Справа № 2018/2-1343/11
"16" лютого 2011 р. Київський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого Колесник С. А. , при секретарі -Хомінській Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
Встановив:
17.01.2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Харківська міська рада, про поновлення порушених прав.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 02.02.2011 року провадження у справі відкрито.
11.02.2011 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про накладення арешту на 54/100 частини квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2 та належить на праві сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Заява обґрунтовувалася тим, що позивачами подано позовну заяву до суду. Оскільки володільці житла в комунальній квартирі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають намір продати свою житлову площу, просили накласти на належну їм частину квартири.
Суд, вислухавши позивачів, вивчивши матеріали справи, вважає заявою такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.02.2011р. відкрито провадження по справі.
Згідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Частиною 3 ст.152 ЦПК України встановлено, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
За роз'ясненнями п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»від 22.12.2006р. №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач позовним вимогам.
Вказаним правовим нормам заява позивача ОСОБА_1 не відповідає. Документи чи інші докази про належність відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на даний час 54/100 частин квартири АДРЕСА_2 -до суду не надано.
Крім того, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд бере до уваги ту обставину, що спір стосується місць загального користування, а саме ванної кімнати, яка, згідно до Технічного паспорту, виданого на ім»я ОСОБА_1 має № 9, а відповідачі у заяві від 24.09.2010 року повідомляють позивачів про намір продати належні їм на праві спільної сумісної власності 54/100 частин квартири АДРЕСА_2, а саме: житлові кімнати №№6, 7 та 8.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 153 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п»яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ-