Ухвала
Іменем України
7 лютого 2008 року
Справа № 2-24/10310-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Борисової Ю.В.,
Плута В.М.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
представник позивача - Шевченко Ольга Володимирівна, довіреність № б/н від 10.07.07 - Відкрите акціонерне товариство Електромашинобудівельний завод "Фірма СЕЛМА";
представник відповідача - Долгіх Олена Леонідівна, довіреність № 1504/9/10-0 від 09.02.07 - Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим;
представник відповідача - Куліковський Євгеній Олександрович, довіреність № 23-11.0/06-27 від 04.01.08, Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим;
представник відповідача - Юрченко Сергій Володимирович, довіреність № 53/10-0 від 11.07.07, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим;
представник відповідача - Хеда Володимир Олександрович, довіреність № 68/10 від 06.06.07 - Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим;
прокурор - не з'явився - Прокуратура Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 05.11.2007 у справі № 2-24/10310-2007А
за позовом відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівельного заводу "Фірма СЕЛМА" (вул. Ген. Васильєва, 32-а,Сімферополь,95000)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19,Сімферополь,95015)
за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,95000)
про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 821030,00 грн.
Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень листопад 2004 року в сумі 821030грн.
Перший відповідач проти позову заперечував.
Другий відповідач - Управління Державного казначейства в Автономній Республіки Крим повідомив про реорганізацію та що його правонаступником є Головне управління Державного казначействі України в Автономній Республіці Крим, проти позову також заперечував.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2007 другий відповідач замінений його правонаступником - Головним управлінням державного казначейства України в Автономній Республіці Крим.
Оскільки даний спір суттєво зачіпає інтереси держави, ускладнює забезпечення реалізації державної політики в сфері податкової діяльності, виконанню державними податковими органами покладених на них державою задач та функцій, надходженню платежів до бюджету, керуючись статтями 35, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України, виконуючи повноваження, передбачені статтею 121 Конституції України, прокурор вступив в процес у справі, у відповідності з листом Прокуратури Автономної Республіки Крим від 17.09.2007 (вих. № 5/1-1179 вих/07).
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 05.11.2007 у справі №2-24/10310-2007А задоволено позов відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівельного заводу "Фірма СЕЛМА" до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про стягнення з Державного бюджету України 821030,00 бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівельного заводу "Фірма СЕЛМА" 821030,00грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та 1700грн., судового збору.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим посилається на те, що постанову господарського суду прийнято при порушенні норм матеріального права.
Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що постанову господарського суду прийнято з порушенням вимог діючого бюджетного законодавства та просило апеляційну інстанцію скасувати постанову господарського суду, також просило поновити строк на апеляційне оскарження постанови господарського суду.
Розгляд апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим було призначено судовою колегією на 07.02.2008.
В судовому засіданні, клопотання Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим було задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження.
Сторонами у справі було заявлене клопотання про сумісний розгляд апеляційних скарг Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим в одному судовому засіданні.
Судова колегія порадившись на місці відповідно до частини 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України врахувала можливим задовольнити клопотання сторін та сумісно розглянути вказані апеляційні скарги.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство Електромашинобудівельного заводу "Фірма СЕЛМА" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 30.05.1997 і поставлено на облік у Державній податковій інспекції в місті Сімферополі.
20.01.2005, Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі проведено документальну перевірку податкової декларації з ПДВ Відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівельного заводу "Фірма СЕЛМА" (технопарк) за жовтень, листопад 2004 року. За результатами перевірки складено акт № 9\23-4\20732066 від 20.01.2005.
На підставі вказаного акту, було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000482301\0 від 20.01.2005, яким суми бюджетного відшкодування по ПДВ за жовтень листопад 2004 року були зменшені в картці особового рахунку платника податків відповідно у сумі 404322грн. та 416708грн., усього 821030грн.
В результаті адміністративного оскарження винесеного податкового повідомлення-рішення, скарги були залишені без задоволення та були винесені нові податкові повідомлення-рішення № 0000482301/0 від 18.03.2005, 0000482301\2 від 10.06.2005.
Відкрите акціонерне товариство "Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовними вимогами до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000482301\0 від 20.01.2005, № 0000482301/1 від 18.03.2005, 0000482301\2 від 10.06.2005.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-15\10726-2005 від 09.08-11.08.2005 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариство "Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" задоволені, визнані нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі № 0000482301\0 від 20.01.2005, № 0000482301/0 від 18.03.2005, 0000482301/2 від 10.06.2005р.
Не погодившись з винесеним рішенням суду, Державна податкова інспекція в місті Сімферополі оскаржила його до Севастопольського апеляційного господарського суду. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.10.2005 у справі №2-15/10726-2005 апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим без змін.
Не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду, Державна податкова інспекція в місті Сімферополі оскаржила її до Вищого адміністративного суду України. Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 29.11.2006 скарга залишена без задоволення, а рішення господарського суду та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду - без змін.
Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено підпунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168\97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон № 168).
Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 стаття 7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку , що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податковою періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетом; відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повно суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яке відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термії після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятьох основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
На вимогу частини 1 та 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 податковий орган шляхом проведення перевірок підтвердив достовірність нарахування бюджетного відшкодування та був зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу Держказначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно підпункту 7.7.6 пункту 7.7. статті 7 Закону № 168 на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з Державного бюджету на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Відповідно до підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган після закінчення процедури судового оскарження зобов'язаний протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання рішення суду, надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а орган державного казначейства, у свою чергу відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону протягом 5 операційних днів після отримання висновку податкового органу надає платнику податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування на поточний банківським рахунок.
Однак Державна податкова інспекція в місті Сімферополі до тепер не здійснила бюджетного відшкодування ПДВ позивачу у сумі 821030грн. у встановленому законом порядку та строки.
Державна податкова інспекція в місті Сімферополі проти позову заперечує, оскільки згідно Наказу Державної податкової адміністрації України від 07.02.2005 № 65 облік сум податку на додану вартість по підприємствах технологічних парків і їх учасників ведеться в картках особових рахунків, відкритих за кодом бюджетної класифікації, - 14010140 "сум ПДВ від підприємств технопарків, його учасників і спільних підприємств".
Згідно вимогам Наказу ДПАУ від 30.03.2003 № 466 "Про затвердження змін до податкової звітності по податку на додану вартість", по підприємствах технологічних парків надається податкова декларація по скороченій формі, яка ознаки відшкодування не має. Суми податку на додану вартість залишаються у розпорядженні платника для цільового використання і перераховуються на спеціальний рахунок, а у разі виникнення негативного значення (рядок 24 податкової декларації) сума переноситься в рядок 22 наступного звітного періоду і зменшує суму податкових зобов'язань подальших податкових періодів.
Згідно листа Державної податкової адміністрації України від 14.04.2006 № 7109/7/16-1317 "Про виконання доручення КМУ від 15.03.2006 №9074/1/1-06 і від 26.03.2006 № 11392/1/1-06" "платники податків які були учасниками технологічних парків, результати діяльності від використання інноваційних і інвестиційних проектів відповідно до законодавства, що діє в період діяльності, необхідно було відображати в податковій декларації по податку на додану вартість (скороченою). При цьому суми ПДВ, які підлягають нарахуванню, залишаються в розпорядженні таких платників, а суми ПДВ, які підлягали зменшенню - не підлягають відшкодуванню з бюджету, а зменшують нарахування подальших звітних періодів.
Вказане рішення господарського суду Автономної Республіки Крим проведено в картці особового рахунку по податку на додану вартість по підприємствах технологічних парків, їх учасників і спільних підприємств, згідно з листом Державної податкової адміністрації України від 20.03.2006 №4473/7/19-3117 "Про порядок обліку ПДВ підприємствах технопарків" облік сум податку на додану вартість по підприємствах технологічних парків і їх учасників ведеться в картках особових рахунків, відкритих по позабюджетному рахунку.
Вказані доводи судова колегія до уваги не приймає у зв'язку з наступним.
Пункт 1.2. статті 1 Порядку заповнення та надання податкової декларації по ПДВ від 30.05.1997 передбачає необхідність заповнення податкової декларації по ПДВ в скороченій формі учасниками технопарків, до яких відноситься позивач, лише у разі виникнення позитивної різниці суми ПДВ з метою їх зарахування на спеціальні рахунки.
Проте, оскільки чинним законодавством не врегульовано питання відносно форми (повної або скороченої) надання податкової декларації у випадку виникнення в учасника технологічного парку від'ємного значення ПДВ, то в даному випадку слід керуватись приписами статті 7 Закону № 168/97-ВР.
Таким чином, сама форма декларації (повна чи скорочена) у разі правильного зображення в ній сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню, не є підставою для відмови такому бюджетному відшкодуванню.
Такої ж думки дотримується Вищий адміністративний суд України згідно Ухвалі в 29.11.2006 у справі № 2-15\10726-2005.
До того ж, листи та накази Державної податкової адміністрації України не можуть вносити зміни до закону, яким передбачено право позивача на відшкодування з бюджету вказаної суми.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказувань правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо від заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів наявність порушень позивачем вимог Закону № 168.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмір 1700грн. з Державного бюджету України на підставі частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі висловленого, судова колегія вважає, що постанову господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм законодавства, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2007 у справі № 2-24/10310-2007А залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.В. Борисова
В.М. Плут