ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/1808.02.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр енергоремонт"
до Державного підприємства "Укрвуглеторфреструктуризація"
про стягнення заборгованості в розмірі 141 335,34 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники сторін:
від позивача Бегар А.Р. -дов. № б/н від 20.12.2010 р.
від відповідача не з'явились
В судовому засіданні 08.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український центр енергоремонт" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Укрвуглеторфреструктуризація" про стягнення заборгованості в розмірі 141 335,34 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.01.2011 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр енергоремонт" передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Згідно протоколу розподілу справ між суддями від 14.01.2011 року, позовну заяву передано на розгляд судді Курдельчук І.Д.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2011 року порушено провадження у справі № 13/18, зобов'язано сторін вчинити певні дії, а також витребувано документи та докази, розгляд справи призначено на 08.02.2011 року.
08.02.2011 року в судове засідання з'явився представник позивача, на виконання вимог суду надав додаткові письмові докази по справі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надходило.
Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.
Відповідно до положень ст. ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача судового процесу ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
25.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український центр енергоремонт" (надалі -позивач, постачальник) та Державним підприємством "Укрвуглеторфреструктуризація" (надалі -відповідач, покупець) було укладено договір купівлі - продажу № 5к/08 від 25.08.2008 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю обладнання підстанції РУ-6Кв - трансформатор для шахти «Калініна»за проектом ліквідації ш. «Кіндратівка»трансформатор ТМШ 4000/10-У1 (1 шт.), установки конденсаторні УКЛ57-6,3-900У3 (4 шт.), зазначені у специфікації у відповідності з графіком, а відповідач прийняти і оплатити його.
Згідно п. 2.1 Договору, загальна вартість поставленого товару становить 1 170 000,00 грн.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними № РН-0000010 від 30.11.2008 року на суму 1 050 000,00 грн., № РН-0000009 від 08.05.2009 року на суму 120 000,00 грн., актом здачі-приймання № 5 від 21.11.2008 року, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯАУ № 075396 від 21.11.2008 року, серії ЯАУ № 075414 від 08.05.2009 року.
Вищевказані накладні приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.
Умовами п. 9.2 Договору, сторони узгодили порядок розрахунків, відповідно до якого оплата поставки здійснюється покупцем на протязі місяця наступного за звітним, при наявності необхідних документів, передбачених п.9.1 Договору, по мірі надходження бюджетних коштів, спрямованих на реструктуризацію вугільної промисловості України.
Проте, відповідач, в порушення умов Договору та чинного законодавства, взяті на себе зобов'язання виконав не в повному обсязі, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленого товару в розмірі 1 050 000,00 грн. У зв'язку з чим у відповідача утворилася перед позивачем заборгованість за поставлений товар в розмірі 120 000,00 грн., про що свідчить, підписаний між сторонами, акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2010 року.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 120 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором купівлі - продажу № 5к/08 від 25.08.2008 року в сумі 120 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами позивач нарахував та просить суд стягнути з останнього 5 513,42 грн. 3% річних та 15 821,92 інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 15 821,92 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі, а 5 513,42 3% річних - частково, а саме в розмірі 5 326,03 грн.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 120 000,00 грн. основного боргу та 15 821,92 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі, а 5 513,42 3% річних -частково, а саме в розмірі 5 326,03 грн.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Укрвуглеторфреструктуризація" (03142, м. Київ, просп. Академіка Палладіна 46/2, код ЄДРПОУ 35703830) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр енергоремонт" (82300, Львівська обл.., м. Борислав, вул.. Дорошенка 19/85 (юр.адр.); 82100, Львівська обл.., м. Дрогобич, вул.. Раневицька 14 (пошт.адр.), код ЄДРПОУ 33583465) 120 000 (сто двадцять тисяч),00 грн. основного боргу, 15 821 (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять одна),92 грн. інфляційних втрат, 5 326 (п'ять тисяч триста двадцять шість),03 грн. 3% річних, 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять),48 грн. витрат по сплаті державного мита, 235 (двісті тридцять пять),69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.Д. Курдельчук
дата складення 14.02.2011