Рішення від 14.09.2006 по справі 40/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ

іменем України

14.09.06 р. Справа № 40/219

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Електромаш» м.Дніпропетровськ

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний комбінат» м. Макіївка

про стягнення 268300 грн. 00 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Титова О.В. - представник

від відповідача Співак О.Є. - юрисконсульт

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Спір було вирішено у більш тривалий час, ніж передбачено частиною першої ст. 69 ГПК України, тобто сторонам було створено всі необхідні умови з урахуванням змагальності, рівності сторін перед законом та судом.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення боргу в сумі 250000 грн. 80 коп. та збитків у вигляді пені в сумі 18300 грн. 06 коп. згідно договору на постачання обладнання № 270/03 від 18.02.03р.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, зокрема борг в сумі 220000 грн. 00 коп. Залишок боргу в сумі 30000 грн. 80 коп. відповідач не визнав, оскільки у квітні 2006 року він був списаний на підставі ст. ст. 256, 257 ЦК України у зв'язку із закінченням строку позовної давності.

Відповідач вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 18300 грн. 06 коп. є незаконними по викладеним у поясненнях доводам.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що на виконання п. 1.1 укладеного між сторонами договору № 270/03 від 18.02.03р. позивач здійснив постачання продукції на загальну суму 545000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.2 договору розрахунки за продукцію проводяться в такому порядку: стосовно електродвигунів - 50% передоплати, термін виготовлення 50 днів та 50% після повідомлення про готовність продукції до відвантаження; відносно трансформатору - 50% передоплати та 50% по факту поставки.

Факт постачання продукції підтверджується накладними № 65 від 03.04.03р., № 68 від 27.06.03р., довіреностями ЯЖД № 175318 від 03.04.03р., ЯЖП № 529066/4 від 24.07.03р.

Листами № 025-368 від 02.10.03р., № 09-04-13 від 26.02.04р., № 0126-310 від 26.05.04р. відповідач визнав свій борг перед позивачем в сумі 250000 грн. 80 коп. та вказав на те, що згідно з ухвалою господарського суду м. Києва по справі № 35/1-1-б у відношенні відповідача введено процедуру санації і в міру того, як будуть реалізуватися заходи процедури санації можливість погашення боргу перед позивачем буде розглянуто.

Однак відповідач лише частково виконав свої зобов'язання, продукцію отримав на загальну суму 545000 грн. 00 коп., однак оплатив лише 294999 грн. 20 коп., внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 250000 грн. 80 коп., який позивач намагається стягнути.

Відповідно до п. 7.1 договору сторони несуть майнову відповідальність, передбачену Положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затверджену постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88р. № 888 у частині, що не суперечить законодавству України.

Пункт 66 Положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення передбачає, що у разі несвоєчасної оплати продукції відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивачем пред'явлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 18300 грн. 06 коп., нарахування яких позивач здійснив окремо згідно п. 7.1 договору по кожній накладній на отримання та оплату товару за період з 04.04.03р. по 28.12.03р.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні п. 2 ст. 180 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Господарське зобов'язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом та звичаїв ділового обігу та припинятися за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Заперечення відповідача щодо стягнення боргу в сумі 30000 грн. 80 коп. судом не приймаються, оскільки 02.10.03р. (лист № 025-368 - відповідь на претензію № 24/9 від 24.09.03р.), 26.02.04р. (лист № 09-04-12 - відповідь на претензію № 12/02 від 12.02.04р.), 26.05.04р. (лист № 0126-310 - відповідь на претензію № 18/05 від 18.05.04р.) ним була визнана повна сума боргу, а тому у розумінні згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново, тому списання відповідачем частини суми визнаного боргу необґрунтоване.

З урахуванням обставин справи та правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що своє господарське зобов'язання відповідач своєчасно не виконав. Тому позов щодо стягнення з нього 250000 грн. 80 коп. боргу обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 18300 грн. 06 коп. за період з 04.04.03р. по 28.12.03р. слід відмовити, оскільки згідно пункту першого частини другою ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог відносно стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Крім того, пункт 6 ст. 232 ГК України, щодо регулювання майнових відносин у сфері господарювання передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинно бути виконано.

Тобто, якщо порушення було допущено після 01.01.04р.,то право на звернення до суду з позовом про стягнення з винної сторони неустойки виникає в межах одного року позовної давності. А строк розрахунку неустойки в шість місяців, встановлений ГК України, передбачає присікальний строк, в межах якого нараховується неустойка. Таким чином пеня більш не є тривалою штрафною санкцією і нараховується з дня, наступного за днем, коли зобов'язання повинно бути виконано, а саме за період шість місяців, після яких її нарахування припиняється.

Таким чином позивачем пропущений строк позовної давності відносно пред'явлення вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 18300 грн. 06 коп.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини п'ятої ст.49 ГПК України.

У зв'язку з тим, що у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 9, частиною другою ст. 258, ст. 264, ч. 2 ст. 712 ЦК України 2003 року, ст. ст. 193, 202, 264, 265 ГК України, ст. ст. 22, 44, 49, 66, 67, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний комбінат», 86101, м. Макіївка, Донецька область, вул. Металургійна, 47, ід. код 91170, р/р 2600609500 у відділенні ЗАТ «Донміськбанк», код банку 334970, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю “Електромаш», 49100, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 12/102, ід. код 04182089, р/р 26005115895001 у КБ «ПриватБанк», код банку 305299, борг в сумі 250000 грн. 80 коп., витрати по держмиту в сумі 2500 грн. 00 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 110 грн. 00 коп., видавши наказ.

3.У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 18300 грн. 06 коп. відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення оформленого у відповідності до вимог ст.84 ГПК України: 19.09.06р.

Суддя Підченко Ю.О.

Попередній документ
138554
Наступний документ
138556
Інформація про рішення:
№ рішення: 138555
№ справи: 40/219
Дата рішення: 14.09.2006
Дата публікації: 22.08.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію