01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
21.02.08 р. № 440/2б-2005/14
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шкурдової Л.М. (доповідач по справі),
суддів: Рудченка С.Г.
Тарасенко К.В.
при секретарі судового засіданні -Лисунь Г.Д.
за участю представників сторін -згідно протоколу судового засідання від 21.02.2008р. (в матеріалах справи)
розглянувши апеляційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну
на постанову господарського суду Київської області від 25.12.2007 року
у справі № 440/2б-2005/14 (суддя Короткевич О.Є.)
за заявою боржника ЗАТ «Комгрі»
про банкрутство, -
Постановою господарського суду Київської області від 25.12.2007 року по справі № 440/2б-2005/14 за заявою боржника ЗАТ «Комгрі»про банкрутство визнано ЗАТ «Комгрі»банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Орлова І.Ф., зобов'язано ліквідатора за результатами роботи по ліквідації підприємства-банкрута подати до господарського суду Київської області звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс банкрута та пояснювальну записку до нього.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою господарського суду Київської області Український фінансово-промисловий концерн звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову суду першої інстанції та повернути справу для розгляду до господарського суду Київської області.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної постанови були порушені норми матеріального права, а саме: ч.6 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої санація є обов'язковою при банкрутстві за заявою безпосередньо боржника; ч.7 ст.14 та ч.9 ст.13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»щодо необхідності врахування реальних показників фінансового стану боржника та незалежності від часу подачі заяви про санацію та вступу у справу в якості інвестора.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.01.2008 року апеляційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.
За клопотанням Українського фінансово-промислового концерну здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду»на диску СD-R, серійний номер 7184N09280069023.
Від Українського фінансово-промислового концерну до апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення апеляційного перегляду справи №440/2б-2005/14 до завершення апеляційного та касаційного перегляду справи №К14/262-07. Вказане клопотання колегією суддів апеляційного господарського суду було відхилено з врахуванням того, що розгляд даної справи не впливає на хід вирішення питання розгляду апеляційної скарги на постанову господарського суду Київської області про визнання підприємства банкрутом по справі №440/2б-2005/14.
Представник Українського фінансово-промислового концерну в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову господарського суду Київської області від 25.12.2007 року повернути справу для розгляду до господарського суду Київської області.
Представник боржника в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив постанову місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи першої інстанції норм матеріального та процесуального права, законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову господарського суду Київської області від 25.12.2007 року скасувати, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закон), провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
При цьому, названий Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.
Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 «Про судове рішення»із змінами і доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2005 року по справі №440/2б-2005 за заявою боржника ЗАТ «Комгрі»про порушення справи про банкрутство порушено провадження у справі про банкрутство та прийнято заяву до розгляду у підготовчому засіданні.
01.06.2006 року ухвалою господарського суду Київської області у справі №440/2б-2005 про визнання банкрутом ЗАТ «Комгрі»затверджено реєстр вимог кредиторів боржника та зобов'язано розпорядника майна боржника організувати проведення загальних зборів кредиторів, а кредиторів створити комітет кредиторів та надати господарському суду протокол зборів кредиторів і пропозиції щодо подальшої процедури банкрутства.
25.12.2007 року постановою господарського суду Київської області по справі № 440/2б-2005/14 за заявою боржника ЗАТ «Комгрі»про банкрутство визнано ЗАТ «Комгрі»банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Орлова І.Ф., зобов'язано ліквідатора за результатами роботи по ліквідації підприємства-банкрута подати до господарського суду Київської області звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс банкрута та пояснювальну записку до нього.
21.05.2007 року Український фінансово-промисловий концерн подав розпоряднику майна Орлову І.Ф. та до господарського суду Київської області заяву про призначення санації, в якій просить утриматися від прийняття рішення щодо ліквідаційної процедури боржника, прийняти ухвалу про санацію боржника, визнати санатором (інвестором) боржника Український фінансово-промисловий концерн. Також, Український фінансово-промисловий концерн повторно звертався з вказаною заявою до місцевого господарського суду та до арбітражного керуючого 27.11.2007 року.
Відповідно до ч.7 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»фізичні особи та (або) юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (далі - інвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації (план санації).
У п. 10.8 рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року №04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»зазначено, що особи, які бажають взяти участь у санації боржника (інвестори) відповідно до ч.7. ст. 14 Закону можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації чи плану санації. Закінчення тридцятиденного строку, встановленого ч.1 ст.14 Закону для виявлення кредиторів, не є підставою для відмови у прийнятті та розгляді таких заяв. Розпорядник майна зобов'язаний розглянути заяви інвесторів, довести до відома суд, кредиторів та боржника незалежно від часу їх надходження.
Право вибору того чи іншого інвестора -це виключна прерогатива комітету кредиторів, за винятком випадків банкрутства містоутворюючих та особливо небезпечних підприємств у порядку ст. 42,43 Закону.
Як свідчать матеріали справи заяви Українського фінансово-промислового концерну не були взяті місцевим господарським судом до уваги при визначенні подальшого розгляду справи про банкрутство ЗАТ «Комгрі».
Особа, що подала заяву про участь у санації, набуває прав та обов'язків учасника провадження у справі про банкрутство, в тому числі право оскарження судових актів, які стосуються його прав та обов'язків.
Відповідно до приписів абзацу 4 ст. 1 Закону суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Отже, при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати фінансовий та майновий стан боржника.
У зв'язку з чим при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати як актив, так і пасив боржника та зіставити дані обох величин.
Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів.
Відомості про актив боржника на час визнання боржника банкрутом мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово-майновий стан боржника, що повинен бути наданий комітету кредиторів, та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури.
Колегія суддів зазначає, що завдання підсумкового засідання суду полягає у з'ясуванні ознак банкрутства для визначення наступної судової процедури з огляду на клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їхня оцінка надається судом.
Прийняття рішення стосовно доцільності визнання боржника банкрутом, незважаючи на клопотання комітету кредиторів, залишається за господарським судом, як того вимагає ст. 1 Закону.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, зазначені обставини справи взагалі не досліджувались судом першої інстанції.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, що виключає правильне застосування судом норм матеріального права, а також порушення норм процесуального права, оскільки судом не була розглянута пропозиція інвестора.
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у постанові про визнання боржника банкрутом суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури на визначений строк, тривалість якого не повинна перевищувати дванадцять місяців.
Враховуючи викладене, Київський міжобласний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну потрібно задовольнити, а постанову господарського суду Київської області від 25.12.2007 року по справі № 40/2б-2005/14 скасувати.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну на постанову господарського суду Київської області від 25.12.2007 року по справі № 440/2б-2005/14 задовольнити.
2 . Постанову господарського суду Київської області від 25.12.2007 року по справі № 440/2б-2005/14 скасувати.
3. Матеріали справи № 440/2б-2005/14 направити до господарського суду Київської області на стадії розпорядження майном для подальшого розгляду.
.
Головуючий суддя Шкурдова Л.М.
судді: Рудченко С.Г.
Тарасенко К.В.
Дата відправки 22.02.08