОВ "Кристал" зобов'язалося солідарно відповідати перед Кредитором по зобов'язаннях Позичальника, які виникають в останнього з умов кредитного договору № 55/201 від 02 липня 2008 року, щодо повернення в повному обсязі наданого Позичальнику кредиту в сумі 200 000,00 доларів США, сплати відсотків та інших платежів ( в тому числі пені, штрафів), передбачених Кредитним договором. Згідно п. 2.2.1 кредитного договору, при настанні права у позивача вимагати дострокового виконання сплати позичальником боргу по кредиту, поручитель зобов'язаний погасити без будь-яких заперечень платежі, передбачені кредитним договором.

Підстав припинення зобов'язання поруки другий відповідач - ТОВ "Кристал" суду не вказав.

Таким чином, до стягнення з відповідачів, як солідарно зобов'язаних осіб підлягає заборгованість позичальника фізичної особи підприємця ОСОБА_2 за кредитним договором № 55/201 від 02.07.2008 року в загальній сумі 1 446 544,18 грн. з яких: 1 342 434,87 грн. строкової заборгованості по кредиту, 32 387,04 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 68 634,49 грн. прострочених процентів за користування кредитом, 3 087,78 грн. пені за несплату кредиту та процентів.

В засідання 22.02.2011 року позивач подав заяву про забезпечення позову від 22.02.2011 року, якою просить накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно обох відповідачів по справі з мотивів, що позичальник є одночасно і боржником перед АБ "Кліринговий дім" і за виконавчим листом № 2-1996 від 22.04.2010 року вже накладено арешт на кошти позичальника в межах суми 708 522,03 грн. Суд вважає, що у задоволенні даного клопотання позивачу слід відмовити, виходячи з такого: у відповідності до ст. 66 ГПК України заходи забезпечення позову вживаються у випадку, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Прикладені позивачем судові рішення не містять вказівки на сторони процесу, оскільки вони замінені позначками Особа 1 та Особа 2, а тому не можливо перевірити чи стосуються ці рішення обох відповідачів, чи лише позичальника. Майно не є прямим предметом спору у даній справі, а тому накладення арешту на майно не має прямого причинного зв'язку із стягненням грошей, а є лише ймовірним джерелом погашення боргу в ході виконавчого провадження. Доказів про те, що через невжиття заходів забезпечення позову майно відповідачів може зникнути чи зменшитися в ціні, позивач не надав. Суд вважає, що заява про забезпечення позову є недостатньо вмотивованою, а тому у її задоволенні позивачу слід відмовити повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідачів на користь позивача солідарно підлягають стягненню державне мито в повному розмірі 14 465,44 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 66,67, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та з товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал", Черкаська область, м. Городище, вул. Г. Чорнобиля, 157, кв.53 на користь публічного акціонерного товариства "Індекс - Банк" м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4 --- 1 342 434,87 грн. строкової заборгованості по кредиту, 32 387,04 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 68 634,49 грн. прострочених процентів за користування кредитом, 3 087,78 грн. пені за несплату кредиту та процентів, 14 465,44 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських

Попередній документ
13933311
Наступний документ
13933314
Інформація про рішення:
№ рішення: 13933313
№ справи: 16/2550
Дата рішення: 22.02.2011
Дата публікації: 01.03.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Черкаської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування