ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/15121.04.10
За позовом Державної іпотечної установи
до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк
про стягнення штрафу в сумі 6 800 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -Кокольський С.І., гол. юр-т, дов. №14/11.5.2 від 16.01.2009.
У лютому 2010 року Державна іпотечна установа (далі -позивач) звернулась до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (далі -відповідач) штрафних санкцій за невиконання зобов'язань за договором відступлення прав вимоги №1895/08 (далі -Договір) в сумі 6 800 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що як передбачено умовами Договору, не пізніше наступного робочого дня з дня набрання чинності п.1.1 цього Договору Банк здійснює заходи щодо внесення відповідних змін до Державного реєстру іпотек.
В зв'язку з тим, що зміни до Державного реєстру іпотек щодо зміни іпотекодержателя за Договором були внесені лише 21.09.2009, позивач у відповідності до п.6.7 Договору, ч.6 ст. 232 ГК України, ч.2 ст. 258 ЦК України нарахував штраф в сумі 6 800 грн.
Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що Банк не порушував зобов'язання, а тим паче строки виконання, а вжив всіх можливих заходів та надав всі необхідні документи нотаріусу для вчення відповідних змін до Державного реєстру іпотек.
При цьому, відповідач просив суд застосувати позовну давність до вимог Державної іпотечної установи, у відповідності до ст.ст.254 - 258, 261 ЦК України, оскільки перебіг позовної давності на звернення до Банку з вимогою про стягнення штрафу розпочався, з урахуванням Договору 19.09.2008 і сплинув -21.09.2009.
На призначене судове засідання 21.04.2010 представник позивача не з'явився. Причини неявки суду не відомі.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
18.09.2008 між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (Банк) та Державною іпотечною установою (Установа) укладено Договір, за умовами якого Банк передав, а Установа прийняла всі права вимоги за:
- договором про іпотечний кредит між Банком та ОСОБА_1 (далі -Позичальник) №0794SK від 02.04.2008 (далі -Кредитний договір);
- іпотечним договором між Банком і ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 (далі - Іпотекодавці) №б/н від 02.04.2008, посвідчений ОСОБА_5 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу зареєстрованого в реєстрі №580 від 02.04.2008 (далі -Договір іпотеки), який виступає в якості забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору;
- договором поруки між Банком, Позичальником і ОСОБА_2 (далі -Поручитель) №0794-1 Р від 02.04.2008 (далі -Договір поруки), який виступає в якості додаткового забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору (за наявності);
- договором поруки між Банком, Позичальником і ОСОБА_3 (далі -Поручитель) №0794-2Р від 02.04.2008 (далі - Договір поруки), який виступає в якості додаткового забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору (за наявності).
Пунктом 2.1 цього Договору сторони погодили,що п.1.1 цього Договору набирає чинності з моменту підписання сторонами цього договору та його нотаріального посвідчення.
Даний Договір було посвідчено 18.09.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за №1891.
Відповідно до п.3.3 Договору не пізніше наступного робочого дня з дня набрання чинності п.1.1 цього договору Банк здійснює заходи щодо внесення відповідних змін до Державного реєстру іпотек. Відповідна виписка з Державного реєстру іпотек у п'ятиденний строк надсилається Банком на адресу Установи Рекомендованим листом.
У разі невиконання Банком своїх зобов'язань, передбачених п.3.2 та 3.3 цього Договору Банк сплачує Установі штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний день прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи з наданого позивачем розрахунку, позивач нарахував Банку штраф за період з 11.02.2009 до 22.03.2009, тобто за 40 днів.
Проте, суд не може погодитись з даною позицією позивача з наступних підстав.
Обтяження об'єкту нерухомого майна іпотекою, та зміни обтяження об'єкту нерухомого майна здійснюється відповідно до Закону України «Про іпотеку»та Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 №410 «Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек»(далі -Порядку). На підставі вказаних документів була розроблена Інструкція про порядок заповнення повідомлень та ведення Державного реєстру іпотек. Згідно вказаної Інструкції, внесення змін до державного реєстру іпотек здійснюється на підставі подання відповідною особою повідомлення за затвердженою формою.
Як стверджує відповідач, у відзиві на позовну заяву повідомлення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою щодо внесення змін по Договору було подано нотаріусу вчасно і особисто в руки під час підписання Договору.
При цьому, відповідач також просив врахувати той факт, що 18.09.2008 між Банком та Установою крім даного Договору було укладено ще 10 договорів відступлення права вимоги, в день підписання яких Банком було подано 11 повідомлень про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою, в тому числі і по цьому договору. Усі зазначені повідомлення були зареєстровані нотаріусом протягом 18-19.09.2008.
Отже, на думку відповідача це додатково підтверджує, що по Договору Банком було подано нотаріусу відповідне повідомлення саме 18.09.2008, оскільки Банку не було необхідності залишати підготовку даного повідомлення на іншу дату, окремо від інших 10 договорів.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Відповідно до п.6 Порядку державної реєстрації іпотек»внесення до Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду.
У вказаному Порядку міститься визначення реєстраторів, під якими розуміються державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.
В матеріалах справи наявна відповідь на судовий запит приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за вих. №20/04/2010, з якого зокрема слідує, що саме 18.09.2008 Банком було подане повідомлення про реєстрацію змін обтяжень нерухомого майна іпотекою в зв'язку з укладанням договору, посвідченого ним 18.09.2008 за реєстровим №1891.
Згідно з п.12 вказаного Порядку про внесення до Реєстру запису про обтяження майна іпотекою та/або реєстрацію заставної реєстратор видає іпотекодержателю або уповноваженій ним особі примірник витягу. Другий примірник витягу реєстратор протягом п'яти днів надсилає іпотекодавцю.
Відтак, відповідач вжив заходів щодо внесення змін до Державного реєстру іпотек, як того вимагає Закон України «Про іпотек»та Порядок, а відтак позовні вимоги Установи судом визнаються незаконними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
30.03.2010 відповідач в порядку частини 3 статті 267 ЦК України у відзиві на позовну заяву порушив клопотання щодо застосування судом строку позовної давності.
Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом статей 254, 255 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).
Як було зазначено вище, у разі невиконання Банком своїх зобов'язань, передбачених п.3.2 та 3.3 цього Договору Банк сплачує Установі штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний день прострочення виконання зобов'язання.
Передбачений Договором штраф, у відповідності до ст.ст. 546, 549 ЦК України за своєю правовою природою є пенею.
З урахуванням також ч.6 ст. 232 ГК України позивач, у випадку невиконання Банком свого зобов'язання за Договором мав право нарахувати штраф (пеню) протягом строку з 19.09.2008 до 18.03.2009.
Як слідує з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу в сумі 6 800 грн. 17.02.2010, що підтверджується відбитком відділу канцелярії на позові за вих. №150-4.1 від 15.02.2010.
Тобто, строк протягом якого позивачем могла бути заявлена вимога про стягнення штрафу (пені) у межах строку позовної давності почався з 17.02.2009 до 18.03.2009.
Отже, за встановлених у ході розгляду справи обставин, та те, що позивач звернувся до суду 17.02.2010, строк позовної давності не сплинув.
Разом з тим, судом враховано, що відповідно до пункту 11 постанови Пленум Верховного Суду України від 18.12.2009, № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Позивач не довів суду належними доказами своїх вимог. Таким чином, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
СуддяСташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 20.05.2010