Справа № 2018/2-а-220/11
08 лютого 2011 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Губської Я.В.
при секретарі Плотниковій К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС УДАІ УМВС України в Харківській області Деркач Олександра Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_2 26.11.2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС БДПС УДАІ УМВС України в Харківській області Деркач Олександра Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступне.
18.10.2010 року інспектором ДПС БДПС УДАІ УМВС України в Харківській області Деркач О.О. був складений протокол, згідно якого позивач порушив п. 8.7.3 ПДР України та здійснив адмінправопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. На підставі цього протоколу винесена постанова АХ № 275286 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. Вважає дану постанову необґрунтованою, не відповідаючою вимогам законодавства з наступних підстав.
При винесенні постанови інспектором не було враховано, що відсутня подія і склад правопорушення, оскільки він правил дорожнього руху не порушувала, а докази на підтвердження порушення відсутні. Також, при винесені постанови не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Постанова винесена з порушенням вимог ст.ст. 9,245,278,280 КУпАП, без з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні ОСОБА_2 доводи позову підтвердив, просив позовні вимоги задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив, в зв'язку з чим суд розглядає справу у його відсутність.
Вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У відповідності до вимог ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Як свідчать матеріали справи, постановою інспектора ІДПС Деркач О.О. від 18.10.2010 року на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.(а.с.5)
В постанові вказується, що ОСОБА_2 , 18.10.2010 року, о 10-45 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул.. Нарііманова в м. Харкові, здійснив проїзд перехрестя з вул.. Полтавський Шлях на заборонений (червоний) сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст. 122 КУпАП. Керуючись положеннями ст. 283 КУпАП, постановлено накласти стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності, протокол складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що водій ОСОБА_2 18.10.2010 року здійснив проїзд перехрестя з вул.. Полтавський Шлях. Порушень Правил дорожнього руху з боку позивача судом не було встановлено.
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 інспектор ДПС виходив з того, що позивачем було порушено вимоги п. 8.7.3 Правил дорожнього руху.
Допитаний в судовому засіданні свідок - ОСОБА_4, пояснив, що автомобіль УАЗ 3303, в якому їхав ОСОБА_2 зупинили співробітники патрульної служби після перехрестя, яке позивач проїхав на дозволений (зелений) сигнал світлофора.
Також судом приймається до уваги і твердження позивача про порушення інспектором вимог щодо роз'яснення прав, передбачених вимогами ст. 63 Конституції та ст. 268 КУпАП. Зазначені обставини подій 18.10.2010 року нічим не спростована та приймається судом.
За таких обставин, суд вважає, що обставини подій за скоєння правопорушення, яке інкриміноване позивачу є суттєвими для вирішення питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи усі обставини по справі, суд приходить до висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП у відношенні ОСОБА_2 Крім цього, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Позивач стверджує, що він правила дорожнього руху не порушував, а обставини, викладені в постанові не відповідають дійсності.
За таких обставин, суд вважає, що обставини подій за скоєння правопорушення, яке інкриміноване позивачу є суттєвими для вирішення питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
В той же час, відповідач до суду не надав обґрунтованих доказів в підтвердження законності складеної постановив своїх заперечення.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення гарантії прав, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ч.3 ст.162 КАС України суду повноважень при прийнятті постанови та ураховуючи положення ст.293 КУпАП, суд прийшов до переконання, що задоволення позовних вимог в повному обсязі буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160-163, 171-2 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити. Поновити строк на оскарження постанови серії АХ № 275286 від 18 жовтня 2010 року.
Скасувати постанову АХ № 275286 по справі про адміністративне правопорушення від 18 жовтня 2010 року про накладення стягнення на ОСОБА_1 в розмірі 425 грн.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя