ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/45109.02.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»до Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-3»про стягнення 156 219,59 грн. за участю представників позивача -Гаркавенка С.В., довіреність №07/2010/06/03-1 від 03.06.2010 року, відповідача -Яцимирського М.О., довіреність №б/н від 15.12.2010 року, прокурора -Лядецької Л.В.,
У листопаді 2010 року Заступник прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 128 452,69 грн. основного боргу, 5 327,87 грн. інфляційної складової боргу, 2 644,22 грн. 3% річних, 10 803,12 грн. пені, 8 991,69 грн. штрафу, а загалом 156 219,59 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510248 від 26.10.1999 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.11.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.12.2010 року.
У судових засіданнях 16.12.2010 року, 19.01.2011 року та 27.01.2011 року оголошувалися перерви відповідно на 19.01.2011 року, 27.01.2011 року та 03.02.2011 року.
У судовому засіданні 27.01.2011 року представник позивача надав письмові пояснення у справі.
У судовому засіданні 03.02.2011 року представник відповідача надав письмові заперечення на позов.
У судовому засіданні 09.2.2011 року прокурор надав письмові пояснення у справі.
У судовому засіданні 09.02.2011 року представник позивача надав письмові пояснення у справі.
У судовому засіданні 09.02.2011 року представник відповідача надав письмові пояснення до заперечень на позов.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Арсеналець-3»(абонент) 26.10.1999 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510248, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону, гарячого водопостачання -протягом року, а абонент зобов'язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 року (п. 8.1. договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п. 8.4 договору).
Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати.
Відповідно до п.2 додатку №4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно п.3 додатку №4 до договору сплату за вказаними в п.2 додатку №4 документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.
Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.05.2009р. по 01.09.2010р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.09.2010 р. складає 128 452,69 грн.
Поясненнями позивача, прокурора, частково відповідача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) та стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 128 452,69 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 128 452,69 грн.
Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510248 у сумі 128 452,69 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 128 452,69 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 5 327,87 грн. інфляційних сум, 2 644,22 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 3.5 додатку №4 про порядок розрахунків до договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 10 803,12 грн.
З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання, стану виконання відповідачем цього зобов'язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 5 401,56 грн. В позові в частині стягнення 5 401,56 грн. пені судом відмовлено.
Вимоги позивача про стягнення 8 991,69 грн. штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України задоволенню не підлягають.
Виходячи з вимог ст.ст. 47, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 1 472,28 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 222,42 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог в доход Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-3»(02147, м. Київ, вул. Ентузіастів, буд. 31/1, код 23376825) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 128 452 (сто двадцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 69 коп. основного боргу, 5 327 (п'ять тисяч триста двадцять сім ) грн. 87 коп. інфляційної складової боргу, 2 644 (дві тисячі шістсот сорок чотири) грн. 22 коп. 3% річних, 5 401 (п'ять тисяч чотириста одну) грн. 56 коп. пені.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-3»(02147, м. Київ, вул. Ентузіастів, буд. 31/1, код 23376825) в доход Державного бюджету України 1 472 (одну тисячу чотириста сімдесят дві) грн. 28 коп. державного мита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя С.О. Чебикіна