апеляційний суд автономної республіки крим
у м. Феодосії
Головуючий суду першої інстанції Копилян В.А.
Справа № 22-ц-1166-Ф/06 Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Полянська В.О
27 червня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - Ломанової Л.О.
суддів - Соболюка М.М.,
- Полянської В.О.,
при секретарі - Апостолові О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в м. Феодосії про визнання неправомірним рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах і зобов'язання призначити пенсію, за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м. Феодосії на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2006 року,
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії про визнання неправомірним рішення пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах від 29.09.2005 року та зобов'язання призначити пенсію за списком № 2 відповідно до ст. 13 п. «б" Закону України «Про пенсійне забезпечення".
Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що управління ПФУ України 29.09.2005 року ухвалило рішення, яким безпідставно відмовило йому у праві на пенсію і призначенні пенсії за списком № 2 відповідно до ст. 13 п. «б" Закону України «Про пенсійне забезпечення", із незрозумілих причин не зарахувало до трудового стажу період роботи зі шкідливими і важкими умовами праці: апаратником полімеризації у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 21 липня 1971 року по 01 березня 1973 року; та електрозварника ручного зварювання в «ІНФОРМАЦІЯ_1" з 03 листопада 1993 року по 18 липня 1997 року. Причинами відмови відповідач вказує: відсутність у архівній довідці Волжського завода синтетичного волокна (архівного відділу адміністрації м. Волжське Волгоградської області РФ) № 111/14 від 17.05.2005 року найменування списку, виробництва, номеру, розділу і підрозділу, характеру роботи, а у довідці ВАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1" №НОМЕР_1 від 27 квітня 2005 року
відсутність атестації робочих міст за період роботи з 03 листопада1993 року по 18 лютого 1998 року.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 29 березня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.
Визнано неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія про відмову у призначенні ОСОБА_1. пенсії на пільгових умовах по списку № 2 від 29 вересня 2005 року, та зобов'язане управління Пенсійного фонду України у м. Феодосії призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення".
З рішенням суду не погодилось Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії, яке подало апеляційну скаргу і просить скасувати рішення суду першої інстанції, як ухвалене з порушенням норм матеріального права.
Апелянт вважає, що судом не були враховані вимоги ст. 13 п. «б" Закону України «Про пенсійне забезпечення" № 1788, згідно якої пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників призначається робітникам, зайнятим повний робочий день на роботах зі шкідливими та тяжкими умовами труда, та по результатам атестації робочих місць. На думку апелянта, суд не прийняв до уваги доводи Управління, що період роботи позивача з 03 листопада 1993 року по 18 лютого 1998 року не підтверджений атестацією робочих місць по умовах праці, встановлений п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року.
Апелянт також вважає, що судом не надано належної оцінки архівній довідці № НОМЕР_2 від 17 травня 2005 року про підтвердження пільгового стажу роботи позивача, яка на його думку не відповідає вимогам Порядку підтвердження стажу, так як не містить найменування списку, виробництва, номеру, розділу, підрозділу, характеру виконаної роботи для призначення пенсії.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особо важкими умовами праці, - за списком № 1, затвердженим КМУ, і за результатами атестації робочих місць - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2.
Із матеріалів справи: записів трудової книжки, архівних довідок, вбачається, що ОСОБА_1. з 21 липня 1971 року по 01 березня 1973 року працював апаратником полімеризації у ІНФОРМАЦІЯ_2, а з 03 листопада 1993 року по 18 липня 1997 року - електрозварником ручного зварювання в «ІНФОРМАЦІЯ_1». Дані посади входять до списку виробництв, робіт та професій, посад та показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року.
Згідно ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, що мають до дня введення в дію даного закону, тобто до 01 квітня 1992 року, повний стаж на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, якій дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених даним законом, призначаються відповідно до вимог віку і стажу, встановленим раніше діючим законодавством.
Угодою країн СНД «Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення» від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав, учасників даної угоди, здійснюється за .законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно п. 2 ст. 6 Угоди, для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсію на пільгових умовах, громадянам держав - учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу Угоди.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. звернувся за призначенням пенсії на пільгових умовах після досягнення 55 років, при стажі роботи більш 25 років, з них не менше 12,5 років на роботах зі шкодливими і важкими умовами праці за списком № 2, затверджених постановою КМУ СРСР від 26 січня 1991 року № 10.
Робота ОСОБА_1 у якості апаратника полімеризації у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 21 липня 1971 року по 01 березня 1973 року підтверджена записом у трудовій книжці, архівною довідкою від 17 травня 2005 року.
Робота ОСОБА_1 у якості електрозварника ручного зварювання в «ІНФОРМАЦІЯ_1» з 03 листопада 1993 року по 18 липня 1997 року підтверджена записом у трудовій книжці, довідкою, уточнюючу характер робіт від 10 травня 2005 року.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України № 01-3/2586-02-6 від 06 грудня 1992 року «Про порядок обчислювання стажу роботи для призначення пільгових пенсій за результатами робочих місць» якщо атестація з 01 серпня 1992 року взагалі не проведена чи за результатами атестації, вперше проведеної після 30 липня 1997 року право не підтвердилось, то до пільгового стажу зараховується лише період роботи до 01 серпня 1992 року, тобто до введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць за умови праці, затвердженого постановою КМУ України від 01 серпня 1992 року № 442.
Тобто незалежно від того була чи не була проведена атестація робочого місця після 01 серпня 1992 року, до пільгового стажу зараховується період роботи до 01 серпня 1992 року.
Як вбачається з матеріалів справи робота ОСОБА_1 у якості апаратника полімеризації у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 21 липня 1971 року по 01 березня 1973 року підтвердження атестації не потрібує, а робота у якості електрозварника ручного зварювання в «ІНФОРМАЦІЯ_1» з 03 листопада 1993 року по 18 липня 1997 року підтверджена атестацією робочих місць 30 червня 2003 року.
Виходячи з наведеного, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність дій УПФ України у м. Феодосії про відмову у призначенні ОСОБА_1. пенсії на пільгових умовах за списком № 2, івважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова ПФУ у м. Феодосії позивачеві у зарахуванні вищевказаних періодів роботи, як віднесених законодавством до списку № 2 професій та посад із важкими умовами праці, є незаконною, що порушує його конституційне право на отримання державної пенсії на пільгових умовах
Доводи апеляційної скарги Управління пенсійного фонду України у м. Феодосії не мають безумовних підстав, підтверджуючих неправомірність рішення прийнятого судом першої інстанції.
Вказані доводи досліджувались судом першої інстанції під час розгляду справи, їм надана належна правова оцінка, з якою колегія судців погоджується.
Судова колегія вважає, що, розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, ухвалив рішення з дотриманням вимог ст. 213 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судів
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Феодосії відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в м. Феодосії про визнання неправомірним рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах і зобов'язання призначити пенсію залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.