Справа № 2006/2-а-2/11
10 лютого 2011 р. м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі: судді Бондаренко В.М., при секретарі Неділько І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області та Управління праці та соціального захисту населення Валківського району Харківської області про зобов'язання здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії, а також щорічної допомоги на оздоровлення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати діяльність Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області протиправною та зобов'язати відповідача провести йому перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.09.2007 року по день винесення рішення з урахуванням проведених виплат та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Валківського району Харківської області здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також стягти кошти пов'язані з оплатою допомоги адвоката.
Позов обґрунтовує тим, що Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківській області всупереч діючому законодавству здійснює виплату державної та додаткової пенсій в розмірах, які не відповідають вимогам Закону України „Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також Управління праці та соціального захисту населення Валківського району Харківської області з порушенням діючого законодавства здійснює виплати щорічної допомоги на оздоровлення. На неодноразові звернення до відповідачів про здійснення перерахунку пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення йому було відмовлено, що і стало підставою для звернення до суду.
В судовому засіданні позивач був відсутній, згідно заяви просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області до суду свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від нього надійшло заперечення в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, при цьому вказує, що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Постановою КМУ від 03 01.2002р. №1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету» встановлено, що розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії, передбаченої цим Законом проводиться, виходячи з розміру 19,91 грн. Але постановою КМУ N8654 від 16.07 08 постанову №1 від 03.01.02 визнано нечинною, а з 28.05.08 набула чинності постанова КМУ N«530 якою встановлено у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою. Також зазначають, що доводи позивача стосовно звуження Кабінетом Міністрів України існуючих конституційних прав і свобод позивача не відповідають дійсності, оскільки Конституцією України розмір пенсії позивачу не визначався, а забезпечення проведення політики у сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів (п.З ст.116 Конституції України). Також, просив позивачу відмовити в позові у зв'язку з пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації в судове засідання свого представника теж не направив, хоча про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду клопотання з проханням справу розглядати за їх відсутності та заперечення на адміністративний позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволені позовних вимог з наступних причин.
Діяльність Міністерства праці та соціальної політики України у частині забезпечення Головного розпорядника бюджетних коштів за програмами соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ветеранів війни регламентується Бюджетним кодексом України.
Згідно з пунктом 3 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року №936, виплати компенсацій та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ст. 17-1 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюються уповноваженим органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян.
Згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено компенсаційні виплати у розмірах, встановлених від мінімальної заробітної плати( ст.ст. 30, 36, 37, 39, 48).
У 2007-2010 роках компенсаційні виплати від мінімальної заробітної плати ( ст.ст. 30, 36, 37, 39, 48) були призупинені законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, що затверджувались Верховною Радою України.
Згідно з бюджетними призначеннями , і враховуючи вимоги статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій, доплат і допомоги, зокрема, у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (із змінами внесеними постановою від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, Кабінет Міністрів України, виконуючи Закон України про Державний бюджет на відповідний рік, здійснює видатки на реалізацію положень «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України.
Визнання Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 норм Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та від 22.05.2008 р. № 10-рп норм Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», якими призупинялися норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в частині виплати компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати неконституційними, не надає законодавчого права для застосування показника мінімальної заробітної плати, визначеного відповідно до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» у розмірах відповідно до ст. 76 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», ст. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» розрахунковою величиною для визначення розмірів компенсації і допомог, оскільки Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Таким чином, щорічна допомога на оздоровлення у 2007 - 2010 роках гр. ОСОБА_1 надавалася правомірно відповідно до чинного законодавства .
Дослідивши докази, що є у справі, розглянувши заяву позивача та заперечення відповідачів, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно матеріалів справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1. Згідно копії довідки до акту огляду МСЕК серії ХАР-03 № 003575 з 10.03.2004 є інвалідом 3-ї групи.
Перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області і отримує пенсію по інвалідності, яка настала внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .
Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області з 01.01.2010 року отримує пенсію в розмірі 1241 грн. 50 коп.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3-й групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком, по 2-й групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, по 1-й групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 3-ї групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2-ї групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком, інвалідам 1-ї групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Положення даних норм співпадає з приписом п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого Постановою КМУ від 30.10.1997 року №523.
Згідно зі ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до вимог ч. З ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додатково: пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
За змістом абзацу третього ст.1 вказаного Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суд приходить до висновку, що визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомог.
Тобто, суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначених по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України N«1 від 03 01.2002 року та №654 від 16.07.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлена в розмірі: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-УІ прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлена в розмірі: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлена в розмірі : з 1 січня 498 гривень з 1 листопада - 573 гривень.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлена в розмірі : з 1 січня 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня 734 гривень.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлена в розмірі : з 1 січня 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривень, з 1 жовтня - 784 гривень, з 1 грудня -800 гривень.
Для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 січня 2007 року, з квітня 2007 року, з 1 жовтня 2007 року, з 1 січня 2008 року, з 1 квітня 2008 року, з 1 липня 2008 року, з 1 жовтня 2008 року, з 1 січня 2009 року з 1 листопада 2009 року, з 1 січня 2010 року, з 1 квітня 2010 року, з 1 липня 2010 року, з 1 жовтня 2010 року, з 1 грудня 2010 року, з 1 січня 2011 року, з 1 квітня 2011 року, з 1 жовтня 2011 року, з 1 грудня 2011 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність дій відповідача щодо виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсі в розмірах, які не відповідають Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та діючому законодавству.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року №107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін де деяких законодавчих актів України» до статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано неконституційними.
Отже, Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області, здійснивши у період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, виплату пенсії позивачу у розмірах, встановлених законом про Державний бюджет на відповідний рік, правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. Таким чином, з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року відповідач не мав повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції закону від 06.06.1996 року, оскільки протягом цього часу положення вказаного закону в зазначеній редакції не діяли.
Оскільки, відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач з 22 травня 2008 року під час обчислення пенсії позивачу, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 року та статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 05.10.2006 р.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, зобов'язаний провести перерахунок державної та додаткової пенсії позивачу відповідно до положень ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 вересня 2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 10 лютого 2011 року.
Щодо посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду згідно ч.2 ст. 99 КАС України суд вважає, що строк пропущено не було, оскільки позивач звертався до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства. Ухвалою суду від 21.09.2010 року справу було закрито, так як із 09 вересня 2010 року відновлено дію положення Кодексу адміністративного судочинства України, що діяло до набрання чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року № 1691 - У1 та ЦПК України визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010 року.
Що стосується перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення.
Згідно довідок Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації від 09.08.2010 року за № 07-21/1808 та від 09.02.2011 року за №07-21/351, позивачу згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року за №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічно виплачувалися кошти на оздоровлення у розмірі 90 гривень в 2007, 2008, 2009, 2010 роках.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V на 2007 рік дія ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була зупинена.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України( конституційності) положень статей 29, 36 частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. пункт статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було визнано такими, що не відповідає Конституції України ( є неконституційними).
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позові у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня Ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення п.30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V втратило чинність 09 липня 2007 року.
Враховуючи положення ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.1 ст. 9 КАС України дії Управління праці та соціального захисту населення Валківсьької районної державної адміністрації по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 році не можуть бути визнані неправомірними, оскільки він здійснював виплату на підставі діючого бюджетного закону та не мав повноважень застосовувати зупинену ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 73 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2008 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Отже, з моменту набрання чинності Законів України „Про державний бюджет України на 2008 рік - 2010 роки Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розміри соціальних виплат.
Виплата щорічної разової допомоги на оздоровлення позивачу проводилась в розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року за №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в 2007 - 2010 роках - по 90 гривень.
Крім того, Управління праці та соціального захисту населення є розпорядником коштів нижчого рівня і відповідно до пункту 5 статті 51 Бюджетного кодексу України бере зобов'язання та провадить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань встановлених затвердженими кошторисами.
За таких підстав, позивачу за 2007 - 2010 роки вищевказана допомога виплачувалась у відповідності до вимог чинного законодавства.
Таким чином, суд вважає, що Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації виконуючи Закони України «Про державний бюджет України на відповідний рік, здійснювало відповідні виплати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. по справі «Про соціальні гарантії громадян», Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. ст.2, 3, 6-9, 11, 14, 17, 18, 69- 71, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області та Управління праці та соціального захисту населення Валківського району Харківської області про зобов'язання здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області по відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1 незаконними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплату недоплаченої пенсії, з 01 вересня 2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 10 лютого 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані з оплатою допомоги адвоката у розмірі - 250 гривень.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя:Бондаренко В. М.