Справа № 2018/2-831/11
"07" лютого 2011 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого -судді Губської Я.В.
при секретарі Плотниковій К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення відповідача, зобов'язання переглянути рішення відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»
11.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення відповідача з зобов'язанням його переглянути. Зазначає, що він працює в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» з 1975 року на посаді інженера-дослідника першої категорії.
У серпні 2010 року він звернувся з письмовою заявою до директора інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства і технологій (структурний підрозділ підприємства) ОСОБА_2 про підвищення його за посадою до провідного інженера-дослідника згідно п.9.1 посадової інструкції та отримав негативну відповідь 17 вересня 2010 року. Вважає цю відповідь незаконною та просить рішення ОСОБА_2 скасувати та переглянути в строк 15 днів відповідно до Закону України «Про звернення громадян» з врахуванням вимог трудового законодавства України та зауважень суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача з позовними вимогами не погодилася в повному обсязі, зазначаючи, що вимоги позивача не відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів. Також зазначає, що на заяву ОСОБА_1 від 21.08.2010 року з доповненнями була надано відповідь з дотриманням вимог чинного законодавства.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також передбачено можливість суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_1 працює в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» (надалі ННЦ ХФТІ) на посаді інженера-дослідника першої категорії. Відповідач ОСОБА_2 є директором структурного підрозділу ННЦ ХФТІ - інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства і технологій.
21.08.2010 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з письмовою заявою про підвищення на посаді з наданням звіту про додаткові розробки, 25.08.2010 року подав доповнення до заяви.
17.09.2010 року ОСОБА_1 на його заяву була надана письмова відповідь, за підписом директора ІФТТМТ ОСОБА_2
Згідно вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення -невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Перевіривши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що порушень законодавства, передбаченого вимогами Закону України «Про звернення громадян» при наданні відповіді на звернення позивача судом не встановлено.
Так, відповідь була надана в межах передбаченого законом терміну, з роз'ясненнями щодо порядку та умови підвищення працівників, наявності вакансій на підлеглому відповідачу підприємстві. Отримання відповіді на його заяву 17.09.2010 року ОСОБА_1 не оспорюється.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина; створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Відповідь відповідача від 17.09.2010 року на заяву позивача таких ознак не містить, а тому не може бути підставою щодо оскарження відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
На підставі вищезазначеного, суд вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим відмовляє в їх задоволенні.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,169,212-215,218, 224-226 ЦПК України, Законом України «Про звернення громадян», суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення відповідача, зобов'язання переглянути рішення відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя -