Справа № 2-о-107/11
01 лютого 2011 року
Свердловській міський суд Луганської області у складі:
одноособово судді Логвіної Л.С.,
при секретарі с/з Альмашової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області в місті Свердловську Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту втрати джерела засобів до існування, заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, -
Заявник звернулась до суду з дійсною заявою про встановлення факту втрати джерела засобів до існування, в обґрунтування вимог указавши, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_3, з яким вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі з 13.11.1969 року. На час його смерті її чоловік працював та отримував пенсію за віком. Заявник працювала на шахті «Харківська» на посаді лампової шахтної поверхні та отримувала заробітну плату, яка була меншою за заробітною платою та пенсію померлого чоловіка. Таким чином, на час смерті її чоловіка його доходи були значно більшим ніж її, тобто вона фактично знаходилась на його утриманні, а після її смерті чоловіка втратила засоби до існування. В теперішній час заявник звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області для оформлення пенсії, але їй було відмовлено.
Заявник просить суд постановити рішення, яким встановити факт, що у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_3 вона втратила джерело засобів до існування.
Заявник - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, але надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутністю, заявлені вимог підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Представник заінтересованої особи - Управління Пенсійного Фонду України у м. Свердловську Луганської області Мальнова О. В. у судове засідання не з'явилась, але надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутністю, проти вимог заявника не заперечує.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню, оскільки ці правовідносини регулюються ст.256 ЦПК України, згідно якої судом встановлюються факти, які мають юридичне значення і від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 та померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 були подружжям, проживали разом, вели спільне господарство, що підтверджується довідкою №390 від 27.10.2010 року наданою виконавчим комітетом Шахтарської селищної ради м. Свердловська Луганської області та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвище, відповідно до якого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Ленінської селищної ради м. Свердловська Луганської області. Після реєстрації шлюбу, присвоєні прізвища чоловікові ОСОБА_2, дружині ОСОБА_2.
Згідно довідки УПФУ України в м.Свердловську Луганської області станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 отримував пенсію за віком у розмірі 210 грн. та заробітну плату, у розмірі 0,03149 грн., що підтверджується довідкою № 392 від 24.11.2010 року, виданою ВП «Шахта «Харківська» ДП «Свердловантрацит», та копією трудової книжки на ім'я ОСОБА_3 Станом на грудень 1991 року ОСОБА_2 отримувала пенсію за віком у розмірі 185 грн. та заробітну плату у розмірі 0,01063 грн., що підтверджується довідкою УПФУ України в м.Свердловську Луганської області та довідкою №335 від 12.10.2010 року виданою ВП «Шахта «Харківська» ДП «Свердловантрацит», копією трудової книжки, тому доход померлого чоловіка заявника був основним джерелом засобів для її існування.
Крім того у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 у Свердловському міськрайцентрі зайнятості не зареєстрована, що підтверджується довідкою №1847 від 26.10.2010 року та страхові виплати у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримує, що підтверджується довідкою №3949/03 від 01.11.2010 року.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до положень ст.36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах про установлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995р. для установлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно, щоб допомога, що робиться для заявника була постійним і основним джерелом до існування. В судовому засіданні встановлено, що при житті ОСОБА_3 його пенсія за віком та заробітна плата для заявника була постійним і основним джерелом засобів її існування, оскільки її доходи були значно менше пенсії та заробітної плати її чоловіка.
При таких обставинах суд вважає доведеними вимоги заявника, оскільки встановлення даного факту має для неї юридичне значення, тому що дозволяє їй надалі у встановленому законом порядку реалізувати право на одержання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, суд вважає її вимоги такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 09.07.2003р., ст.38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах про установлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.95р., керуючись ст.ст.10-15, 60, 212-215, 223 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту втрати джерела засобів до існування - задовольнити.
Встановити факт втрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою с. Кадоми Понизівського Району Смоленської області, джерела засобів до існування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ ЛОГВІНА Л.С.