Справа № 2018/2-855/11
"07" лютого 2011 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Губської Я.В.
при секретарі Плотниковій К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ,
21.10.2010 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11.04.2008 року. З червня 2008 року в належній їй квартирі зареєстрований її син -ОСОБА_2, який ніколи в квартирі не проживав. Відповідач участі в утриманні житла не приймає, його речей в квартирі немає, реєстрація відповідача позбавляє її оформити субсидію, а борги за комунальні послуги тільки накопичуються. Також посилається на те, що ніяких перешкод у користуванні квартирою відповідачу ніхто ніколи не чинив, його реєстрація є формальною.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просили їх задовольнити, зазначаючи, що реєстрація відповідача перешкоджає її праву власника користуватися та розпоряджатися своєю квартирою.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні з позовними вимогами погодився в повному обсязі, написавши суду письмову заяву. Також зазначив, що в спірній квартирі ніколи не проживав, а реєстрація йому була необхідна тільки для того, щоб знайти роботу.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає позов законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 належить на праві власності однокімнатна квартира за АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11.04.2008 року. Окрім неї, в квартирі зареєстрований також її син -ОСОБА_2 (а.с.5-11).
З січня 2010 року відповідач ОСОБА_2 в спірній квартирі не мешкає, квартирою не цікавиться, ніякої участі в оплаті комунальних платежів не приймає. Жодних дій щодо збереження за ним квартири відповідач не вживав, перешкод в користуванні житловою площею йому ніхто не чинив.
Відповідно до ст.ст. 71,72 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. В разі відсутності особи понад встановлені строки, вона в судовому порядку визнається такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до даних Київського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області за період з 2003 року заяв від ОСОБА_2 про поновлення порушеного права чи вселення у приміщення за адресою: АДРЕСА_1 не надходило. (а.с.34)
Згідно довідки поліклініки № 10 Київського району м. Харкова від 18.01.2011 року ОСОБА_2 в поліклініку з 2003 року по теперішній час за медичною допомогою не звертався, лікаря додому не викликав, амбулаторна картка відсутня, проходив флюорографічне обстеження 29.09.2009 року (а.с.36).
Відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України протягом усього часу судового розгляду відповідач має право визнати позов, і в цьому випадку суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Перевіривши усі матеріали справи, суд приходить до висновку, що порушень прав, свобод чи інтересів сторін судом не встановлено, визнання відповідачем ОСОБА_2 вимог зазначеного позову не суперечить діючому законодавству.
Таким чином, судом достовірно встановлено та підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, що ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі з січня 2010 року, тобто понад строків, передбачених законом без поважних причин, і втратив право користування нею.
Перешкод в користуванні ним житловою площею йому ніхто не чинив, договір найму з власником приміщення не укладався. В порушення вимог закону, що охороняє інтереси власника -позивача по справі, відповідач залишається зареєстрованими в квартирі, що грубо порушує права позивача володіти, користуватися і розпоряджатися належною йому власністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60, 174,212-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 71,72 ЖК України, ст. 391 ЦК України, суд, -
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя :