79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.02.11 Справа№ 6/99
За позовом: Приватного підприємства “ТрастТер”, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім”, м.Львів
про: визнання відсутності права на вилучення предмету лізингу
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.
Представники:
від позивача: Яворський В.І.
від відповідача: Гера Г.Г.
Представникам сторін, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.
Суть спору: Позов заявлено приватним підприємством “ТрастТер” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім” про визнання відсутності права у ТзОВ “Компанія “Лізинговий дім” на вилучення предмету лізингу від ПП “ТрастТер” станом на 01.07.2009р.
Ухвалою суду від 11.06.2010р. за даним позовом судом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22.07.2010р. За клопотанням позивача, ухвалою суду від 22.07.2010р. зупинено провадження у справі за даним позовом до набрання законної сили рішень господарського суду Львівської області у справах №№15/47 про визнання недійсною дії відповідача щодо видачі довіреності серія ЯПЗ №579236 від 01.07.2009р. та 19/62 про визнання недійсним договору №394/0308 від 11.03.2008р.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.01.2011р. провадження у справі поновлено на призначено до розгляду на 02.02.2011р. В судовому засіданні 02.02.2011р. судом оголошувалась перерва до 16.02.2011р. Також в даному судовому засіданні позивачем заявлено суду клопотання про витребування у відповідача доказів одностороннього припинення договору фінансового лізингу №394/0308 та 396/0308 від 11.03.2008р. у разі наявності і надсилання повідомлення про усунення порушень.
За згодою представників сторін в судовому засіданні 16.02.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В судовому засіданні 16.02.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем при виконанні договорів фінансового лізингу №№ 394/0308 від 11.03.2008р. та №396/0308 від 11.03.2008р. вилучено предмет лізингу -вісім напіввагонів мод. 12-9745, що підтверджується накладними №147/3 від 01.07.2009р. (три напіввагони) та №147/3 від 01.07.2009р. (п”ять напіввагонів) та довіреністю серії ЯПЗ №579236 від 01.07.2009р. На думку позивача, відповідач не мав права вчиняти дану дію та позбавляти його права користування залізничними напіввагонами, оскільки відповідно до п.10.2 договорів фінансового лізингу у випадку виникнення підстав вилучення майна лізингодавець (відповідач) направляє лізингоодержувачу (позивачу) письмове повідомлення про вилучення майна. Як стверджує позивач у позовній заяві, станом на 01.07.2010р. повідомлення про вилучення майна не надсилалось, а також були відсутні підстави, передбачені в п. 10.1 договорів фінансового лізингу для вилучення майна.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 02.02.2011р., просить припинити провадження у справі оскільки, на його думку, відповідач звертався з даного предмету спору до суду, зокрема про визнання дій відповідача щодо вилучення напіввагонів при виконанні договорів фінансового лізингу від 11.03.2008р. №394/0308 та № 396/0308 незаконними та вчиненими без достатніх підстав. Рішенням господарського суду Львівської області від 17.12.2009р. у справі №22/241, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2010р., відмовлено в задоволенні вказаних позовних вимог. Як стверджує відповідач у відзиві на позов, предметом спору у справі № 22/241 було повернення майна здійсненого на умовах укладених між сторонами договорів фінансового лізингу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
11.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім” (лізингодавець) та Приватним підприємством “Траст Тер” (лізингоодержувач) укладено договори фінансового лізингу (оренди) № 396/0308 та №394/0308 відповідно до умов яких відповідачем передано позивачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно: напіввагон 4-х вісний в кількості 3 шт. та відповідно - 5 шт. відповідно до додатку №1 до згаданих договорів.
Відповідно до п. 10.1 згаданих договорів, майно вилучається з користування лізингоодержувача: у випадку одностороннього дострокового припинення дії договору згідно з п. 9.1 договору; лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом двох чергових строків або більше; лізингоодержувач користується майном з порушенням умов договору або призначенням майна.
п. 10.2 договорів фінансового лізингу № 396/0308 та №394/0308 передбачено, що у випадку виникнення підстав вилучення майна згідно з п. 10.1 договору лізингодавець направляє лізингоодержувачу письмове повідомлення про вилучення майна із зазначенням терміну і місця передачі. Після отримання такого повідомлення лізингоодержувач зобов'язаний за свій кошт здійснити повернення майна, про що складається акт прийому-передачі.
При виконанні договорів лізингу відповідачем вилучено у позивача предмет лізингу, представник відповідача діяв на підставі довіреності ЯЗ №579236 від 01.07.2009р. про отримання, оформленої на бланку суворої звітності.
Рішеннями господарського суду Львівської області від 17.12.2009р. у справі № 22/241 та від 16.03.2010р. у справі № 22/51, які набрали законної сили у встановленому законом порядку, встановлено факт порушення ПП “ТрастТер” умов лізингових договорів, наявність підстав для вилучення майна у позивача, реалізації свого права, наданого п.10.1 договору відповідачем, добровільної передачі (повернення) позивачем відповідачу предмету лізингу відповідно до п.10.1 договору; відсутність підстав для визнання незаконними дій відповідача щодо вилучення предмету лізингу.
У постанові Вищого господарського суду України від 29.07.2010р. зазначено, що у зв'язку з порушенням позивачем обов'язку сплачувати лізингові платежі (за договорами фінансового лізингу №394/0308 і №396/0308), відповідач вилучив у позивача предмети лізингу. Факт несплати позивачем лізингових платежів встановлений рішенням господарського суду Львівської області у справі №2/137, яке набрало законної сили.
Дані факти також відображені у рішенні господарського суду Львівської області від 29.04.2010р. у справі № 15/47, залишенним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2010р.
Крім цього, як встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 15.10.2010р. у справі №29/136(10) договір №396/0308 фінансового лізингу від 11.03.2008р., укладений між сторонами був припинений з 01.07.2009р. -з часу підписання сторонами акту приймання-передачі вагонів.
Як вбачається із рішення господарського суду Львівської області від 27.05.2010р. у справі № 19/62, вилучення майна із користування позивача (лізингоодержувача) здійснено позивачем у добровільному порядку відповідно до п.10.1. договору. Даний факт не заперечується і самим позивачем, тобто договір фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р. припинено, предмет лізингу (вагони) повернуто відповідачу (лізингодавцю).
Вказаний ПП “ТрастТер” предмет позову опосередковано пов'язаний з виконанням укладених між сторонами договорів фінансового лізингу, а тому встановлення обставин щодо направлення чи не направлення відповідачем повідомлення про вилучення майна може виступати, як доказ у справі пов'язаній з виконання вказаних договорів.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що повернення майна здійснено на умовах укладених між сторонами договорів фінансового лізингу, тому у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33-35,43,49,82,84 ГПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог приватного підприємства “ТрастТер” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім” про визнання відсутності права у ТзОВ “Компанія “Лізинговий дім” на вилучення предмету лізингу від ПП “ТрастТер” станом на 01.07.2009р. - відмовити повністю.
Суддя