73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
15.02.2011 Справа № 4/203-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної екологічної інспекції в Херсонській області
до Антонівської селищної Ради Дніпровського району м. Херсона
про стягнення 6210грн. 93 коп.
за участю
представників сторін:
від позивача: юрист Грек С.І.
від відповідача - не прибули
Державна екологічна інспекція в Херсонській області (позивач по справі) звернулася з позовом про стягнення з Антонівської селищної ради (відповідач) 6210грн. 93коп. шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок того, що відповідач без відповідного дозволу проводив будівельні роботи, пов'язані з відвантаженням ґрунту забрудненого будівельними відходами в районі проїзду до берега річки Дніпро біля житлових будинків по вул. Червоноармійська № 2г та вул. Дніпровська № 2д, чим спричинив засмічення земельної ділянки площею 9,13 кв.м., про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 03-12/113 від 11.06.2009року.
Ухвалою від 29.09.2009 року зупинено провадження по справі до вирішення по суті іншої, пов'язаної з нею, справи № 2а-11580/09/2170 за позовом Антонівської селищної ради до державної екологічної інспекції в Херсонській області про визнання протиправними дій державної екологічної інспекції в Херсонській області по складанню акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.06.2009року та винесенню рішення № 01-32/43 від 12.06.2009року "Про тимчасову заборону (зупинення) робіт по берегоукріпленню, що здійснює Антонівська селищна рада в районі вул. Червоноармійській в смт. Антонівка м. Херсона; а також скасування акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.06.2009року та рішення позивача № 01-32/43 від 12.06.2009року.
27.01.2011року від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому він посилається на те, що справа № 2а-11580/09/2170 розглянута та надав постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2010року, якою залишено без змін постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29.12.2009року.
Оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі усунені, ухвалою від 03.02.2011року суд поновив провадження у справі та призначив розгляд справи в засіданні 15.02.2011року.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення по справі.
Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав.
Ухвала від 03.02.2011року про поновлення провадження у справі та призначення її до розгляду в засіданні 15.02.2011року надіслана відповідачу у встановленому порядку і отримана ним 09.02.2011року, що підтверджується повідомленням Укрпошти. Таким чином відповідач був повідомлений про час і місце розгляду спору.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача, щодо відкладення розгляду справи, до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи спричинить порушення строку її вирішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.12.2006року №548, державна екологічна інспекція в Херсонській області здійснює реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, відтворення та охорони природних ресурсів.
Статтею 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, позивачу, як спеціально уповноваженому органу з питань екології та природних ресурсів, надано право здійснювати контроль за використанням та охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, дотриманням норм екологічної безпеки, а також подання позовів про відшкодування збитків заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
В межах своєї компетенції визначеної законом, позивачем здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території земель та водоохоронних зон Антонівської селищної ради за результатами якої складено акт перевірки №03-12/113 від 11.06.2009року.
Акт складено першим заступником головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Філіною О.М., старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Розискул С.М. та Хіменко С.М., за участю голови Херсонської міської організації Української екологічної організації “Зелений світ” Буянова П.М. та в присутності селищного голови Семенчева І. І.
Відповідно до зазначеного акту перевірки на території водоохоронних зон смт.Антонівка, які належать відповідачу, в районі проїзду до берега річки Дніпро біля житлових будинків по вул. Червоноармійській, 2 “г” та вул. Дніпровська, 2 “д” здійснюються будівельні роботи, пов'язані з відвантаженням ґрунту, забрудненого будівельними відходами (уламки шиферу, залізобетонних конструкцій, каменю ракушняку, деревини, залишок дошок). Зазначена грунтова суміш з підвищеного берега р. Дніпро із застосуванням автотранспортної техніки зсовується в заплавну частину р.Дніпро. Відстань від межі зсунутого грунту до межі води річки Дніпро становить 2 метри.
Площа засміченої ділянки відповідно до акту перевірки від 11.06.2009року та протоколу обміру забрудненої земельної ділянки становить 9,13 кв.м., з об'ємом відходів 4 куб.м.
11 червня 2009 року позивачем винесено припис №0308/1015-500/09 про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства яким зобов'язано відповідача надати до державної екологічної інспекції матеріали на підставі яких здійснюється забудова смт.Антонівка, проект берегоукріплення берегової зони та висновок державної екологічної експертизи щодо проекту берегоукріплення, дозвіл на проведення будівельних робіт та інші. Термін надання зазначених матеріалів було визначено не пізніше 20.06.2009року.
Документального підтвердження виконання припису позивача відповідачем не надано.
Крім того, Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області 12.06.2009року прийнято рішення №01-32/43 про тимчасову заборону з 15.06.2009року здійснення робіт по берегоукріпленню, а також отримання висновків державної екологічної експертизи на проведення зазначених робіт. Рішення надіслано відповідачу 15.06.2009року рекомендованим листом.
В обґрунтування заявленого позову про відшкодування шкоди позивач посилається на ст.1166 Цивільного Кодексу України, ст. 68, ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", зазначаючи, що відповідач порушив вимоги ст.ст. 33 Закону України “Про відходи”, ст. 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовищ”, відповідно до яких дозволяється розміщення відходів лише за наявності спеціального дозволу у межах встановлених лімітів з додержанням екологічних та санітарних норм, а несанкціоноване скидання і розміщення відходів на території міст та інших населених пунктів забороняється.
Згідно до ч.1, 2 ст. 18 Земельного Кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Згідно ст. 19 Земельного Кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельна ділянка на якій, встановлено порушення, розташована на березі річки Дніпро на відстані 2 метрів від узрізу води, тобто вона відноситься до категорії земель водного фонду.
Статтею 96 Земельного Кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання земель за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Згідно з п.5 ст. 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації, які розміщують, проектують, будують реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об'єкти, а також проводять дослідну діяльність, що може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та його органам на місцях спеціальну заявку про це.
Статтею 55 вищезазначеного Закону встановлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.
Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях в межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Несанкціоноване скидання і розміщення відходів на території міст та інших населених пунктів за правилами статті 33 Закону України ”Про відходи” забороняється.
Відповідно до статті 21 Закону України ”Про відходи” саме відповідач, як орган місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами, забезпечує здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.
Відповідальність за порушення земельного законодавства встановлена ст. 211 ЗК України, згідно якої громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, в тому числі і за засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст. 1166 ЦК України, згідно ч. 1 та ч. 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що саме особа, яка завдала шкоди доводить відсутність своєї вини, оскільки даною правовою нормою вина причинителя шкоди презумується.
Проте, відповідач ніяким чином не довів, що шкода заподіяна не з його вини і не спростував жодними документами викладені в позовній заяві факти.
Більше того, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.06.2009року, на підставі якого позивачем нараховано розмір шкоди, був оскаржений відповідачем до Херсонського окружного адміністративного суду, постановою якого від 29.12.2009року по справі №2-а-11580/09/2170, залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2010року підтверджено, що позивач при здійсненні перевірки дотримання природоохоронного законодавства і складанні акту від 11.06.2009року та при прийняті рішення від 12.06.2009року діяв в межах своїх повноважень, на підставі і в спосіб, передбачений Конституцією та законами України, тому його дії визнані правомірними.
Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Шкода за порушення природоохоронного законодавства повинна відшкодовуватися в розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення, або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення - на час його виявлення.
Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки №171 від 27.10.1997 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 року за №285/2725 встановлено порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
Відповідно до вимог вищезазначеної Методики позивачем обгрунтовано нараховано розмір шкоди в сумі 6210грн.93коп.
Враховуючи викладене, матеріалами справи доведено порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, розмір шкоди позивачем обраховано правомірно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд,
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона смт. Антонівка вул. Будьоного 48-а (інші реквізити суду невідомі):
а) на користь державної екологічної інспекції в Херсонській області м.Херсон провулок Козацький № 10 та зарахувати до спеціального державного фонду охорони навколишнього природного середовища на р/р № 31517921700006 Антонівської селищної ради Херсонської області у ВДК м. Херсон МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230, код ККД 24062100 - 6210грн.93коп. шкоди;
б) в доход державного бюджету -одержувач управління Державного казначейства у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 -102грн.00коп. витрат по сплаті державного мита.
Наказ надіслати ДПІ м. Херсона;
в) в доход державного бюджету на рахунок р/р 31218264700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22050003 символ звітності банку 264 - 236грн.00коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя З.І. Ємленінова
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 21.02.2011р.