ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/556 11.02.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА"
до Приватного виробничого підприємства "Сіріус"
про стягнення заборгованості в розмірі 649 943,23 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача Васильєв В.А. - дов. № б/н від 02.11.2010 р.
від відповідача Петруньок М.А. - дов № 0120 від 20.01.2011 р.
в судовому засіданні 11.02.11, відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення
Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за підрядні роботи через неналежне виконання умов договору про виконання земельних робіт від 30.03.07 в частині оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №13/556 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 30.11.10, сторони зобов'язано надати документи та докази і вчинити дії.
30.11.10 в судовому засіданні представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України; представник позивача позов підтримав і просив з підстав викладених у ньому задовольнити вимоги і стягнути заборгованість, відповідач направив в судове засідання не підготовленого представника, який проти позову заперечив, водночас просив розгляд справи відкласти для забезпечення ним доказової бази.
Позивач зазначав, що обумовлені договором роботи і обсяги виконані, що підтверджено актами виконаних робіт, проте відповідач неповністю виконав свої зобов'язання в частині оплати.
В свою чергу заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що роботи виконані не у повному обсязі про що свідчить акт складений ним та сільрадою і акт складений з позивачем, а виконані роботи оплачені.
Розгляд справи, відповідно до ст.77 ГПК України, відкладений на 11.01.11 з метою надання документального підтвердження сторонами своїх вимог та заперечень.
10.01.11 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог і просив стягнути борг в розмірі 572141,23 грн, інфляційні втрати в розмірі 240910,87 грн., три проценти річних в розмірі 58343,67 грн. та вартість витрат на транспортування механізмів в розмірі 77802,00 грн.
10.01.11 відповідач подав зустрічну позовну заяву.
11.01.11 в судовому засіданні встановлено, що вимоги ухвал суду виконані неналежним чином витребувані судом документи надані не у повному обсязі. У зв'язку з неподанням документів, не вирішенням питання про зустрічний позову розгляд справи відкладений на 26.01.11, позивача зобов'язано надати документи.
Відповідач подав клопотання про продовження строку вирішення спору, проти якого позивач заперечував. Враховуючи положення ст.69 ГПК України клопотання задоволене, строк вирішення спору продовжений на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №13/556 від 11.01.11 зустрічну позовну заяву Приватного виробничого підприємства "Сіріус" повернуто через подання її без дотримання вимог ст.60 ГПК України, після початку розгляду справи.
У зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви та необхідністю виконання вимог ст.ст. 93, 106 ГПК України, розгляд справи 26.01.11 не відбувся.
27.01.11 Ухвалою Господарського суду міста Києва №13/556 розгляд справи призначений на 09.02.11, сторони зобов'язано вчинити дії.
08.02.11 відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі до закінчення апеляційного перегляду ухвали Господарського суду міста Києва №13/556 від 11.01.11.
Розглянувши заявлене клопотання заслухавши пояснення представників сторін щодо заявленого клопотання, господарський суд його відхилив як безпідставне.
Враховуючи тривалий розгляд справи та неналежне виконання вимог ухвал суду сторонами, господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
09.02.11 в судовому засіданні прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, як подану відповідно до ст.22 ГПК України, вивчені додатково подані документи і оголошено перерву, відповідно до ст.77 ГПК України, до 11.02.11.
11.02.11 в судовому засіданні перевірено доказами вимоги і заперечення, заслухані остаточні пояснення представників сторін.
Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
Між сторонами у справі укладено чотири договори:
1) договір підряду №06/1-в від 27.02.06 предметом якого є виконання робіт по благоустрою території відповідача розташованої в с. Чижівка, Звенигородського р-ну Черкаської обл.
2) договір підряду №06/4-в від 06.04.06 предметом якого є виконання робіт земельних робіт на гірськолижних спусках на площі 2,3 га та на будівництві заводу по заморозці фруктів на площі 2,52 га із зняттям родючого шару ґрунту в бурти з подальшим його перевезенням на відстань до одного кілометра для землювання ділянки площею 5,0 га в адмінмежах Водяницької сільської ради Звенигородського р-ну Черкаської обл.;
3) договір на виконання земельних робіт від 10.05.06 предметом якого є земляні роботі пов'язані з благоустроєм території, яка використовується відповідачем для обслуговування та експлуатації універмагу, що розташований у м. Києві по вул.Драйзера, 21а;
4) договір на виконання земельних робіт від 30.03.07 предметом якого є земляні роботі пов'язані з очищенням ставка в с.Рижанівка Звенигородського р-ну Черкаської області,
Спір щодо неналежного виконання договору підряду №06/4-в від 06.04.06 переданий на вирішення господарського суду і перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва справа №5/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" до Приватного виробничого підприємства "Сіріус" про стягнення 1297701,00 грн.
Спір щодо неналежного виконання договору на виконання земельних робіт від 30.03.07 предметом якого є земляні роботі пов'язані з очищенням ставка в с.Рижанівка Звенигородського р-ну Черкаської області також переданий на вирішення господарського суду і вирішується у даній справі.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що за умовами договору:
- відповідач зобов'язався гарантувати наявність дозвільної документації на виконання земельних робіт, сплатити вартість перебазування механізмів на об'єкт і у зворотному напрямку, забезпечити доставку робітників на об'єкт, забезпечити їх необхідними побутовими приміщеннями, охороною техніки і механізмів у неробочий час, прийняти і оплатити виконані роботи (п.1.1,1.3,3,1-3.1.5);
- позивач зобов'язався направити на об'єкт механізми виконати до 30.06.10 земляні роботі пов'язані з очищенням ставка в с.Рижанівка Звенигородського р-ну Черкаської області, площа очистки 10000 кв.м., глибиною до 2 м., розрівнявши вийнятий ґрунт на берегах ставка, скласти акти на виконані роботи на підставі змінних рапортів підтверджуючих роботу механізмів; (п.1.1,1.2,1.3.2-3.2.5)
- оплата по кожному акту із зазначеною площею очищеного ставу здійснюється на протязі 7 банківських днів після підписання акту(п.4.1)
Оцінюючи подані сторонами докази та надані пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.843 цього кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Наявність договору сторони підтвердили наданням засвідчених копій та оригіналом, наданим позивачем.
З усіх примірників договору вбачається, що до його тексту «2.Ціна договору»(п.2.1) було внесено зміни без застережень поверх друкованого тексту «970000гривень»прописом написано 50000 (пятсот) /примірник долучений до позовної заяви/ та 500000 (пятсот) /примірник долучений до заяви про приєднання документі до матеріалів справи/ і 500000 (пятсот) /оригінал позивача долучений до заяви про приєднання документі до матеріалів справи/.
Відповідно до п.2.1 договору вартість робіт по договору визначається як договірна і складає 970000 гривень разом з ПДВ.
Як встановлено п.4.2 договору ціна договору являється остаточною і перегляду не підлягає, крім ціни на паливо.
В судовому засіданні представники сторін підтвердили дійсність намірів щодо виконання робіт.
Відповідач стверджував, що такі зміни внесені в обидва примірника оригіналів договору і узгоджені керівниками сторін.
Водночас представник позивача зазначив, що хоча такі правки внесені відповідачем в присутності директора позивача проте вони не узгоджені належним чином, а тому не мають суттєвого значення для вирішення спору.
Господарський суд вважає за необхідне роз'яснити, що ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. В даній справі мова йде про договір підряду, який в силу вимог закону повинен укладатись в письмовій формі.
У зв'язку з наведеним внесені зміни (правки) не можуть бути взяті господарським судом до уваги і не є зміною істотної умови договору.
На підтвердження виконання договору на виконання земельних робіт від 30.03.07 позивач надав:
- акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року на суму 177141,29 грн. підписаний 31.10.07 представниками сторін, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб сторін у справі;
- акт виконаних робіт від 30.12.07 на суму 415000,00 грн. в т.ч.ПДВ 69166,67 грн. про виконання робіт пов'язаних з очищенням ставу в с.Рижанівка Черкаської області на площі 8300кв.м. бульдозером ДЗ-110-дві одиниці, бульдозером PR-751, екскаватором ЕО-10011, екскаватором R-942, екскаватором ЕО-4121.
- товарно-транспортні накладні про перевезення техніки і механізмів від 27.01.07 на 7758грн., від 27.01.07 на 1722,00 грн., від 15.02.07 на 7758,00 грн., від 15.02.07 на 702,00 грн., від 19.04.07 на 702,00 грн., від 19.04.07 на 7758,00 грн. від 24.04.07 на 7758,00 грн., від 24.04.07 на 702,00 грн., від 24-28.12.08 на 8082,00 грн.
- акт приймання виконаних робіт за вересень 2007 року (перевозка механізмів на ставок в с. Рижанівка в кількості 4 одиниці) на суму 34860,00 грн. підписаний 28.09.07 представниками сторін, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб сторін у справі;
- банківські виписки позивача про надходження 10000,00 грн. 10.06.09 і 10000,00 грн. від 10.12.09 від відповідача.
В свою чергу заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що роботи виконані не у повному обсязі про що свідчить акт складений ним та сільрадою і акт складений з позивачем, а виконані роботи оплачені. На підтвердження заперечень відповідач надав:
- акт перевірки та підтвердження результатів рекультивації ставка в с. Рижанівка, Звенигородського р-ну Черкаської обл. від 24.11.10;
- видатковий касовий ордер №53 від 25.07.08 на 305000,00 грн.;
- видатковий касовий ордер №59 від 20.08.08 на 50000,00 грн.;
- видатковий касовий ордер №64 від 29.08.08 на 20000,00 грн.;
- видатковий касовий ордер №75 від 20.10.08 на 15000,00 грн.;
- видатковий касовий ордер №85 від 20.01.09 на 10000,00 грн.;
- видатковий касовий ордер № 232 від 05.03.10 на 15000,00 грн.;
- акт звірки взаєморозрахунків складений 23.12.10;
Крім того, позивач надав примірник повідомлення від 30.12.10 про зарахування платежів отриманих від відповідача в період з 25.07.08 по 05.03.10 у виконання зобов'язання за договором №;06/4-В від 06.04.06.
Оцінивши подані сторонами докази, господарський суд зазначає таке.
З урахуванням умов пунктів 1.3, 3.2.4, 4.1 договору господарський суд не бере до уваги як доказ у справі Акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року, оскільки інформація зазначена в ньому не вказує обсяг виконаних робіт - площу очищеного ставу.
Враховуючи, дату укладення договору -30.03.07, господарський суд не бере до уваги як доказ у справі ТТН від за період з27.01.07 по 15.02.10 про перевезення механізмів.
Без належних і достатніх документів первинної бухгалтерської звітності про перевезення у вересні 2007 року поданий суду акт приймання виконаних робіт за вересень 2007 року (перевозка механізмів на ставок в с. Рижанівка в кількості 4 одиниці) на суму 34860,00 грн. тому і він не може бути прийнятий як доказ у справі.
Повідомлення про одностороннє зарахування платежів за договором №06/4-В від 06.04.06 виконане без дотримання положень глави 50 Цивільного кодексу України і тому господарським судом не можуть братись до уваги як доказ у справі. Визначення спрямування платежів є виключним правом платника.
За таких обставин позовні вимоги в розмірі 177141,29 грн. та 17940,00 грн. є безпідставними і необґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.
Посилання ж відповідача про оплату за договором підряду від 30.03.06 платіжними дорученнями №53 від 25.07.08 на суму 305000,00 грн. та №85 від 20.01.09 на суму 10000,00 грн. не приймаються судом оскільки в п/д №53 вказана підстава «за роботи та послуги за період з 02.2006 по 25.07.2008, який не співпадає з періодом дії договору від 30.03.07, а також в п/д №85 вказано «за виконані роботи ОСОБА_1 яка не є стороною договору від 30.03.07 і про виконання нею робіт в межах вказаного договору немає первинної бухгалтерської документації.
Акт перевірки та підтвердження результатів рекультивації ставка в с. Рижанівка, Звенигородського р-ну Черкаської обл. від 24.11.10 складений представниками позивача та сільради без залучення до участі підрядника та із значним простроченням, не ґрунтується на положеннях ч.3 ст.857 та ст. 858 ЦК України, що виключає можливість урахування наведеного у ньому при вирішенні даного спору.
Як належні докази виконання робіт та перевезення механізмів приймаються акт виконаних робіт від 30.12.07 на суму 415000,00 грн. та товарно-транспортні накладні про перевезення техніки і механізмів від 19.04.07 на 702,00 грн., від 19.04.07 на 7758,00 грн. від 24.04.07 на 7758,00 грн., від 24.04.07 на 702,00 грн., від 24-28.12.08 на 8082,00 грн.
Водночас приймаються як докази належного виконання зобов'язання з оплати банківські виписки позивача про надходження 10000,00 грн. 10.06.09 і 10000,00 грн. від 10.12.09 від відповідача та видаткові касові ордери №59 від 20.08.08 на 50000,00 грн.; №64 від 29.08.08 на 20000,00 грн.; №75 від 20.10.08 на 15000,00 грн.; № 232 від 05.03.10 на 15000,00 грн. оскільки платежі здійснені в терміни дії договору (абз. 2 п.8.2 договору).
Отже вартість виконаних підрядних робіт за договором підряду від 30.03.07 склала 415000,00 грн., вартість перевезення техніки в прямому і зворотному напрямках для виконання робіт за договором підряду від 30.03.07 склала 16290,00 грн. та 8082 грн. відповідно, в цілому 25002,00 грн.
Відповідно до припису п. 4.1 договору підряду від 30.03.07 строк оплати 16290,00 грн. настав 09.10.07 і прострочений 10.10.07, строк оплати 415000,00 та 8082,00 грн. настав 15.01.08 і прострочений 16.01.08.
У зв'язку з несистематичною частковою оплатою: 20.08.08 на 50000,00 грн.; 29.08.08 на 20000,00 грн., 20.10.08 на 15000,00 грн., 05.03.10 на 15000,00 грн., 10.06.09 на 10000,00 грн. 10.12.09 на 10000,00 грн. сума боргу поетапно зменшувалась 16.01.08 -423082,00 грн., 21.08.08 -390002,00 грн., 30.08.09 -370002,00 грн., 21.10.08 -355002,00 грн., 11.06.09 -345002,00 грн., 12.12.09 335002,00 грн., 06.03.10 320002,00 грн.
Враховуючи наведені вище приписи законодавства, умови договору та встановлені обставини господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість та доведеність позовних вимог в частині заявленого до стягнення боргу (311920,00 грн.) і вартості витрат на транспортування механізмів у зворотному напрямку (8082,00 грн.), який підлягає задоволенню в розмірі 320002,00 грн.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача нарахував та просив стягнути інфляційні втрати в розмірі 240910,87 грн., три проценти річних в розмірі 58343,67 грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню та втрати від інфляції в сумі 148300,42 грн. за весь час прострочення платежу та три проценти річних в сумі 32 398,79 грн., розмір яких визначений за перерахунком суду з урахуванням розміру заборгованості та несистематичною частковою оплатою боргу.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В іншій частині своїх вимог і заперечень позивач і відповідач відповідно не надали неспростовних доказів своєї позиції.
Застереження і посилання відповідач а нате, що роботи за договором виконані в недостатньому обсязі і з простроченням не впливають на суть вирішення спору оскільки договором не встановлена відповідальність за прострочення виконання робіт чи виконання робіт в неповному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Окремо слід зазначити, що питання рекультивації земель та оформлення дозвільної документації на рекультивацію регулюються відповідно до Земельного кодексу України, Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему №1 від 04.01.2005. Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Вимога суду надати дозвільну документацію на проведення рекультивації водойми залишена без виконання, документи сільради, райдержадміністрації та Держкомзему: дозвіл на розробку проекту землеустрою (зняття та перенесення ґрунтового покриву), сам проект, дозвіл на проведення робіт із землеустрою, ліцензія на проведення робіт із землеустрою суду не надані.
Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-36, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного виробничого підприємства "Сіріус" (04050, м. Київ, вул. Тургенівська, 65, код ЄДРПОУ 24187555) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" (07300, Київська обл.., м. Вишгород, вул.. Промислова, 4 (юр.адр.); 01004, м. Київ, вул.. Дарвіна, 5, кв. 10 (пошт.адр.), код ЄДРПОУ 31704207) 320 002 (триста двадцять тисяч дві),00 грн. основного боргу, 32 398 (тридцять дві тисячі триста дев'яносто вісім),79 грн. 3% річних, 148 300 (сто сорок вісім тисяч триста),42 грн. інфляційних втрат, 5 007 (п'ять тисяч сім),01 грн. витрат по сплаті державного мита, 124 (сто двадцять чотири),49 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.Д. Курдельчук
дата складення 15.02.11