Справа № 22-6490 Головуючий в 1 інстанції Нікішин Ю.В.
Категорія 29 Доповідач Бондаренко Л.І.
УХВАЛА Іменем України
2006р. липня 4 дня. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Пономарьової О.М. суддів Осипчук О.В., Бондаренко Л.І. при секретарі Вершковій С.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 ОСОБА_2
на рішення Совєтського районного суду м.Макіївки від 15 травня 2006р.
за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням і зустрічним позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про вселення.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, адвоката ОСОБА_4 , перевіривши матеріали справи, апеляційний суд,-
ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулись до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Совєтскього районного суду м.Макіївки від 15 травня 2006р., яким їх позовні вимоги до ОСОБА_3. про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням залишені без задоволення.
Рішенням суду позовна заява ОСОБА_3. до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про вселення задоволена.
Суд зобов"язав ОСОБА_1, ОСОБА_2 видати ОСОБА_3. ключі від АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_2. ставлять питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення їх позову про визнання ОСОБА_3. таким, що втратив право користування жилим приміщенням, відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3. про вселення в квартиру. Вважають, що суд неправильно застосував норму матеріального права- ст.71 ЖК
1
України, не взявши до уваги, що ОСОБА_3. добровільно вибрав місце проживання зі своїм батьком. У спірній квартирі не проживає без поважних причин з ЗО серпня 2001р.- 4 роки, 7 місяців.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення- без зміни.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1
Позивачка ОСОБА_1. є матер"ю відповідача ОСОБА_3.
Рішенням Совєтського районного суду м.Макіївки від 29 червня 2005р. відмовлено в задоволенні позовних вимог Черкашиних до відповідача про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням у спірній квартирі.
Ухвалою Апеляційного суду від 22 вересня 2005р. рішення суду залишено без зміни, апеляційна скарга Черкашиних- без задоволення.
Судом встановлено, що за відповідачем ОСОБА_3. зберігалось право на житло до досягнення повноліття і 6 місяців після відповідно до вимог ст.71 ч.І ЖК України -до 28 лютого 2005р.
Позивачі знову звернули до суду з аналогічним позовом 31 березня 2006р. (реєстрація суду).
Ухвалюючи рішення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3. не втратив право на зазначене жиле приміщення, оскільки був відсутній у ньому понад шість місяців з поважних причин.
Такий висновок суду зроблений на підставі доказів, добутих у судовому засіданні.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що суд не повно з"ясував причину не проживання відповідача, є необгрунтованими. Доводи про те, що суд не взяв до уваги, що він у спірній квартирі не проживає без поважних причин з 30 серпня 2001р.- 4 роки, 7 місяців, не є підставою для скасування рішення та визнання ОСОБА_3. таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Із матеріалів справи вбачається, що за відповідачем ОСОБА_3. зберігалось право на житло до досягнення повноліття і 6 місяців після відповідно до вимог ст.71 ч.І ЖК України -до 28 лютого 2005р. Позивачі звернулись до суду 28 березня 2006р., тобто через 6 місяців.
Посилання у скарзі на неправильне тлумачення судом норм ст.71 ЖК України не є переконливими.
Згідно зі ст. 71 ЖК при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або ' члени його сімї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за їхньої заявою може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" у справах про визнання наймача або члена його сімї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.Суд першої інстанції ухвалив рішення у відповідності з вимогами процесуального права, зазначивши строк відсутності ОСОБА_3. у спірному житлі, перевіривши доводи відповідача на обгрунтування причин, через які він не проживав у квартирі.
Таким чином, висновок суду про те, що відповідач не втратил права користування спірною жилою площею, є обгрунтованим.
Суд правильно поновив порушене право позивача й обгрунтовано вселив в квартиру, зобов"язавши позивачів не перешкоджати йому користуватися житлом, право на яке не втратив.
Виходячи з наведеного апеляційний суд апеляційну скаргу відхиляє, рішення, яке відповідає нормам матеріального, процесуального права, залишає без зміни.
Керуючись ст.ст.307-308, 315 ЦПК України, ст.71, 72 ЖК України,.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Совєтського районного суду м.Макіївки від 15 травня 2006р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.