83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
15.02.11 р. Справа № 10/11
за позовом: Закритого акціонерного товариства „Софт Сервіс Холдінг”, м.Донецьк,
ЄДРПОУ 25398110
до відповідача: Донецької міської ради, м.Донецьк, ЄДРПОУ 26502957
за участю: прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м.Донецьк, ЄДРПОУ 26502957
про стягнення 5202094 грн. 67 коп.
Суддя Любченко М.О.
Представники сторін:
від позивача: Біліменко А.О. - по дов.
Ковальова Л.Ф. - по дов.
від відповідача: Головченко О.І. - гол.спец.
від прокурора: Кулікова Ю.В. - по посв.
Позивач, Закрите акціонерне товариство „Софт Сервіс Холдінг”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Донецької міської ради, м.Донецьк про стягнення 5202094 грн. 67 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вказані грошові кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави з огляду на те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 13.06.2008р. є неукладеним.
Відповідач у відзиві б/н від 14.02.2011р. проти позову заперечив з тих підстав, що зазначений договір було посвідчено нотаріально та проведено державну реєстрацію правочину із внесенням відомостей до Державного реєстру правочинів за №1465. Крім того, як вказує відповідач, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.09.2010р. по справі №41/98 вже було встановлено факт укладання між сторонами договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 13.06.2008р.
15.02.2011р. до господарського суду надійшло повідомлення №896вих-11 від 11.02.2011р. про вступ прокурора у справу №10/11.
Прокурор письмових пояснень по суті спору не надав, у судовому засіданні 15.02.2011р. підтримав позицію Донецької міської ради та заперечив проти позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та прокурора, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ст.82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання останніх за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Як свідчать матеріали справи, 13.06.2008р. між Донецькою міською радою (продавець) та Закритим акціонерним товариством „Софт Сервіс Холдінг” (покупець) було підписано договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, відповідно до п.1.1 якого продавець на підставі рішення №19/113 від 20.05.2008р. Донецької міської ради передає згідно з планом (схемою) за плату, а покупець набуває у власність земельну ділянку, розташовану за адресою: м.Донецьк, вул.Генерала Антонова, 4 у Ворошиловському районі, загальною площею 16290 кв.м.
Приписами п.п.2.1, 2.2 договору б/н від 13.06.2008р. було визначено, що покупець зобов'язується сплатити відповідно до рішення №19/113 від 20.05.2008р. Донецької міської ради, у розрахунку за один квадратний метр земельної ділянки 495 грн. 34 коп., всього - 8069027 грн.16 коп. шляхом перерахування: 30% від загальної суми в розмірі 2420708 грн.15 коп. на розрахунковий рахунок продавця у термін не пізніше 30 днів після підписання сторонами договору. Решта ціни земельної ділянки, що складає 5648319 грн. 01 коп. підлягає оплаті рівними частинами протягом шести місяців до 25 числа кожного місяця рівними платежами, починаючи з 14.07.2008р. до 25.01.2009р., шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця.
За умовами договору б/н від 13.06.2008р. позивач перерахував на користь Донецької міської ради 5202094 грн. 67 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.
За твердженнями позивача, з огляду на те, що договір купівлі-продажу є неукладеним у розумінні ст.640 Цивільного кодексу України, грошові кошти у розмірі 5202094 грн. 67 коп. набуті та збережені відповідачем без достатньої правової підстави.
Проте, за висновками суду, вказані посилання Закритого акціонерного товариства „Софт Сервіс Холдінг” є неправомірними та такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Статтею 657 Цивільного кодексу України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Аналогічне положення закріплено і в п.10.2 договору б/н від 13.06.2008р.
Згідно із п.3 ст.640 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
За змістом п.п.1, 2 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, який затверджено постановою №671 від 26.05.2004р. Кабінету Міністрів України, державна реєстрація правочинів проводиться відповідно до вимог Цивільного кодексу України шляхом внесення відповідної інформації до державного реєстру правочинів - єдиної комп'ютерної бази даних, яка містить інформацію про правочини, що підлягають державній реєстрації, забезпечує її зберігання, видачу та захист від несанкціонованого доступу.
Відповідно до п.6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням. При цьому, датою державної реєстрації правочину вважається дата та час внесення відповідного запису до реєстру. Сторонам правочину або уповноваженим ними особам про внесення запису до Реєстру реєстратор видає примірник витягу.
За таких обставин, державна реєстрація, в тому числі, договорів купівлі-продажу земельних ділянок, проводиться нотаріусами шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням.
Як встановлено судом, договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 13.06.2008р. було посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Донецької області Устіменко М.С. та зареєстровано в реєстрі за №1465.
Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу №6080384 від 13.06.2008р. з Державного реєстру правочинів, 13.06.2008р. державним реєстратором, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Донецької області Устіменко М.С., проведено державну реєстрацію договору купівлі-продажу від 13.06.2008р., предметом якого є земельна ділянка, розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Генерала Антонова, 4, кадастровий номер 1410136300:00:004:0337.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги положення ст.ст.210, 640, 657 Цивільного кодексу України та проведення 13.06.2008р. державної реєстрації договору, суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу від 13.06.2008р. є укладеним у розумінні ст.640 Цивільного кодексу України, внаслідок чого останній є законною правовою підставою згідно із ст.11 Цивільного кодексу України для створення, зміни та припинення взаємних прав та обов'язків сторін цього договору з моменту його укладення.
Одночасно, у відповідності до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до уваги факти, встановлені Донецьким апеляційним господарським судом у постанові від 15.09.2010р. по справі №41/98, щодо укладення між Донецькою міською радою та Закритим акціонерним товариством „Софт Сервіс Холдінг” договору б/н від 13.06.2008р.
За пиписами ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.
Як вказувалося вище, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.06.2008р. є неукладеним, внаслідок чого правові підстави для набуття/збереження відповідачем грошових коштів в сумі 5202094 грн. 67 коп. відсутні.
Проте, за висновками суду, викладеними вище, договір б/н від 13.06.2008р. купівлі-продажу, на виконання якого позивачем було перераховано грошові кошти у розмірі 5202094 грн. 67 коп., є укладеним між Закритим акціонерним товариством „Софт Сервіс Холдінг” та Донецькою міською радою, внаслідок чого посилання позивача на приписи ст.1212 Цивільного кодексу України є неправомірними.
Інших обставин або фактів, які б свідчили про безпідставність набуття Донецькою міською радою грошових коштів у зазначеному розмірі позивачем не вказано, а судом не встановлено.
Посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на положення Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, постанову №1088 від 17.07.2003р. Кабінету Міністрів України „Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру” є безпідставними, враховуючи, що предметом правого регулювання вказаних нормативно-правових актів є державна реєстрація речових прав на майно, а не проведення державної реєстрації правочинів. Наразі, діюче законодавство не ставить факт укладання договору земельної ділянки в залежність від проведення державної реєстрації права власності на майно, придбане за відповідним договором.
Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Софт Сервіс Холдінг”, м.Донецьк до Донецької міської ради, м.Донецьк про стягнення 5202094 грн. 67 коп.
У судовому засіданні 15.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Любченко М.О.
Повне рішення складено 18.02.2011р