Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" лютого 2011 р. Справа № 5023/097/11
вх. № 097/11
Суддя господарського суду Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Люшня Н.А.
за участю представників сторін:
позивача - Рубанець А.О.,доручення від 03.06.2010 р.
відповідача - Глушков О.В. та Донський Д.Б. за дорученням від 26.01.2011 р.
розглянувши справу за позовом ПАТ компанія "Райз", м. Київ
до ПСП "Вільшанське" с. Вільшани
про стягнення 13533,58 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 8675,37 грн. боргу та 4858,20 грн. річних мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань щодо оплати поставленої позивачем продукції по договору поставки № 0703/040 від 11 лютого 2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду від 10 січня 2011 року про порушення провадження у справі № 5023/097/11 розгляд справи було призначено на 02 лютого 2011 року.
В судове засідання 02 лютого 2011 року позивач не з'явився, витребувані судом доказів по справі не надав, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідач в призначене засідання суду не з'явився, проте направив на адресу суду заяву (вх. № 2606 від 31.01.2011 року), за якою просив суд відкласти судове засідання на більш пізніший термін, у зв'язку з неможливістю явки його представника.
Ухвалою суду від 02 лютого 2011 року відмовлено відповідачу у задоволенні заяви, розгляд справи відкладено на 21 лютого 2011 р.
18 лютого 2011 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (вх. № 3068 від 18.02.2011 р.) із доданими документами.
Позивачем через канцелярію суду подано супровідний лист (вх. № 3176 від 21.02.2011 р.) із доданими до нього документами.
В засідання суду 21 лютого 2011 року сторони з'явились.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, залучає їх до матеріалів справи.
Позивач в засіданні суду 21 лютого 2011 року позовні вимоги підтримує.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд визнав позовні вимоги позивача не обґрунтованими та не підлягаючими задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
З посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки на умовах товарного кредиту № 0703/040 від 11 лютого 2008 року та на протокол ПП-10040-00149 від 05 серпня 2009 року позивачем пред'явлено до стягнення 8675,37 грн. боргу та 4858,20 грн. річних.
Проте, як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов договору № 0703//040 від 11 лютого 2008 року передано відповідачу продукцію на загальну суму 339849,45 грн., про що свідчать видаткові накладні та акти здачі-прийняття робіт, які містяться в матеріалах справи.
Відповідачем, шляхом оплати та шляхом передання позивачу товару, що підтверджено представником позивача в судовому засіданні 21 лютого 2011 року, в цілому проведено розрахунок із позивачем за договором № 0703/040 від 11 лютого 2008 року в сукупному розмірі 339849,45 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
На підставі наведеного, враховуючи частково проведену відповідачем оплату отриманої від позивача продукції коштами, а також прийняття товару від відповідача в рахунок оплати за договором № 0703/040 від 11 лютого 2008 року, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення на його користь із відповідача суми основного боргу не підлягаючими задоволенню. Інших накладних, яки б підтверджували передання продукції від позивача відповідачу на заявлену суму 8675,37 грн. позивачем не надано.
Суд не бере до уваги посилання позивача на протокол № ПП-10040-00149 від 05 серпня 2009 року, оскільки останній не є належним доказом передання продукції відповідачу, більш того, відповідачем здійснювалась оплата за загальний період з 12.02.2008 р. по 27.08.2010 р.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача річних також задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати суд вважає за необхідне залишити судові витрати за позивачем.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Калініченко Н.В.
Повний текст судового рішення по справі № 5023/097/11 підписано 22 лютого 2011 року.